1.Економічні права і свободи підприємця, його функції.

В умовах формування підприємницьких структур, особли­во в нашій країні, де багато років панував безроздільний монополізм державного сектору економіки, великого значення набуває чітке визначення прав, обов'язків та відповідальності підприємців. Це потребує розробки законодавчих актів, у яких вони визначають­ся, а також здійснення правового, матеріального, фінансового, соціально-економічного та організаційного регулювання розвитку підприємницької діяльності з боку держави. В Україні з метою забезпечення свободи розвитку підприємниц­тва, встановлення правових гарантій його функціонування вироб­лені права, обов'язки і відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності.

Права підприємця: створювати для здійснення підприємницької діяльності будь-які види підприємництва; купувати повністю або частково майно та набувати майнових прав; самостійно формувати господарську діяльність, обирати по­стачальників, встановлювати ціни і тарифи, вільно розпоряджати­ся прибутком; укладати з громадянами трудові договори на використову­вання їхньої праці (контракти, угоди); самостійно встановлювати форми, систему і розміри оплати праці та інші види доходів осіб, що працюють на основі найму; отримувати будь-який не обмежений за розмірами особистий доход; брати участь у зовнішньоекономічних відносинах, здійснюва­ти валютні операції, користуватися державною системою соціаль­ного забезпечення та соціального страхування.

Обов'язки підприємця: укладати трудові договори (контракти, угоди) з громадяна­ми, яких вони беруть на роботу за наймом; здійснювати оплату праці особам, що працюють за наймом на рівні, що не нижчий за мінімальні розміри, встановлені законо­давством, забезпечити відповідні умови та охорону праці, а також інші соціальні гарантії; дотримуватись прав, щоб реалізувати законні інтереси спо­живачів; забезпечувати високу якість і надійність вироблених товарів (наданих послуг); отримувати ліцензію на діяльність у сферах, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства.

Відповідальність підприємця полягає в тому, що він персональ­но відповідає: за зобов'язаннями, пов'язаними з цією діяльністю, усім своїм майном, за винятком того майна, на яке згідно з законо­давством України не може бути поширене стягнення; за охорону навколишнього середовища, додержання заходів щодо техніки без­пеки, охорони праці, виробничої гігієни і санітарії, за завдані шко­ду і збитки. Суб'єкт підприємницької діяльності може бути визнаний судом або арбітражем банкрутом, якщо майна, яке йому належить, не ви­стачає для покриття заборгованості та немає можливості для фінан­сового оздоровлення підприємства. Найманому працівнику, який втратив працездатність, підприє­мець зобов'язаний відшкодувати витрати у випадках і порядку, пе­редбачених законодавством.

Основні функції підприємця. Ресурсна функція полягає у тому, що підприємець бере на себе ініціативу поєднання фінансових, виробничих, матеріальних, сировинних, людських, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів у процесі виробництва товару чи надання послуги, організовує виробництво, розподіляє засоби виробництва і трудову діяльність. Управлінська функція підприємця полягає у прийнятті управлінських рішень на всіх стадіях виробничої та збутової діяльності, здійснення організації, планування, мотивації та контролю виробництва. Інноваційна функція передбачає здійснення інновацій (нововведень), освоєння нової продукції, нових технологій та нових форм організації виробництва і праці, пошук нових ринків збуту, нових засобів задоволення потреб споживача, перехід від традиційних до нових форм господарювання, які не мають аналогів у господарській діяльності. Ризикова функція полягає в необхідності прийняття рішень, які спрямовані на досягнення успіху, але не гарантують його через невизначеність та мінливість економічної ситуації. Підприємець ризикує не лише своєю власністю, вкладеними коштами, а й своєю працею, часом діловою репутацією.