248. Фактори впливу на стан платіжного балансу:

• Нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція.

• Циклічні коливання економіки.

• Зростання закордонних державних витрат, пов’язаних із мілітаризацією економіки і військовими витратами.

• Посилення міжнародної фінансової взаємозалежності.

• Зміни в міжнародній торгівлі.

• Вплив валютно-фінансових факторів.

• Негативний вплив інфляції.

• Торгівельно-політична дискримінація певних країн.

• Надзвичайні обставини – неврожай, стихійні лиха, катастрофи.

Економічні фактори, що впливають на платіжний баланс держави

Економічні фактори	Спосіб впливу
Темп інфляції	В результаті надмірного підвищення цін товари та послуги, що виробляються в середині в країні, стають надмірно дорогими для покупців – нерезидентів. В силу цього підвищення скорочується рівень експорту. Одночасно із-за підвищення рівня цін імпортні товари стають все більш принадливими для покупців в порівнянні з товарами, що виробляються в цій країні. Це сприяє збільшенню обсягу імпортних операцій.
Реальний ріст ВВП	Високі темпи росту ВВП ведуть до збільшення обсягів імпорту товарів та послуг, Ця тенденція пояснюється тим, що високі темпи росту ВВП означають, що підвищується рівень прибутків в середині країни, частина яких може бути використана на імпорт. Низькі темпи росту ВВП, навпаки, приведуть до зниження рівня імпорту товарів та послуг.
Процентні ставки	Рівні процентних ставок впливають на потоки капіталу, що вливаються в ринок облігацій і використовуються для інвестицій в грошовий ринок. Якщо в країні підвищуються процентні ставки, то можна чекати збільшення притоку капіталу для інвестицій в облігації з високою прибутковістю та в інші інструменти грошового ринку. І навпаки, якщо процентні ставки знижуються, то можна чекати відтоку капіталу, тому що фінансові центри інших країн стають більш принадливими для інвесторів.
Валютний курс “спот”	Валютний курс “спот” впливає на : Відносну вартість імпортних товарів в порівнянні з вартістю товарів, що вироблені в середині в країні. На відносну вартість експортних товарів в порівнянні з товарами інших країн (в країнах – імпортерах). Високий курс іноземної валюти перешкоджає проведенню імпортних операцій та сприяє проведенню експортних операцій. І навпаки, низький курс іноземної валюти створює сприятливі умови для імпорту та перешкоджає експорту.

250. Економічна рівновага платіжного балансу.

У цілому можна назвати п'ять джерел нерівноваги платіжного ба­лансу.

• сезонна та випадкова нерівновага. Її основу ста­новлять сезонні коливання у виробництві та споживанні, причому та­кі зміни не збігаються в часі й мають різний характер у кожному кон­кретному випадку. Сезонні відхилення не мають якихось вагомих на­слідків довгострокового характеру, оскільки вони існують протягом короткого проміжку часу, а дефіцит в одному періоді компенсується надлишком в іншому. Випадкова нерівновага може викликатись яки­мись непередбаченими причинами неекономічного характеру. Так, повінь чи землетрус може змусиш вдатися до форсованого імпорту продовольчих товарів, тоді як несприятливі природні умови виклика­ють скорочення експорту сільськогосподарської продукції. Очевид­но, що такі та подібні їм події (страйки, ембарго тощо) є випадкови­ми та мають, так би мовити, «одноразовий» вплив на платіжний ба­ланс. Якщо ж економічні наслідки громадянських заворушень, рево­люції та інших подій відчуваються протягом досить тривалого про­міжку часу, тоді вони не підпадають під категорію випадковостей.

• циклічна нерівновага. В її основі лежить циклічний характер економічної кон'юнктури. Так, на початку 30-х років великомасштабне падіння реальних доходів та виробництва на фоні масового безробіття, яке охопило практично всі індустріальні країни, призвело до нерівноваги у платіжних відносинах. Велика депресія негативно вплинула і на платіжні баланси країн сільсько­господарського профілю, оскільки викликала катастрофічне падіння цін на аграрну продукцію та зниження заробітної плати, погіршення умов торгівлі.

• структурна нерівновага. Її ос­новою є розрив між змінами в попиті на експортні й імпортні товари та пристосування національної економіки до нових умов. Відсут­ність такої пристосувальної реакції і викликає структурну нерівнова­гу платіжного балансу.

Для того щоб платіжний баланс знову повернувся до стану рівно­ваги, необхідні відповідні зміни в структурі виробництва. Такі зміни можуть запізнюватись або гальмуватися насамперед через недоліки функціонування цінового механізму. Основою таких недоліків мо­жуть бути високий рівень монополізації окремих секторів вироб­ництва, протекціоністські заходи, адміністративне регулювання цін та інші причини.

• Дестабілізуючі валютні спекуляції та відтік («втеча») капіта­лу вважаються четвертою причиною нерівноваги платіжного балан­су. Хоча ці явища мають різну природу, але, як правило, вони відбу­ваються одночасно. Слід підкреслити, що відтік капіталу сам по собі викликає нерівновагу, оскільки невпевненість його власників щодо безпеки коштів інколи не має економічного підґрунтя, а спричи­нюється побоюваннями таких подій, як війна, революція, націоналі­зація іноземних підприємств унаслідок зміни політичного режиму в країні тощо.

Крім зазначених, існують й інші джерела нерівноваги. Так, дуже часто нерівновага виникає внаслідок нереалістичного валютного курсу, в основі якого, в свою чергу, лежить комплекс заходів валют­ного регулювання. Окремі економісти говорять про вікову нерівно­вагу, яка виникає внаслідок технологічних та інших змін у міру пе­реходу економіки з одного ступеня розвитку на інший.

251. Вплив стану платіжного балансу на валютний курс і валютну політику держави. Активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу національної валюти, оскільки збільшується попит на неї з боку іноземних боржників. Пасивний платіжний баланс породжує тенденцію до зниження курсу національної валюти, оскільки боржники продають її на іноземну валюту для погашення своїх зовнішніх зобов'язань.

Дисконтна або облікова політика - зміна облікової ставки центрального банку з метою регулювання валютного курсу шляхом впливу на рух короткострокових капіталів. В умовах пасивного платіжного балансу центральний банк підвищує облікову ставку і таким чином стимулює приплив іноземного капіталу з країн, де рівень облікової ставки нижче. Приплив капіталу поліпшує стан платіжного балансу, створює додатковий попит на національну валюту і таким чином, сприяє підвищенню курсу. І навпаки, при значному активному сальдо платіжного балансу центральний банк знижує облікову ставку та стимулює відплив іноземних та національних капіталів з метою зменшення активного сальдо платіжного балансу. В цих умовах зростає попит на іноземну валюту, її курс підвищується, курс національної валюти знижується.