
- •2.Туризм як прерогатива розвитку економіки України---------------------15
- •2.2. Потенціал туристичної галузі України----------------------------------------20
- •1.Передумови розвитку туризму в Україні
- •1.1.Природні умови та ресурси України
- •1.2.Формування туризму в Україні
- •2.Туризм як прерогатива розвитку економіки України
- •2.1. Туристична індустрія як складова економіки України
- •2.2. Потенціал туристичної галузі України
- •3.Розвиток перспективних видів туризму в Україні
- •3.1. Стан та перспективи розвитку ділового та яхтового туризму в Україні
- •3.2. Сільський туризм – перспективний напрямок розвитку туристської індустрії України
2.2. Потенціал туристичної галузі України
В Україні є традиційні і перспективні санаторно-курортні і туристичні райони з ефективними унікальними ресурсами для відпочинку і лікування міжнародного, державного та місцевого значення.
На сьогоднішній день туристична інфраструктура в Україні є недостатньо розвинутою і нераціональною, якість сервісу низька. Це зумовлює її низьку привабливість.
Проте, Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах і лиманах Чорного і Азовського морів, водойм і річок, в Кримських горах і Українських Карпатах.
Протягом 2007 року Україну відвідали 23,1 млн. в’їзних (іноземних) туристів, що на 22 % або майже на 4,2 млн. осіб більше, ніж у 2006 році.
Збільшення обсягів в’їзного потоку за 2007 р. відбулося за рахунок зростання кількості поїздок з приватною метою та з організованого туризму (відповідно на 24 % та 20 %).
Рис.2.1.Структура в’їзного туризму за 2007 рік [13]
Рис.2.2.Темпи припосту в’їзного туризму [13]
Збільшення подорожей з приватною метою спостерігається з таких країн: Росія (на 10% або на 593,9 тис. осіб), Білорусь (на 46% або на 797,2 тис. осіб), Молдова (на 34 % або на 994,1 тис. осіб), Узбекистан (на 77 % або на 30,8 тис. осіб), Румунія (на 207 % або на 672,8 тис. осіб), Словаччина (на 47 % або на 197,5 тис. осіб). Зростання кількості поїздок з організованого туризму відбулося з Росії (на 99 % або на 281,7 тис. осіб), Молдови (на 53 % або на 6,2 тис. осіб), Італії (на 28 % або на 6,9 тис. осіб), Туреччини (на 23 % або на 4,6 тис. осіб), Польщі (на 15 % або на 21,2 тис. осіб), Вірменії (на 39 % або на 0,9 тис. осіб). Однак, з Угорщини та Словаччини зменшилась кількість організованих туристів відповідно на 85 % (або на 77,2 тис. осіб) та 80 % (або на 28,9 тис. осіб), з Румунії на 33 % (або на 1,5 тис. осіб), з Чехії на 13 % (або на 1,5 тис. осіб), з Німеччини на 6 % (або на 4,2 тис осіб), з Литви на 3 % (або на 0,2 тис. осіб).
Таблиця 2.1
Структура в’їзного туризму за мотивацією(за 2007р.)
Назва турпотоку |
К-ть туристі,тис.осіб |
Частка потоку від загального,% |
Зміна турпотоку в порівняні з 2006р.,% |
Зміна турпотоку в порівняні з 2006р., тис.осіб |
Службова поїздка |
941,1 |
4 |
Зменшився на 10 |
100,3 |
Організований туризм |
1511,6 |
7 |
Збільшився на 20 |
251,6 |
Приватний туризм |
20620,3 |
89 |
Збільшився на 24 |
4000 |
В структурі в’їзного турпотоку змін майже не сталось – частка приватного туризму виросла з 88 % у 2006 р. до 89 % за 2007 р., а частка організованого туризму залишилась такою самою - 7 %.
Таблиця 2.2
Структура в’їзного туризму за країнами походження(за 2007р.)
Назва країни |
К-ть туристів,млн..осіб |
Частка потоку від загального,% |
Зміна потоку в порівняні з 2006р.,% |
Зміна потоку в порівняні з 2006р.,тис.осіб |
Країни СНД |
14,5 |
63 |
Збільшився на 22 |
2700 |
Країни ЄС |
7,1 |
31 |
Збільшився на 13 |
787,1 |
Інші країни |
1,5 |
6 |
Збільшився на 96 |
724,9 |
Розглянемо деякі, на мою думку, стратегічно важливі місця розвитку туристичного бізнесу.
Наприклад, південний берег Криму характеризується м'яким субтропічним кліматом середземноморського типу. Окрім традиційних баз відпочинку, санаторіїв та туризму існують інші напрямки бізнес діяльності. Зокрема необхідно звернути увагу на побудову тренувальних баз для футбольних клубів. Цей захід дасть змогу отримувати кошти за використання баз не лише вітчизняними, а й зарубіжними футбольними клубами. Температурні умови є дуже сприятливими для підготовки команд на протязі усього року, особливо під час зимового періоду, коли більшість вітчизняних футбольних клубів виїжджає на збори за кордон.
Унікальні рекреаційні ресурси є також у Карпатах, Передкарпатті і Закарпатті. Тут розташовані джерела цінних і різноманітних за своїм хімічним складом та лікувальними властивостями мінеральних вод, в ряді випадків унікальних, великі масиви лісів.
