2.7 Розрахунок опалення і вентиляції

2.7.1 Встановлення метрологічних параметрів цеху

Розрахунок опалення та вентиляції в сушильних цехах проводять, як правило, в допоміжних приміщеннях (в коридорі керування, приміщеннях для охолодження матеріалу, лабораторії, майстерні та ін.).

Згідно з санітарними нормами (СН 245-71) температура повітря у виробничих приміщеннях повинна бути 18-22°С, відносна вологість 60-80% і швидкість руху повітря 0,2-0,3 м/с.

2.7.2 Вибір системи опалення і вентиляції

Відповідно до рекомендацій (СНіП ІІ-Г, 7-62) для цехів з місцевою і загальнообмінною вентиляцією при відсутності шкідливих та вибухонебезпечних виділень рекомендують такі види опалення:

а) повітряне, приєднане з припливною циркуляцією;

б) водяне і парове опалення високого (при тиску пари більше 0,7 бар) і низького (при тиску пари менше 0,7 бар) тиску з радіаторами і ребристими трубами, конвекторами.

У виробничих приміщеннях передбачено встановлення віконних вентиляторів ЦАГИ серії Д-3 з продуктивністю V=0,278 м³/с. Вони забезпечують доступ свіжого повітря в приміщення.

2.7.3 Визначення витрат тепла в приміщеннях

Тепловий баланс траверсного коридору і приміщення для охолодження матеріалу.

Тепловий баланс у коридорі керування

Рівняння балансу тепла у коридорі керування можна записати в такому вигляді

(17)

де - втрати тепла через огородження, кВт;

- сума всіх тепловиділень в приміщенні, кВт

(18)

де - теплова характеристика будівлі, Вт/(м^3×°С), 5.4.2, [1, табл. 5.4.1];

- об'єм будівлі, м³;

- температура повітря в приміщенні, = (18-22°С);

- температура зовнішнього повітря для опалення °С, [1,табл.5.4.3,].

(19)

де - тепловиділення від торцевих стін камер, які виходять в коридор керування, беруть з таблиці (2.6) теплового розрахунку і перемножують на число камер в цеху, кВт; (Q=1,038)

- тепло, яке виділяється від електродвигунів, кВт; (Q=0,34)

- тепло, яке виділяється від паро- і повітропроводів розташованих в коридорі керування, кВт (Q=1,5-2).

(20)

де - встановлена потужність всіх електродвигунів вентиляторів, кВт;

- коефіцієнт попиту (табл.5.4.4, [1])

Q_т.в.= 1,038+0,34+1,5 = 2,88 кВт

Q_заг = 0,76-2,88= - 2,32кВт

Загальна витрата тепла на дільниці

Q_заг= 269+332 = 601 кВт

2.7.4. Підбір і розрахунок опалювально-вентиляційного обладнання

Як бачимо (пункт 2.8.3.), тепловитрати не перевищують тепловиділення.

Необхідний повітрообмін

(21)

де Q_заг – надлишкові тепловиділення , кВт;

С – теплоємність сухого повітря, рівна кДж/кггод

t₁ t₂ – відповідно температура припливного і видаленого повітря, ^оС;

t₁ - t₂=5^оС

Приймаємо віконний вентилятор ЦАГІ серії Д-3 продуктивністю 0,278 м³/с

2.7.5 Розрахунок річної потреби в воді

1. Витрати води на протипожежні потреби визначаються за формулою:

(22)

де 52 – кількість тижнів в розрахунковому році;

т_з, т_в – кількість зовнішніх і внутрішніх гідрантів (1 гідрант на площу 300-500 м²);

5 – тривалість щотижневої перевірки роботи гідранта ,хв.;

600, 300 – витрата води одним гідрантом під час перевірки;

т_з = 1, т_в = 1

б) витрати води на побутові потреби

В = 65тп_річ10^-3 т/рік (23)

де т – кількість людей, які працюють у найбільш завантажену зміну;

п – кількість змін роботи в цеху;

_річ - кількість робочих днів протягом року.

т = 3, п = 1, _річ = 235

В=654123510^-3 =61,1 т/рік

в) вода в системі

0,8 т/рік – на 2 камери

В_заг = 46,8+61,1+0,8 = 108,7 т/рік