
- •5.Осн. Способи пізн-я соц.-екон. Процесів:
- •7. Екон. Прогрес-
- •8.Критерії ек. Прогресу.
- •10.Нарур. І товар. Види вир-ва.
- •12. Евол. Форма вартості
- •2) Засоби вироб-ва:
- •24. Екон. І пр. Зміст відносин власності.
- •31.Антимоноп. Політика
- •41. Попит і проп-я в умовах доскю крнк-ї.
- •25.Типи, форми влас-ті:
- •34.Пост. І змін. Капітал.
- •30. Сутність капіталу:
35.Тов. біржа-асоціація юр. і фіз. осіб, що здійсн. опт. торг. операції за стандар тами і зразками у спец. місці, де ціни на товари скл. в умовах віль. конк-ї.
Клас-я: 1) за об’єктами продажу 2)за суб. утвор-я
3)за рівнем функт-я. Спеціаліз.-обєкти- окр. товари, їх види. Члени б. – акціонери, пост. відвіду вачі, разові. Фу-ї
бір. маклера: 1)посер-во при уклад-і угоди 2)предст. інтереси, веде бір. операції, уклад. угоди від свого імені 3) консуль т-я 4) оформ-я угод і передача їх до реєстрації.
Величина продажу-лот (партія).Котир. ціна. Бір. угода, форвард. (постач-я), позабір. (пост-я без гаранту).
36.Фін. ринок-спец. сфера екон. відносин, де відб. куп.-продаж фін. ресурсів( хар. для розв. економіки).Включає:
Кред. ринок-с-ми-а відносин між позико- давцем і позикоодерж-м з приводу позики в тов.\ грош. формі. Розрізн.:
1) взаємн. к.-(підпр-ва, фіз.ос. – не банк. заклади)
2) банк. к.-у грош. формі
3) дер. к. 4) к. на цілі спож-я. Ринок цін. паперів: акції, обліг., зоб-я дер. скарбниці, ощад. ринку. Цін. апери- грош. док., що визнач. вз.відно сини між суб’єктами,що їх випуст., і тими, що придбали. Акція (співвлас ник підпр-ва).Дивідент пев. частина прибутку) Власник обліг.- кредитор, що має пев. фін. %. Ощ. Сер тиф.(отрим-я депозиту і %).
Вексель(грош. зобов-я) Фонд. біржа- орган. Форма ринку, на якому здійсн. торгівля цін. паперами- акц., обліг., зобов’язаннями дер. скарбниці, сер тиф., док., пов”яз. з рухом кред. ресурсів і вал. цінностей. Забесп. рух капіталів.Допом. перепливу капіталу з 1 галузі в ін., переходу фонд. цінностей від 1 суб’єкта до ін..На перв. Ринку цінності ематуються(випуск.) для інвесторів(гром-н, юр. особа, що куп. цінні папери від св. імені і за св. рахунок).Емітенти:
юр. ос., держава, дер. органи, о. місц. амін-ї, підпр-ва.Маклер (посе-к)
Дилер (акц. тов.)Брокер
(за вл. Рахунок). Види угод: за готівку, на строк.
37.Суть ринку праці: право кож. людини на віл. продаж св. роб. сили за влас. бажанням і вибором на засадах труд. найму. Викл. сусп. потребами – з п залеж. від вартості роб. сили, попиту і пропозиції на неї..Обєктом куп.-прод. Р.С. стає: існув-я з 1 боку віл. вибору профе сії, з 2- вибір між зайн-ю і нез-тю в сусп. вироб-ві. Без роб-я (соц. допом.)
Ринок роб. сили – сук-ть екон. відносин між зайн. І незайн. найм. Праців- никами, з 1 боку-підп-ці і біржі, з 2 – орган-я, викор-я, куп.-прод. роб. сили. Осн. ланки ринку Р.С.: попит, пропоз-я, з\п.
