243. Механізм міжнародних розрахунків, можливість ризиків

Міжнародні розрахунки – це система організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин.

Схема розрахунків по документарному інкасо:

1. Експортер заключає контракт з імпортером про продажу товарів на умовах розрахунків по документарному інкасо і відправляє йому товар (1а).

2. Експортер відправляє своєму банку інкасове доручення та комерційні документи.

3. Банк експортера пересилає інкасове доручення і комерційні документи банку, який представляє (чи банку імпортера).

4. Банк, який представляє, надає ці документи імпортеру.

5. Імпортер оплачує документи банку, який інкасує (чи своєму банку)

6. Банк, який інкасує, переказує платіж банку-ремітенту (чи банку експортера).

7. Банк-ремітент зараховує переказну суму на рахунок експортера.

ОПИС СХЕМИ АКРЕДИТИВу (А).

1. Укладання угоди між експортером та імпортером.

2. Заява на відкриття А.

3. Відкриття А банком–емітентом і направлення А бенефіціару через авізуючий банк.

4. Авізування (повідомлення) бенефіціару про відкриття А на його користь.

5. Відвантаження товару.

6. Оформлення і надання бенефіціаром в банк комплексу документів для отримання платежу по А.

7. Пересилка банком, що авізує, документів банку-емітенту.

8. Перевірка банком-емітентом отриманих документів та їх оплата.

9. Видача банком-емітентом документів, що оплачені, наказодавцю А.

10. Зарахування авізуючим банком коштів бенефіціару.

Ризики, що виникають при міжнародних платежах:

1. Вартість місцевої валюти при майбутньому платежі в іноземній валюті залежить від обмінного курсу між двома валютами (особливо, коли курси обміну піддаються впливові ринкових сил).

2. Ризик відсутності конвертованості: неможливість власника валюти даної країни конвертувати її у валюту іншої країни, внаслідок обмеження, накладеного урядом.

3. Ризик невиконання зобов’язання, або несплати (більш імовірний, оскільки порушення судового позову проти боржника, який порушив зобов’язання, в іншій країні потребує більше коштів і часу, а успіх менш імовірний, ніж у випадку з місцевим боржником).

244. Роль світових фінансових центрів у міжнародних розрахунках

245. Україна в системі міжнародних розрахунків

Під міжнародними розрахунками розуміють систему організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин, суб'єктами яких є банки, експортери та імпортери. При цьому головна роль в міжнародних розрахунках належить банкам. В сучасних умовах банки виступають не тільки в ролі посередників між експортерами й імпортерами. Вони виконують функції кредиторів, що фінансують зовнішньоторгові угоди, функції контролю, виступають також в ролі гарантів (в залежності від умов платежу). Банки можуть висувати свої вимоги до умов розрахунку і форм платежу, які експортери й імпортери зобов'язані приймати до уваги. Розвиток міжнародних розрахунків та валютних операцій – актуальне, першочергове завдання сьогодення держави, підприємців та банківської системи України. Оскільки валютні операції можуть приносити не тільки великі прибутки але й значною мірою сприяти підтримці курсу національної валюти, бути джерелом надходжень до державного бюджету України, сприяти виходу українських банків на міжнародні ринки капіталів. З погляду міжнародних стандартів українські банки є надзвичайно малими. Ступінь їх впливу в міжнародних розрахунках не значний. Порядок ліцензування операцій Національним банком згідно поточних і резервних вимог до власного капіталу спричиняє обмеження валютних операцій як на внутрішньому валютному ринку, так і на міжнародному. Це може спричинити закриття малих банків та хвилю злиттів і поглинань, адже міжнародні розрахунки і валютні операції приносять банкам чималі прибутки.Враховуючи, що Київ знаходиться в найвигіднішому середньому континентальному часовому поясі, який дозволяє в робочий час банкам України зв'язуватись з усіма валютними біржами та банками світу. Було б корисно лібералізувати жорстку систему валютного регулювання, надати можливість комерційним банкам України вільно проводити міжнародні розрахунки та валютні операції на світових валютних ринках цілодобово, враховуючи часові пояси континентів зміну тіків і котирувань в режимі реального часу через Центральну розрахункову палату НБУ. Це дасть змогу контролювати рух коштів через кордони України, буде можливість банкам України збільшувати щоденні валютні обороти, здійснювати закордонні вкладення вільних коштів, кредитів, проводити різноманітні валютні операції. У цілому можна зробити висновок, що банківська система України поки що залишається недостатньо розвиненою. Це означає, що банківські установи та Центральна розрахункова палата НБУ не повністю виконують свої основні функції як фінансових посередників та контролерів. Причинами цього часто називають неплатежі, взаємозаборгованість, високі тарифи на міжнародні розрахунки, високий рівень процентних ставок та низьку якість позичальників, спричинені жорсткою грошовою політикою.