1. Доходи та їх розподіл.

Найважливіший показник в ринковій економіці, що дозволяє оцінити можливості людини або сім'ї - це дохід. Дохід визначає ступінь задоволення потреб людини, його політичні переконання.  Дохід представляє собою загальну суму грошей, зароблених або отриманих протягом будь-якого періоду (звичайно за рік).  Вироблений в ринковій економіці національний продукт розподіляється відповідно до внеском у його виробництво кожного фактора виробництва (праці, капіталу, землі, підприємницьких здібностей). Такий розподіл називається функціональним або первинним. Результатом первинного розподілу ВНП виступають факторні доходи. Під факторними доходами в ринковій економіці розуміється частина національного продукту, вироблена і отримувана власниками факторів виробництва в залежності від їх участі в суспільному виробництві. Основними формами факторних доходів виступають:  заробітна плата - це ціна трудових послуг, що надаються найманими працівниками різних професій при реалізації їхньої ділової активності;  відсоток - це ціна, що сплачується за використання грошей;  рента - це дохід, отриманий власником землі при здачі її в оренду;  прибуток - це величина перевищення доходу над витратами.  Для тих, хто не має здатності до праці, доходи формуються на основі перерозподільних відносин, тобто їх доходи мають не ринкову природу.  Економічні цінності, що передаються одними учасниками економічних відносин іншим в односторонньому порядку, незалежно від результатів праці, підприємницької діяльності або власності на ресурси, називаютьсятрансферними платежами (вторинні доходи). Розрізняють соціальні трансферти (виплати з держбюджету та / або спеціальних фондів у формі пенсій, допомог, стипендій) і міжсімейні трансферти (безоплатна передача частини доходів від однієї родини інший).  Джерелом доходів поряд з трансфертами можуть стати і доходи від особистого підсобного господарства(переважно в натуральній формі). Доходи населення можуть існувати у двох формах - грошовій і натуральній. У натуральній формі можуть проводитися деякі виплати із соціальних фондів, сюди відносяться також продукти, вироблені в особистих підсобних господарствах, і послуги, що надаються членами родини в домашньому господарстві.  Грошові доходи населення включають усі надходження грошей у вигляді оплати праці працюючих осіб, доходів від підприємницької діяльності, пенсій, стипендій, різних допомог, доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, ренти від продажу продукції сільського господарства, а також страхові відшкодування, позики, доходи від продажу іноземної валюти та інші.  Особистий доход являє собою сукупність факторних ринкових доходів у грошовій формі від володіння різними виробничими ресурсами (один і той самий індивід може бути власником трудових, земельних та підприємницьких ресурсів одночасно), трансфертних доходів (в натуральній і грошовій формі), натуральних доходів від особистого підсобного господарства , а також доходів від тіньової економіки.  У категорії грошових доходів розрізняють:  Номінальний дохід - це сукупність усіх доходів, одержуваних домашніми господарствами в грошовій формі. Він формується в основному з трудових доходів, доходів від капіталу і трансфертних платежів, тобто з різних виплат з громадських фондів (відноситься пенсійний фонд, фонди соціального страхування і соціального захисту, виплати по безробіттю, виплати допомог і пр).  Наявний грошовий дохід утворюється як різниця номінального доходу, прямих податків та обов'язкових платежів. Наявний доход використовується у двох основних напрямах: щодо збереження та споживання .  Реальний наявний доход - це частина наявного доходу, що йде на споживання і відображає кількість товарів і послуг, яку можна придбати на нього з урахуванням величини інфляції. Незважаючи на різноманітність джерел надходження доходів усе-таки головними складовими грошових доходів населення є оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та власності, а також соціальні трансферти.