В У. перевищ-в пропоз-єю Р.С. її попиту. Потріб но створ. стимул до праці. Зайнятість- сук-ть екон., пр., соц., нац. відносин, пов”яз. із забесп-ям працезд. Н. роб. місцями та його участю у сусп. кор. діяльності, що прин. заробіток. Суб.:
покупці Р.С.; ті,що прод. Р.С.; ті,що займ. сім. бізнесом.Безроб.- працезд. гром-ни, що з незал. від них причин не мають заробітку, через від-ть роботи, зар. в в службі зайн-ті.(прир.і вимуш.; плин., прих., заст.., сез., техн., конверсійне).Біржі праці- установа рин. економіки, що здійсн. посередн. місію між найм. прац-и і роб-цем в процесі куп.-прод. товару Р.С..Ф-ї:
1) працевлаш-я
2)облік, допомога, перевал-я, зміна роботи.
40.Зайнятість- сук-ть екон., пр., соц., нац. відносин, пов”яз. із забесп-ям працезд. Н. роб. місцями та його участю у сусп. кор. діяльності, що прин. заробіток. Суб.:
покупці Р.С.; ті,що прод. Р.С.; ті,що займ. сім. бізнесом.Безроб.- працезд. гром-ни, що з незал. від них причин не мають заробітку, через від-ть роботи, зар. в в службі зайн-ті.(прир.і вимуш.; плин., прих., заст.., сез., техн., конверсійне).
1. Екон-а” з грец. – „дім”, „упр-я” (Ксено- фонт). Шк.. меркантилі стів: Ман, Мункит”єр, Монкрит”є; гол. баг.- торгівля(зов.).ФізіократиКенне, Тюрбо; г. б.-с\г.
Клас. шк. пол. економії:
Петі, Сміт, Рікардо, Мальту; г.б.- праця і вартість. Маркс. шк.:
г.б.-праця(баз. на клас.).
Шк. марженалізму: Баверк,Мемер, Кларк, Парето; цін-ть встан. в процесі обміну. В кін. 19-20 ст. Виник. неокласи- цизм – кейнсіанство, монетаризм.
2.Ек-ка і її 2 сторони. Вироб. відносини-відносини між людьми в процесі вир-ва, розп-у, обміну, спож-я матер. благ.Вираж. сусп. сторону вир-ва, стосунки,що вин. через в., р., о., сп. мат. і дух. благ; показ. хто вол. екон. владою. Тех. сто- рона вир. відносин –
прод. сили – сук-ть засобів вир-ва і людей, що прив. його в рух.
Засоби вир-ва:1)засоби праці(1\ сук-ть речей, якими людина діє на предмети праці)
2)предмети праці (все те на що спрям. дія людини: сировина, перв. обробка ).
4. Екон. категорії –лог. поняття, що відобр. у заг. вигляді умови екон. життя сусп-ва (товар, кап-л, вир-во, обмін).
Екон. закони – вн.необ хідні сталі і сут. зв’язки між екон. явища ми, процесами, між прот. сторонами окр. явищ, процесів, їх елементами і властивостями; носять об”єкт. хар-р.Групи:
1) заг.(діють протягом усього розвитку люд. сусп-ва: з. зрост-я прод-ті праці) 2) специ. (закон-ті відпов. способу вир-ва:
з. капіталізму) 3) особл.(з. вартості; з. к-ті грошей необх. для обігу; з. попиту і пропоз-ї).
5.Осн. Способи пізн-я соц.-екон. Процесів:
Е.Т. досл. свій предмет пев. методами: 1) діал.. метод (діалектика-вчить розгляд. кож. явище в пост. зміні;гол. роль належ. з-у єдності і бор-и протил-ей) 2) м. експери- менту 3) м. абстракції (за зовн. ознаками визн. суть на осн. друг. рис, або випадковостей; - це відобр-я у свідомості реал. існ. виробн. відносин). 4)аналіз і синтез (поділ на скл. частини в процесі руху пізнання від абстр. до конкр) 5) м. якісн. і кіль кіс. аналізу при цьому шир. викор. матем. і статист. методи.
