6. Основні засоби адміністративного регулювання зед

Правове регулювання зовнішньоекономічних зв'язків охоплює розробку та прийняття нормативно-правової бази в Україні та виконання норм міжнародного права, приєднання України до міжнародних організацій та конвенцій, укладання міжнародних угод.

Зоголяду на це правові норми, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність в Україні, включають міжнародно-правові і національно-правові норми. Комплекс міжнародних і національних правових норм характеризується сукупність пов'язаних ієрархій і взаємопідлеглістю, як вцілому, так і в своїх структурних частинах, що регламентують зовнішньоекономічні зв'язки України.

На формування системи правових приписів щодо зовнішньоекономічної діяльність впливають дві групи факторів:

• внутрішні фактори, які охоплюють зовнішньоекономічну політику України, стан економіки України, умови, структуру органів державної влади і управління тощо.

• зовнішні фактори включають стан міжнародних відносин, участь України в міжнародних угодах тощо.

Загалом нормативні акти, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність, можна умовно розділити на три групи [65]:

• Акти, в яких закріплені основні принципи організації і напрямки здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Передусім це Кон­ституція України, Декларація про державний суверенітет України та Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», який було прийнято в квітні 1991 р. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» регулює всі зовнішньоекономічні відносини України: визначає принципи зовнішньоекономічної діяльності, класифікує суб'єктів, дає характеристику основних видів діяльності у сфері зо­внішніх зв'язків. У ньому представлена характеристика основних напрямків регулювання зовнішньоекономічної діяльності, визначені спеціальні правові ринки, що діють в Україні, і які регламентують економічні відносини України з іншими державами.

• Акти, які складаються із систематизованих норм, зокрема — Митний кодекс України, Закон України «Про єдиний митний тариф», Закон України «Про режим іноземного інвестування», Декрет Кабінету Міністрів України «Про валютне регулювання». Так, Декрет Кабінету Міністрів «Про валютне регулювання» практично регламентує основи валютної політики України на внутрішньому ринку.

• Акти щодо поточних операцій. Це найбільш чисельна група нормативних документів, що регламентують широке коло відносин. До їх числа відносяться постанови, інструктивні листи, накази, що приймаються і видаються першочергово:

  • Національним банком України у сфері валютною регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

  • Міністерством фінансів у сфері оподаткування зовнішньо­економічної діяльності.

  • Міністерством економіки у сфері державного регулювання зовнішньоекономічних відносин.

  • Державною митною службою України з питань митного ре­гулювання.

Отже, побудова системи правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності України відповідає принципам ієрархічності і взаємоузгодженності, коли кожна наступна група нормативно-правових актів розкриває і деталізує правові приписи попереднього рівня, створючи таким чином правове поле функціонуваня суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Розроблена законодавча база в сфері зовнішньоекономічної діяльності дозволяє органам державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності не лише регламентувати і контролювати конкретні заходи кожного окремого суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, а й сворює інформаційне підгрунтя для оптимізації зовнішньоекономічних операцій з урахуванням норм міжнародного права.