2. Сутність і причини безробіття.

Невід'ємною рисою ринкової економіки й одним із проявів макроекономічної нестабільності є безробіття. Вони є центральною економічною та соціальною проблемою сучасного суспільства, оскільки може негативно позначатися як на житті конкретної людини та її сім'ї, так і на функціонуванні всієї національної економіки.

Безробіття — тимчасова незайнятість економічно активного населення, такий стан ринку праці, коли величина пропозиції робочої сили перевищує обсяг попиту на неї.

Щоб отримати дані про економічно активне населення, необхідно із загальної кількості населення вирахувати: дітей віком до 16 років; осіб пенсійного віку; тих, хто утримується в спеціальних закладах (психіатричних клініках, тюрмах, колоніях, виправних закладах тощо); тих, хто потенційно має можливість працювати, але не працює й не шукає роботи з певних причин (домогосподарки учні та студенти денної форми навчання, особи без певного місця проживання тощо).

Безробітними в Україні визнаються громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів та обов'язково зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу й готові та здатні стати до неї.

Розрізняють фрикційне, структурне й циклічне безробіття. Фрикційне безробіття — тимчасове безробіття, пов'язано з добровільним або вимушеним пошуком роботи внаслідок професійного, вікового або регіонального переміщення робочої сили. Цей вид безробіття виникає тому, що і робочі місця, і люди є неоднорідними, а тому повинен бути певний проміжок часу на пошук відповідного місця роботи. Причиною цього виду безробіття може бути закінчення терміну дії контракту на попередньому місці роботи, звільнення через порушення трудової дисципліни, закінчення вузу, зміна місця проживання, пошук більш вигідного місця роботи тощо. До фрикційного безробіття належить також і так зване сезонне безробіття, обумовлене в основному сезонним характером природних чинників. Суттєвою особливістю цього виду безробіття є наявність певних знань і вмінь працівників, які можна продати на ринку праці в даний момент.

Попит на робочу силу є похіднім від попиту на готову продукцію, яку вона виготовляє. Оскільки з часом структура споживання змінюється, то відповідно змінюється й попит на працівників. Певні професії та види робіт не знаходять попиту на ринку праці, застарівають. У результаті структура пропозиції праці не відповідає структурі попиту. Це викликає структурне безробіття — безробіття, яке засвідчує невідповідність знань, умінь, навичок працівників потребам виробництва й вимогам роботодавців. Цей вид безробіття виникає внаслідок не лиши змін структури споживання, а також і структурної перебудови національної економіки, технологічного переоснащення виробничих процесів. Структурне безробіття є більш тривалим, ніж фрикційне, оскільки безробітні не можуть отримати роботу без відповідного опанування нових знань, навичок, перепідготовки чи перекваліфікації. Саме необхідність наявності певного часу на підвищення чи перекваліфікацію характерна для цього виду безробіття.

Циклічне безробіття — це безробіття, яке виникає внаслідок зменшення сукупного попиту на робочу силу в періоди економічного спаду й депресії в усіх галузях і регіонах країни. Оскільки в період економічного спаду зменшується сукупний попит на товари й послуги, знижуються загальні обсяги національного виробництва, то закономірним є зниження зайнятості населення.

Білет № 7