287.Інноваційні, інформаційно-технологічні, фінансово-економічні, інституціональні й соціальні засади трансформації світових економічних стратегій в умовах глобалізації.

Економічна стратегія - обраний державою курс економічної політики, розрахований на тривалу перспективу і спрямований на вирішення крупномасштабних економічних та соціальних завдань, завдань культурного розвитку, забезпечення економічної безпеки держави, збереження і примноження її економічного потенціалу і національного багатства, підвищення народного добробуту. Економічна стратегія включає визначення пріоритетних цілей народного господарства, засобів та способів їх реалізації, виходячи зі змісту об'єктивних процесів і тенденцій, що мають місце в національному та світовому господарстві, та враховуючи законні інтереси суб'єктів господарювання.

288.Регіоналізація як реакція на виклики глобалізації.

Глобалізація тісно пов’язана з регіоналізацією світового господарства. З одного боку, це дві суперечливі, різнонаправлені за характером дії та практичними наслідками тенденції, а з іншого - консолідація глобального ринку посилюється діяльністю потужних регіональних коаліцій країн, які, маючи, перш за все, спільні економічні інтереси, об’єднують свої зусилля з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для реалізації міжнародного співробітництва в регіональному масштабі, що дозволяє їм досягати мультиплікативного ефекту від співробітництва з іншими членами угруповання та ефективно реалізовувати на міжнародній арені широкий спектр стратегічних інтересів. Найбільш інтенсивна господарська взаємодія спостерігається в межах таких потужних інтеграційних угруповань, як: ЄС, НАФТА, АТЕС, АСЕАН, МЕРКОСУР. Так, на долю НАФТА, ЄС і АТЕС приходиться приблизно 80% світового ВВП, 82% всіх державних бюджетів країн світу і 85% експорту.

Регіоналізація виступає своєрідним проявом і формою реалізації глобалізації, загострюючи суперечності глобального розвитку. З одного боку, зняття бар’єрів у рухові товарів, послуг, капіталів, робочої сили в межах інтеграційних об’єднань виступає каталізатором зростання міжнародного співробітництва у глобальному масштабі. А з іншого боку, позитивний ефект від впровадження подібної лібералізації обмежується спільними кордонами регіонального інтеграційного об’єднання та супроводжується введенням обмежувальних заходів у відносинах з країнами, які не є членами даного регіонального інтеграційного угруповання. Регіональна інтеграція розвивається на сучасному етапі більш динамічно, ніж процеси глобальної інтеграції.

289 Цивілізаційні виміри глобальних проблем.

Суністю гл є перетвор людства в єдину структурно-функціон сист. Для Гл цивіліз хар-м є нерівноправність компонентів,що її утвор-усе зростаюча прірва (за параметр якості життя пересічних людей) між її провідною ланкою – Зх і Сх.,групою найрозв країн,що вийшли на рівень інформац сусп, та ін людством,яке все помітніше відстає від світ лідерів. У світі все потужніше діють глоб закономірн та тенд, характер яких визнач здебільш інтересами і можлив невеликої групи найпотужн держав і наднац корпорацій. За таких умов більшість країн 2-го і 3-го ешелону скоріше підстроюється, прилаштов до вимог сильніших за себе, ніж самостійно і активно діє в напрямку переслідув власних інтересів. Отже, у суч світі за умов глобаліз маємо справу із взаємопов'яз різноспрямов тенденц. Розв країни Зх на чолі зі США впевнено випередж ін держ за заг обсягом спож і якістю життя. Паралельно швидкими темпами, значно випередж в цьому віднош Захід, розв деякі інші країни, переважно Далекого Сх. При цьому у більшості країн Латин Амер істотних позит зрушень не спостеріг, а Троп Африка на очах деградує. Такої ж деградації зазнали впродовж 80-90-х років спочатку СРСР, а потім пострадян країни, серед яких була і Укр. У зв'язку з цим Україна, пострад країни та ін незах країни хоч якось намагаються викор свій шанс — коли-небудь піднятися на рівень інформ сусп. Для цивілізац процесів глоб особл знач почин набув процес посил антизахідн, передусім антиамерикан, настроїв, І справа тут не лише в тому, що (від-но до прогнозу С. Хантінгтона) в наш час протистоян у світі набуває ознак "зіткнення цивіліз", а ще й тому, що нац конфлікти (на Балканах, Кавказі тощо) все більше підпорядксаме цивілізац конфронтації.Сьогодні протистояти деструктивн викликам з боку транснаціон сил глобаліз світу можуть не стільки ті чи ін окремі країни, скільки окремі цивіліз світи. За умов глоб світ не стільки уніфік за поверхово сприйнятими америк зразками, скільки набуває вигляду поліцивілізац структурно-функціон системи, в якій окремі цивілізац складові поводяться, не однаково і своїм традиц ідейно- ціннісним підґрунтям великою мірою визнач майбутнє країн і народів, що їх складають.У глоб масштабі склалася жорстка ієрарх с-ма, що ґрунт на гегемонії Зх (насамперед у сферах: фін, військ-політ та інформ )

290 Економічні аспекти зіткнення та взаємодії цивілізацій.

