- •Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях. Розробити заходи з охорони праці в експерементальних дослідженнях характеристики оксисногоного стресу нервової системи при розвитку новоутворень
- •Організація робочого місця
- •Аналіз впливу джерел надлишкової теплової енергії на мікроклімат
- •Аналіз зорових умов праці
- •Аналіз впливу джерел шуму та вібрації на організм людини
- •5. Шкідливі хімічні ті біологічні речовини
- •Аналіз причин та наслідків враження електричним струмом
- •7.1. Заходи забезпечення сприятливих умов праці
- •7.2.1. Захист від шкідливих хімічних ті біологічних речовин
- •7.2.2. Захист від враження електричним струмом
- •7.2.3. Захист від впливу джерел надлишкової теплової енергії на мікроклімат
- •7.2.4. Захист від впливу джерел шуму та вібрації на організм людини
- •7.2.5. Захист органів зору на робочому місці
- •План євакуації
Аналіз впливу джерел шуму та вібрації на організм людини
На сьогодні шкідливий вплив шуму на організм людини науково обґрунтовано. Діючи на орган слуху, центральну і вегетативну нервові системи, а через них на внутрішні органи, шум є причиною розвитку хвороби, спричиненої шумом. Знижуючи загальну опірність організму, він сприяє розвитку інфекційних захворювань. При роботі за умов шуму спостерігаються підвищена стомлюваність і зниження працездатності, погіршуються увага і мовна комутація, створюються передумови до помилкових дій робітників
При встановленні нормативів щодо обмеження шуму виходять, як правило, не з оптимальних (комфортних), а з припустимих умов, при яких шкідливий вплив шуму на людину або не виявляється, або є незначним. Таке гігієнічне (санітарне) нормування, встановлюється органами охорони здоров'я.
Допустимі норми виробничого шуму визначені ДСН 3.3.6 – 037 - 99 "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку".
Джерелом шуму в лабораторії є центрифуга. Рівень акустичного тиску при її роботі може досягати до 80 – 90 дБ (А),що значно перевищує ГДР (гранично допустимий рівень) акустики для експериментальних лабораторій (73 дБ (А)), тобто шум негативно впливає на дослідника.
5. Шкідливі хімічні ті біологічні речовини
Шкідливою речовиною є така речовина, яка при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення стану здоров’я від норми.
За фізіологічним впливом на організм людини всі шкідливі речовини поділяються на такі групи: подразнюючі, що вражають шляхи дихання, очі, шкіру, слизові оболонки; задушливі, які викликають токсичний набряк легень; наркотичні, що спричиняють наркотичний вплив і впливають на центральну нервову систему; сомотичні; канцерогенні речовини, що впливають, як правило, на злоякісні новоутворення — пухлини.
В біохімічних дослідах використовують дуже багато хімічних речовин, які є шкідливими для організму людини. Також загрозу для організму людини має біологічний матеріал, з яким вона працює. Так як вони можуть вміщувати небезпечні мікроорганізми, віруси.
При застосуванні хімічних речовин або зараженого біологічного матеріалу вони, потрапляючи у робочі приміщення чи безпосередньо на працівників, являють небезпеку для здоров’я та нормальної життєдіяльності організму. Шкідливі речовини, віруси, мікроорганізми можуть проникати до організму через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіряні покрови і слизові оболонки.
Ступінь шкідливості речовин визначають за ГДК (гранично допустима концентрація) (мг/м3).
При проведенні експериментальних дослідженнях використовують наступні хімічні речовини , які ГДК шкідливості відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно – гігієнічні вимоги до повітря робочої зони» наведені в таблиці:
Таблиця 4.1
ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони
Речовина |
ГДК, мг/м3 |
кислота сірчана |
1 |
кислота трихлороцтова |
5 |
кислота оцтова |
5 |
Певний токсичний ефект хімічних та біологічних речовин залежить від індивідуальних особливостей організму. Перенесені або існуючі хвороби, загальне ослаблення організму знижують його опорність дії хімічних речовин. У таких людей токсикація протікає довше й у важчій формі.
