1. Тиск і спонукання.

2. Посередництво і переорієнтація.

3. Діагностика і усвідомлення.

4. Знаходження нового рішення і зобов’язання щодо його виконання.

5. Експеримент і виявлення.

6. Підкріплення і згода.

Визначення опору. Основними причинами опору організаційним змінам є такі:

• Невизначеність;

• власні (особисті) інтереси окремих менеджерів або груп робітників;

• різне сприйняття;

• відчуття втрати.

Існує декілька стратегій подолання опору організаційним змінам:

• стратегія залучення до участі. Працівники, якіберуть участь в планування та реалізації змін краще розуміють їх причини.

• Стратегія навчання. Навчання співробітників під майбутні організаційні зміни зменшує ступінь невизначеності та збільшує впевненість щодо подальшої роботи організації;

• Стратегія сприяння. Означає завчасне повідомлення про організаційні зміни, ознайомлення та роз’яснення їх сутності, проведення лише необхідних змін.

• Стратегія переговорів. Має на метіухвалення „нововведень” шляхом „покупки згоди” тих, хто чинить опірзмінам за допомогою матеріальних стимулів;

• Стратегія кооптації. Надання особі, яка чинить опір, певних повноважень щодо впровадження та здійснення організаційних змін;

• стратегія маніпулювання. Свідоме використання заздалегідь неповної, неточної або неправильної інф-ції про зміни з метою отримання підтримки і здійснення змін;

• стратегія примушування. Застосування загрози санкцій за незгоду з проведення організаційних змін.

• Практичні поради з управління змінами

• Підвищуйте поінформованість

• Поверніться до цілі

• Трансформуйте зміни

• Залучайте та інтегруйте команду

• Відмовляйтесь від стереотипів минулого

• Процес проведення організаційнихз мін охоплює комплекс робіт, який включає:

1. Аналіз підготовленості (сприйняття) персоналу до майбутніх змін. Цілі:

• виявлення наявності достатніх фінансових, матеріальних і трудових ресурсів фірми для здійснення змін;

• виявлення основних організаційних і психологічних перешкод організаційним змінам;

• виявлення ступеня зацікавленості вищого керівництва фірми в проведенні організаційних змін.

2. Вибір тактики проведення організаційних змін, яка може бути:

• директивною ( примусовою, яка дає лише тимчасову рівновагу);

• тактикою переконань;

• тактикою залучення.

3. Створення умов для здійснення змін:

• Повний опис змін і ознайомлення з ними кожного працівника, якого цей процес стосується;

• залучення до участі в прийнятті рішень щодо змін тих працівників, яких вони стосуються;

• спростування чуток і побоювань шляхом більш широкого розповсюдження інформації про зміни;

• надання змінам якомога більш прийнятного характеру;

• демонстрацію зацікавленості вищого керівництва у змінах.

• Шість кроків керування змінами

• Проаналізуйте проблему разом з колективом та підштовхніть таким чином до змін.

• Виробіть спільно уявлення про те, як організувати процес досягнення цілей.

• Стимулюйте узгодженість, компетентність та згуртованість у роботі.

• Поширюйте процес оновлення на інші підрозділи, не опускаючи його зверх

Мотивація праці як складова ринкових відносин