
- •1. Випадкові події, їх класифікація, приклади. Класичне правило обчислення ймовірностей
- •2. Множення.
- •8. Ймовірність появи однієї з двох сумісних подій. Узагальнення теореми
- •9. Незалежні події. Ймовірність добутку двох незалежних подій. Узагальнення теореми
- •10. Залежні події. Умовна ймовірність. Ймовірність добутку двох подій. Узагальнення теореми
- •11.Теорема про повну ймовірність
- •12. Формули Байєса
- •15. Інтегральна теорема Муавра-Лапласса. Інтегральна функція Лапласса, властивості функції.
- •16.Теорема Пуассона. Поняття найвірогіднішого числа, властивості
- •17. Означення випадкових величин, дискретні і неперервні випадкові величини. Закон розподілу вв та многокутник розподілу.
- •18.Функція розподілу. Означення, властивості, графік.
- •19.Щільність ймовірностей. Властивості, графік
- •20. Залежні і незалежні випадкові величини. Операції над випадковими величинами
- •21. Математичне сподівання двв. Властивості математичного сподівання
- •22.Дисперсія двв і її властивості. Середнє квадратичне відхилення
- •23. Початкові і центральні моменти двв. Мода, медіана, асиметрія, ексцес.
- •24.Неперервні випадкові величини. Числові характеристики нвв.
- •25.Означення багатовимірної випадкової величини. Двовимірна випадкова величина. Закон розподілу двовимірної випадкової величини. Умовний розподіл
- •26.Функція розподілу п-вимірної випадкової величини. Функція розподілу двовимірної в.В. Властивості функції розподілу.
- •27.Коваріація та її властивості. Коефіцієнт кореляції. Властивості коефіцієнта кореляції
- •28.Біномний закон розподілу. Числові характеристики
- •29. Закон розподілу Пуассона, числові характеристики, використання
- •30. Геометричний розподіл, числові характеристики, використання
- •31. Гіпергеометричний закон розподілу, числові характеристики.
- •33. Інтегральна фунція розподілу та щільність ймовірностей показникового розподілу, графіки, числові характеристики.
- •34. Нормально розподілена випадкова величина. Графік щільності нормального розподілу, властивості функції. Правило трьох сигм.
- •35. Розподіли: хі-квадрат, Стьюдента та логнормальний. Числові характеристики
- •37. Предмет, методи і завдання математичної статистики. Об`єм сукупності
- •38. Генеральна та вибіркові сукупності. Статистичний розподіл вибірки
- •39. Полігон частот і відносних частот
- •40. Гістограма частот і відносних частот
- •41. Емпірична функція розподілу f*(X) та її властивості
- •42. Вибіркова середня та її властивості. Степеневі середні вибірки
- •44. Мода і медіана статистичного розподілу вибірки, коефіцієнт варіацій, варіаційний розмах.
- •47. Означення довірчого інтервалу. Довірчий інтервал для оцінки математичного сподівання нормального розподілу
- •48. Статистичні гіпотези та їх різновиди. Помилки першого та другого роду
- •49. Статистичний критерій. Потужність критерію. Рівень значущості критерію
- •50. Критична область. Області прийняття гіпотез. Алгоритм перевірки статистичної гіпотези
- •51. Критерій узгодження Пірсона. Алгоритм використання критерію Пірсона
- •52. Критерій узгодження Колмогорова
- •53. Метод моментів та метод максимальної правдоподібності знаходження точкових оцінок
- •54. Метод найменших квадратів при знаходженні точкових оцінок
- •55. Поняття про функціональну, статистичну і кореляційну залежності.
- •56. Рівняння лінійної регресії. Довірчий інтеграл для лінії регресії
16.Теорема Пуассона. Поняття найвірогіднішого числа, властивості
17. Означення випадкових величин, дискретні і неперервні випадкові величини. Закон розподілу вв та многокутник розподілу.
Випадковою
називається величина, яка може набувати
різних числових значень. Строгіше
означення випадкової величини пов’язане
з поняттям простору елементарних подій.
Нехай задано простір елементарних подій
.
Однозначна числова функція
яку задано на просторі елементарних
подій, називається випадковою величиною.
Якщо простір дискретний, то випадкова величина дискретна. Неперервному простору елементарних подій відповідає неперервна випадкова величина.
Співвідношення між значеннями випадкової величини і їхніми ймовірностями називається законом розподілу випадкової величини.
Для дискретних випадкових величин закони розподілу можуть задаватися множиною значень, що їх набуває випадкова величина, і ймовірностями цих значень.
Якщо
то
або, якщо величина набуває зліченної
множини значень, то
Закони розподілу дискретних випадкових
величин задаються у табличній формі
(подаються значення випадкової величини
і їхні ймовірності), аналітичній
(наводиться формула, за якою обчислюються
ймовірності для заданих значень
випадкової величини), графічній (у
прямокутній системі координат задається
набір точок
сполучивши точки відрізками прямих,
дістанемо многокутник розподілу
ймовірностей).
18.Функція розподілу. Означення, властивості, графік.
Універсальним
способом задання закону розподілу
ймовірностей є функція розподілу
Цю
функцію можна тлумачити так:унаслідок
експерименту випадкова величина може
набути значення, меншого за х.
Для дискретних величин
Функція
розподілу — неспадна, неперервна зліва,
Для
довільних
Якщо Х
— неперервна випадкова величина, то
— неперервна і диференційована; її
похідна
називається щільністю розподілу
ймовірностей. При цьому
— невід’ємна функція, для якої
Властивості:
1.0F(x)1
2.F(x) є неспадною функцією,а саме F(x2)F(x1), якщо х2х1
Графік функції розподілу може мати такий вигляд:_S-
19.Щільність ймовірностей. Властивості, графік
Диференціальною функцією розподілу або щільністю імовірностей НВВ називають похідну І-го порядку від її інтегральної функції розподілу
Диференціальна функція розподілу має такі властивості:
f(x)=>0, тому що вона є похідною зростаючої функції F(x)
f(x)=0 при x<a та x=>b, тому що є похідною F(x)=0 при x<a та F(x)=1 при x=>b
S+&-&f(x)dx=1, тому що подія {-&<X<+&} – достовірна.
Графік щільності імовірностей f(x) називають кривою розподілу.
20. Залежні і незалежні випадкові величини. Операції над випадковими величинами
Поняття залежності (незалежності) - одне з найважливіших понять теорії ймовірностей.
Випадкова
величина
називається
незалежною від випадкової величини
,
якщо закон розподілу
не
залежить від того, яке значення прийняла
випадкова величина
:
=
,
(24)
Аналогічно для
випадкової величини
:
=
,
Якщо випадкова
величина
залежить від
,
то
(25)
і аналогічно .
Для дискретних випадкових величин незалежність означає виконання умов
=
,
=
(26)
Якщо умови (26) не
виконуються хоч би для однієї пари
значень
,
то це означає залежність випадкових
величин.
Над випадковими величинами можна проводити такі ж самі операції, як і над випадковими подіями.
Об'єднанням випадкових величин Х і Y називаємо випадкову величину, можливі значення якої дорівнюють сумам всіх можливих доданків, а ймовірності випадкової величини для незалежних величин і – добутку ймовірностей, для залежних величин – добуткам ймовірностей однієї з них на умовну ймовірність другої.
Перетином незалежних випадкових величин X і Y називають випадкову величину, можливі значення якої дорівнюють добуткам всіх можливих значень і –, ймовірності яких також перемножуються