Води з високим вмістом органічних речовин виявлені лише на Прикарпатті. Це два родовища типу "Нафтуся" - у Трускавці і Східниці. На мою думку, дуже перспективний бальнеологічний курорт Східниця. Східниця має великі, але не до кінця реалізовані можливості щодо розвитку курортного господарства. По-перше, необхідно звернути увагу на відносну відсутність автомобільних шляхів, не зручно, з пересадками, доводиться добиратися до місця відпочинку. По-друге, залучивши інвестиційні кошти, частку доходів від отриманих за реалізацію путівок, розширяти сітку пансіонатів, турбаз, санаторіїв[9, c. 12-13].
Пляжні ресурси зосереджені в приморських територіях Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей та у Криму. Важливою перевагою ефективного функціонування рекреаційного комплексу стало б зменшення сезонності в роботі курортів, особливо морських, тобто створення умов для цілорічного обслуговування. Практичний інтерес становлять термальні води цього регіону. Так зокрема, в Криму, нараховується 310 термальних джерел, 240 з них уже досліджено, а використовуються ці джерела, тільки в Медведівці Джанкойського району та Янтарному Красногвардійського району. Тому є всі можливостівикористання термальних вод в поєднанні з теплим кліматом протягом року.
Зростання в’їзного турпотоку з країн ЄС відбулося в основному за рахунок збільшення кількості подорожуючих з країн: Естонії (на 15 % або на 2,6 тис. осіб), Латвії (на 18 % або на 6,1 тис. осіб), Литви (на 13 % або на 5,9 тис. осіб), Польщі (на 11 % або на 449,8 тис. осіб), Австрії(на 23 % або на 5,8 тис. осіб), Великобританії (на 17 % або на 9,5 тис. осіб), Італії (на 22 % або на 13,6 тис. осіб), Бельгії (на 14 % або на 1,4 тис. осіб), Франції (на 13 % або на 5,3 тис. осіб).
Рис.2.3.Кількість туристів, які в’їзжали в Україну за 2005-2007 рр.[13]
Рис.2.3.Темпи приросту туристів, які в’їзжали в Україну 2006/2005, 2007/2006,%[13]
Виїзний турпотік за 2007 р. збільшився (в основному за рахунок поїздок з організованого туризму), порівняно з 2006 р. на 3 % або на 459,4 тис. осіб та становить 17,3 млн. осіб.
Збільшення обсягів виїзного потоку за 2007 р. відбулося за рахунок зростання кількості поїздок з приватною метою та з організованого туризму (відповідно на 0,3 % та 31 %) при зменшені поїздок з службовою метою(на 4%), що було характерне для в’їзного тур потоку також.
Рис.2.4.Структура виїзного туризму за 2007 рік[13]
Рис.2.5.Темпи приросту виїзного туризму[13]
Таблиця 2.3
Структура виїзного турпотоку за мотивацією(за 2007р.)
Назва турпотоку |
К-ть туристі,тис.осіб |
Частка потоку від загального,% |
Зміна турпотоку в порівняні з 2006р.,% |
Зміна турпотоку в порівняні з 2006р., тис.осіб |
Службова поїздка |
771,0 |
4 |
Зменшився на 4 |
29,5 |
Організований туризм |
1898,2 |
11 |
Збільшився на 31 |
444,5 |
Приватний туризм |
14665,5 |
85 |
Збільшився на 0,3 |
44,4 |
Збільшення організованого туризму відбулося за рахунок зростання кількості подорожуючих за такими напрямами: Польща (на 594 % або 369,6 тис. осіб), Австрія (на 61 % або на 10,9 тис. осіб), Туреччина (на 29 % або на 65,5 тис. осіб), Єгипет (на 45 % або на 54,5 тис. осіб), Німеччина (на 30 % або на 13,7 тис. осіб), Італія (на 42 % або на 10,8 тис. осіб), Великобританія (на 50 % або на 6,9 тис. осіб), Нідерланди (на 64 % або на 12,4 тис. осіб), США (на 64 % або на 7,7 тис. осіб), Ізраїль (на 48 % або на 8,0 тис. осіб).
Приватні поїздки збільшились за рахунок зростання кількості виїжджаючих українців до Молдови (на 44 % або на 451,5,1 тис. осіб), Румунії (на 100 % або на 266,0 тис. осіб), Словаччини (на 52 % або 113,6 тис. осіб), Єгипту (на 111 % або на 44,0 тис. осіб), Туреччини (на 16 % або на 19,2 тис. осіб), Італії (на 10 % або на 4,3 тис. осіб).
Таблиця 2.4
Структура виїзного турпотоку за країнами походження(за 2007р.)
Назва країни |
К-ть туристів,млн..осіб |
Частка потоку від загального,% |
Зміна потоку в порівняні з 2006р.,% |
Зміна потоку в порівняні з 2006р.,тис.осіб |
Країни СНД |
8,9 |
51 |
Збільшився на 6 |
533,0 |
Країни ЄС |
6,8 |
39 |
Зменшився на 8 |
602,6 |
Інші країни |
1,6 |
10 |
Збільшився на 47 |
529,0 |
Рис.2.6.Структура кількості громадян, які виїзжали з України за 2005-2007рр.[13]
Рис.2.6.Темпи приросту громадян, що виїзжали з України за 2005-2007рр.[13]
Туристичний бізнес потребує значних капіталів та експертного підходу, але за умови грамотного планування та ефективної реалізації проектів, туристичний бізнес є надзвичайно прибутковим[10, c. 233-234].