Реальні процеси глоб вкрай суперечливі, ставлять світове співтовариство перед серйозними викликами. Одні протиріччя закладені у самій глобал, ін виник чи загостр внаслідок наклад її на складну картину суча світу.Основн протиріч гл, що загостр, є протир між групою найрозв країн Зх й рештою людства, яке зазнає нищівної експлуат (переважно через нееквівалент обмін) з боку світ лідерів і все більше відстає від них, що у багатьох випадках, набуває незворот хар-ру. Це основне протир гл розкрив багатьма аспектами, серед яких можна виокрем інформ-техн, ек, соціал, політ, демогр, еколог та культ аспекти Техн-інформ аспект-неоднорідн розв сусп,яке проявл у техн розриві між країнами.Так, у розв країнах у кінці ХХ ст. форм постіндустр техн спосіб вир-цтва, а у відсталих країн все ще панують доіндустр технолог устрої. Монополізув контроль над інформац і вир-цтвом передових технол, Зх забезпечив собі інформ-техн панув на планеті і поставив цим у залежність від себе всі інші країни,які приречені або тиражув його вже морально застарілі вир-чі зразки,або задовольнят сферами, що не потреб високих технологій. Глоб техносфери породжує техн і інформ неоколоніалізм, що реаліз за допом ТНК, які викор своє монопол становище у певній сфері для стримув техн розв країн, що відстають і викачув з них величезних прибутків на основі нееквівалентного обміну. Суч інформ-техн системи хар-ться тим, що вони вийшли далеко за нац кордони і набули ознак, небезпечних як для людини, Економ аспект. - поглибл прірви між протилежн мільярдами - “золотим” і “бідним” (четверт світ- більшість країн Африки “південніше Сахари”, деякі країни Азії і Лат Америки) перетвор в основну пробл світ розв, Глобаліз на даній стадії приносить вигоди групі розв країн ек зрост яких в значній мірі пов’яз з розв масового в-цтва суч продукції на основі техн, що розробл у країнах “золотого мільярду”. Ек “мільярд бідності”залишається слаборозв, застійною, патріарх-примітивн, слабо включеною у глобалізацій ні процеси. Соціальн аспект.-все більшою стає соц прірва між багатою і бідною частинами людства,тобто утвор надклас багатих,які є власниками і співвласн світ капіталу(що функціонує через нац, а все більше через транснац фін с-ри, які базуються у найрозв країнах Зх) і надклас бідних.,що зазнає експлуатац, утвор основну масу насел планети, тобто всіх країн світу.Політ аспект - закінч холодної війни і перехід від двополюсної до світу з домінув однієї наддержави – США. США зокрема, Зх загалом і домінуючі в його с-мі ТНК підкріпл своє інформ-техн, ек і соціал панув політичн і військ методами.Цим створ видимість одностайної думки "світ співтовар" щодо того чи ін питання Водночас на міжн арені, залишил держ, достатньо потужні для того, щоб проводити самост політику такі,як Япон, Китай, Індія, Іран, а в деяких ситуац і Росія.Ці країни створюють деяку політ противагу планетар гегемонії Заходу. Однак, незважаючи на прагнення США стати “володарем світу” скоріше всього візьме верх тенденція багатополюсн світу, Демографічний аспект. - Стрімке зрост народонас х-не для бідних і найбідн народів за невисоких темпів ек розв, зумовлює примноження злиднів( у держТроп Африки, у багатьох регіонах Азії і Лат Амер); старіння нації, розгорт міжжкраїннов міграції роб сили, переважно зі слабо розв країн до розв. Екологічний аспект. - постав перед людством в широк масштабі лише внаслідок розв індустр, суп-ства. Так, базуючись на індустр ек сист розшир відтвор, Зх розгорнув глобал викор ресурсів планети у власних інтересах, тим самим виснажуючи їх і наносячи непоправної шкоди довкіллю. В свою чергу слаборозв крїни через застарілі техолог спричин значне забрудн навк серед. Одже, недбале і надмірне викор прир ресурсів наносить так шкоду біосфері, яка починає набувати безповоротн х-р Культурний аспект. З однієї сторони, все більш виразно проявляється глобал характер наук прогресу, здійснюється обмін ідеями,розв обмін культурн цінностями; Гл створ серйозну загрозу для самобутн народів.