1. Природа організаційних змін.

Під організаційними змінами розуміється будь-яка зміна в одному або кількох елементах організації. Зміни можуть стосуватися будь-якого елементу організаційного процесу. Зміни у будь-якому одному підрозділі організації, як правило, впливають на інші підрозділи і на організацію в цілому.

Причини, які викликають необхідність змін, поділяють на дві групи:

Зовнішні і внутрішні.

• Зовнішні – пов’язані з загальним і специфічним середовищем функціонування організації, а точніше – зі змінами в компонентах цього середовища:

• в економічній ситуації;

• в державному регулюванні;

• в технологічній складовій;

• в міжнародних аспектах;

• в соціально-культурних компонентах тощо.

• конкуренти;

• споживачі;

• постачальники.

Внутрішні чинники можуть бути причинами організаційних змін. При цьому:частина з них може бути наслідком прямого та/або непрямого впливу змін у зовнішньому середовищі;решта може бути результатом розвитку самої організації.

Цілі. З метою виживання організації керівництво повинне періодично оцінювати і міняти свої цілі у відповідності із змінами зовнішнього середовища і самої організації.

Структура. Структурні зміни відносяться до змін в системі розподілу повноважень і відповідальності, поділу на відділи управлінської ієрархії, ступеня централізації тощо. Ці зміни є найбільш розповсюдженими і явними формами змін. Вони – реальна необхідність, коли проходять значні зміни у цілях чи стратегії.

Технологія і завдання.Ці зміни відносяться до змін процесу і графіка виконання завдань, впровадженню нової техніки, змін нормативів і самого характеру роботи.

Люди. Зміни в людях мають на увазі модифікацію можливостей, установок чи поведінки персоналу організації. Це може охоплювати технічну підготовку, оцінку якості виконання роботи, лідерство, підвищення кваліфікації керівного складу тощо. Зміни в людях дуже важко зробити ефективними ( наприклад, не всі хочуть мати більше відповідальності, чи більше вчитися).

Організації можуть пристосовуватися до змін у середовищі трьома способами:

1. адаптація до змін у середовищі, які не були заздалегідь визначені.

2. пристосування до середовища шляхом урахування тенденцій його розвитку.

3. замість того, щоб організація пристосовувалась до середовища, вона, навпаки, намагається пристосувати середовище до себе.

Модель К.Левіна

Відповідно до моделі К.Левіна процес організаційних змін включає в себе наступні кроки:

1. Визнання необхідності змін;

2. Визначення цілей організаційних змін;

3. Діагноз, тобто вивчення причин організаційних змін;

4. Планування змін і вибір техніки змін, що включає:

• Визначення витрат, пов’язаних зі здійсненням змін;

• визначення впливу змін на інші елементи організації;

• визначення ступеня участі робітників в проведенні змін;

• вибір техніки (засобів) здійснення змін.

5. Здійснення змін – проведення організаційних змін.

6. Оцінка змін. На завершальному етапі менеджер повинен оцінити до чого реально призвели організаційні зміни, які їх кінцеві результати.

Модель Грейнера