6. Ф-ї екон. теорії:
1)практ (обгрунт., поясн. і дати рекомен-ї по виріш-ю осн. екон. проблем: шляхи вдоск-я форм власності; ефект. Формула розв-я екон. суперечностей). 2) пізнав.
(розор. суть екон. законів, категорій,форм їх прояву)
3) виробл-я нов.. типу екон. мислення 4) методо логічна (знання Е.Т. лежить в основі розум-я ін. наук:ек-ка пром-ті, с\г, демографія, розміщ-я прод. сил, юр. науки.
7. Екон. Прогрес-
результат діяльності людей, їх праці, соц. активності.Руш. сили ек. прогресу: 1) (10)) діями людей рухає суперечність – форма зв’язків і відносин між протил. сторонами, їх елементами, властивос- тями, що вираж. 1 і ту ж суть. Важ. джерелом сусп. розвитку є суп-ть між прод. силами і вироб. відносинами (розвиток прод. сил вплив. на роз-к вир. від-н, і навпаки)
2) вир. відносини : супер-ті між різ. Формами власності, чим біл. таких форм власності у межах пев. способу вир-ва, тим сил. сили і джерела ек. прогресу.Виріш-я супер-ей: 1) привед-я у відпов-ть в\в і прод. сил 2) ек. криза 3) госп. механізм, діял-ть держави 4) зміна формації(розрив 1) )
3) конкур-я 4) екон. інтереси(заг,кол,особ)
-9.Ек. потреби-обєкт. Необх-ть в матер. і дух. Благах для забесп-я жит-ті людини. Рівні ек. потреб: 1) осн. матер. п.
2) різ. Форми діяльності
3) захист (хвор., злоч., зов. вороги) 4) соц. п. (спілк-я, кох-я)
5) у творчості і реал-ї св. можливостей. Екон. інтереси –найбільш видим. прояв екон. відносин (заг., кол., осоь.)
8.Критерії ек. Прогресу.
Головний - розвиток прод. сил,залеж. від них розріз.:
1) рівень розв-у засобів вир-ва (зрост-я прод-ті праці – зрос-я нац. багатства) 2) предметів праці (вз.дія між засобами вироб-ва і робітниками)
3) роб. сили (розв-к людини, її потреб і інтер-в) 4) науки 5) форм і методів орган-ї вир-ва
6) ступінь викор-я людьми сил природи
7) інформація + 8) сусп. кооперація ( вплив. на прод-ть праці) . Також зрост-я дод. Продукту є основою для збіл-я нац. доходу, ВВП.
-12.Технол. спосіб вироб-ва- істор. етап в розвитку люд. цивілізації, який хар. якісний стан прод. сил, як єдиного цілого. Три Т.С. В.: 1) до кін. 18-поч.19 ст.
ін струм. - руч. праця (гол. фактор вироб. процесу – фіз.сила)
Виник. суперечності між можливостями вироб-ва і нарост. потребами.
2) кін.18-поч.19 ст.
індістр. - маш. праця
(матер. основа – машина)
Відбув. пром. Переворот.
3) з сер.50-х р. 20ст.
постіндустр.-автома- тизація.. Пов”яз. з НТП і НТР.
-13. НТП. Форми: 1) Еволюц. – поступ., кільк., частково якісна зміна в розвитку науки, техніки в вдоск-і вироб-ва.
Револ.- поява принципово нових видів техніки, предметів праці, фунд. наук. відкриттів, їх практ. застос-я.
9. Екон. с-ма – спосіб вироб-ва; - сук-ть всіх видів госп. діяльності;
-форма орган-ї ек-ки.
Е.С. залеж. від її елементів: 1) прод. сили: доіндустр., інд., постінд.
2) вир. відносини: перв, рабові, феод, капітал. 3) с-ма екон. законів
4) мета вир-ва 5) форма руху ек-ки: ком.-адмін., ринкова
6) тов.-грош. відносини: натур. і тов. вир-во.