Так, з однієї сторони світу нав’яз уявл,що саме розв країни і перш за все США, представляють найкращий,якщо не єдиний зразок соц-політ організ і культури, а з ін перед ін незахідними країн постала необхідн захищати і відстоювати нац традиц і особлив,знаходити шляхи сполуч постіндустр трендів з націон менталіт.Отже, підсумовуючи вищевикладене можна зауважити, що глоб має різне значення і різні межі у різном сферах. Так, в сфері нових технологій, науки, інформації і комунікації практично не виникає необх у обмеженні руху до спільності. По віднош до політичних, ек і соц інститутів цього ствердж не можна. Зближ на основі певних загальнолюдських цінностей – демократії, прав людини, відмежув від тоталітаризму, свободи ек діяльн – неминуче і прогресивно. Щодо культури, то тут у позит значенні можна казати лише про взаємо обмін і взаємозбагач культур, однак ні в якому випадку про їх ігнорув і тим паче злиття. Парадокси глоб.оскільки найбільш глоба ліз сегментом світ ек є міжн фін ринок, цілком закономірно проводити аналіз його на предмет виявлення певних парадоксів, які дозвол виявити не тільки певні закономірності розв глоб процесів, лае й певні недосконалості або бар’єри на шляху роз глоб процесів. Глоб ринків передбач усунення бар’єрів між внутр та міжн ринками та розвиток різн зв’язків між ними. Капітал має вільно пересуват з вн ринку на світ і навпаки. Він має рухатись туди, де прибутк та ефективн є вищими, а ніж на місц рівні. Мобільність капіталу буде збільш до тих пір, поки світ ек не буде хар-ся відповдн рівнем розв. Дослідж, які були ініційовані наприкінці ХХ ст. показ, що на міжн фін ринках існують 3 парадокси, що ставлять під сумнів ідею глоб. І парадокс „домашнього заміщення” грунт на клас ідеі про те,що диверсифіков фін портфель призводить до більш вис очикув прибутків,аніж не диверсифік. Відповідно до класич підходів міжн приб по акціям можуть владіти вис ступеням кореляції. Це дозволяє уявити ,що на внутр ринку існує певна межа скорочення ризику, яка може бути знач чином розширена шляхом виходу на міжн ринок. Дослідж кінця 20 ст показ, що всупереч клас інест теорій про диверсифік фін портфель, більш інвесторів США, ВБ, Яп віддають перевагу внутр фін інструментам. Можл варіанти поясн парадоксу: - вваж, що чистих міжн потоків ка-лу переваж не акцій, а фін зобов*яз, - міжн фін потоки к-лу є тісно пов’яз з ТНК і віддзеркал їх виробн операц за кордоном. Саме за цією причиною ПІІ є в основн постійн за обсягом. – оцінки оптимат ін вест портфелю можуть бути вкрай неточними і відображу переважал саме внутр фін інструмент в їх структурі. ІІ Парадокс Філдстайна-Хоріока. Не обмеж функціонування міжн ринку капітал дозволяє внутр норми інвестицій відхилятися від норми нагромадж. Отже, нагромадж поза залежн від місця розташув повин бути ефективно використ по всьому ринку. Ін вест не обмеж тільки нац кордонами і нац нагромадж, оскіль джерелом ін вест ресурс повинен бути і міжн ринок капіт. Більшість Інд розв кр, які хар-ся високою нормою нагромадж та вис норму інвест. Звідси роблять висновок про низьку міжн мобільність капіт. За їх думкою світ ринок кап не сприяє одреж країною довготермін приб від міжчос торг. Парадокс „низьк мобільності чист потоків капіт”. Показн мобільн чист пот капіт є динаміка сальдо рах поточн опер. Відпов до дослідж сер розміру чист потоків кап пром розв кр, який = віднош сальдо пот опер до номін ВВП складав 3-4%, що = такому ж пок на передодні 2 світ війни. Дефіцит цього рах означ нестачу внутр нагромадж, яка компенс притоком чист нагромадж з-за кордону. Подібна структ ПБ дозволяє розгул динаміку сальдо поточн опер в якості міжн мобільності капіт. Гол парадокс ринку тов і послуг, який є част глоб – це суперечність лібераліз і протекціонізму. Всупереч ідеї лібераліз світ тов ринків, яка реаліз під егідою СОТ досі зберіг значні бар’єри на шляху вільн руху тов маси. При чому, ці бар’єри ініціюються не кр 3-го світу, а розвин кр. В США зберіг вел кільк митн тариф на імпорт таких товарів.: -харч прод,-текстиль, - обяг, - ювелір прикраси, - залізн вагони. В Китаї прожовж блокада іноземн участі в ряді галузей нац ек.