262.Позиції сучасного єс у глобальній економіці.

263. Процес європейської інтеграції та його витоки.

Інституціоналізація процесу європейської інтеграції — це процес створення та функціонування мережі спеціальних інституцій, функціями яких є розробка, реалізація, моніторинг та оцінка політики країни щодо інтеграції з ЄС. Коли говорять про інтеграційні процеси в Україні, розглядають здебільшого політичний фактор, який залежить не тільки від наявності політичної волі українського уряду, а й бажання та готовності європейської сторони до поглиблення співпраці. інтеграційні процеси є, насамперед, питанням внутрішньої політики держави, реалізація якої дозволить досягти рівня європейських стандартів у всіх сферах суспільного життя, тому європейську інтеграцію можна розглядати як технічний процес, який складається з двох етапів. На першому етапі відбувається вдосконалення інституційної структури системи управління та координації політики європейської інтеграції України. З цією метою було створено Державну раду з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Другий етап передбачає введення нових процедур та стандартів планування, координації, моніторингу, оцінки, звітування та переговорів з Євросоюзом. Для введення нових стандартів та процедур у роботу інституцій, які працюють над процесом європейської інтеграції України, потрібно перейняти досвід країн Центральної та Східної Європи, які пройшли цей шлях. На цьому етапі відбувається переорієнтація технічної допомоги для України на розбудову інституційної спроможності уряду (Twinning) та розбудова інфраструктури. Так, завдяки такому напрямкові технічної допомоги, країни ЦСЄ успішно готуються до членства. В країнах — кандидатах на вступ до ЄС вона надається у формі тренінгів і тісної співпраці урядових установ країн-кандидатів з відповідними міністерствами країн ЄС. Ця форма технічної допомоги називається твінінг. Технічна допомога Україні не мала подібного завдання. Вона надавалася переважно у формі порад і рекомендацій, підготовлених іноземними експертами. Твінінг є унікальним інструментом, за допомогою якого стає можливим ефективне використання експертних знань адміністративних службовців з країн — членів ЄС на користь країн-кандидатів. Він забезпечує механізм навчання та призводить до виникнення та реалізації проектів, що орієнтовані на результат та спрямовані на досягнення визначених пріоритетів. Незважаючи на відмову ЄС надавати саме таку технічну допомогу та працювати з Україною, як з країною-кандидатом, наша країна не має іншого вибору для досягнення мети — успішної трансформації — як запровадження нових стандартів та процедур, використовуючи досвід країн Центральної та Східної Європи.

264.Структурна модель Європейського Союзу.

Щодо єдиної організаційної структури ЄС, то вона включає п'ять головних інституцій: Європейський парламент представляє 370 мільйонів громадян Європейського Союзу. Він відповідає за прийняття законів та нагляд і контроль за використанням виконавчих повноважень інститутами Європейського Союзу. До 1979 року члени Європейського парламенту призначалися законодавчими органами країн-членів з числа депутатів цих органів. Рада Європейського Союзу, відома, як Рада міністрів, розглядає пропозиції, подані Комісією, і є головним керівним органом Союзу. Рада відповідає за визначення політичних цілей, координацію національної політики та розв'язання суперечок між членами або з іншими інституціями. Комісія, яка відповідає за нагляд за виконанням договорів ЄС і за законодавчу та політичну ініціативу в співтоваристві, а також за нагляд за дотриманням цих законів, виступає також у ролі охоронця права Європейського співтовариства і може передавати справи на розгляд Європейського суду. Комісія фактично є менеджером та виконавчим органом. Суд ЄС - найвища інстанція з питань права Співтовариства. Судді, які входять до його складу (по одному від кожної країни, з числа яких призначається Голова суду), вирішують спори, що виникають у зв'язку з тлумаченням та застосуванням законів Співтовариства, і мають повноваження скасовувати рішення, які визнаються такими, що суперечать установчим договорам Співтовариства. Палата аудиторів завершує перелік головних інституцій ЄС. Цей орган контролює фінансову діяльність Європейського Союзу, наглядає за тим, щоб кошти використовувались за призначенням, і виявляє випадки шахрайства. Європейський інвестиційний банк є фінансовою установою Європейського Союзу, яка надає позики для капітальних інвестицій, спрямованих на економічний розвиток ЄС. Економічний і соціальний комітет надає Парламенту, Раді та Комісії рекомендації з економічної та соціальної діяльності Союзу за своєю ініціативою, або на запит цих інститутів. Комітет регіонів був створений для захисту регіональної та місцевої самобутності в регіонах Європейського Союзу і забезпечення того, що на них зважають при втіленні політики ЄС. Омбудсмен Європейського Союзу представляє механізм, який дає змогу жертвам неправомірних дій інститутів ЄС оскаржити ці дії.

265.Органи та інституції ЄС. Дивитися питання 264.