
- •Особливості курсу
- •Етапи розв’язку прикладної задачі на еом
- •1. Класифікація рівнянь в частинних похідних.
- •2. Основні типи рівнянь математичної фізики.
- •3. Постановки крайових задач для основних рівнянь математичної фізики еліптичного та параболічного типів.
- •3.1 Канонічні рівняння еліптичного типу – рівняння Лапласа та Пуассона.
- •3.2. Канонічні рівняння параболічного типу – рівняння теплопровідності, конвективної дифузії
- •3.2.1. Рівняння теплопровідності
- •3.2.2. Рівняння конвективної дифузії мігруючих речовин в деякому пористому середовищі (наприклад, водорозчинних речовин в ґрунті) має вид:
- •3.3. Крайові умови та їх види
- •3.3.1 Задання початкової умови (для рівнянь параболічного типу – теплопровідності та дифузії)
- •3.3.2 Задання граничних умов.
- •3.4.Постановка крайових задач для рівнянь еліптичного типу
- •3.5. Постановка крайових задач для рівнянь параболічного типу
- •4. Методи розв’язування задач для рівнянь в частинних похідних
- •5. Суть методу скінчених різниць (сіток). Елементарні відомості з теорії різницевих схем
- •5.1. Ідея методу скінчених різниць (сіток)
- •5.2. Елементарні поняття з теорії різницевих схем
- •6. Чисельне розв’язування крайових задач для рівнянь еліптичного типу.
- •6.1. Апроксимація похідних (сіткова апроксимація)
- •6.2. Різницева апроксимація задачі Діріхле для рівнянь Лапласа та Пуассона
- •6.3. Чисельний метод розв’язування різницевої схеми (6.7), (6.8).
- •6.4 Алгоритм ручного рахунку задачі Діріхле.
- •Лабораторна робота №1.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •Деякі узагальнення методу скінченних різниць та його недоліки.
- •7. Різницеві схеми для рівнянь теплопровідності.
- •7.1 Явна різницева схема
- •7.1.1 Алгоритм ручного рахунку
- •7.2 Неявна різницева схема.
- •7.3 Лабораторна робота №2
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •8. Різні сімейства різницевих схем для рівняння теплопровідності
- •8.1 Деякі позначення
- •8.2 Різні сімейства різницевих схем для рівняння теплопровідності
- •8.3 Різницеві схеми для рівняння теплопровідності із змінними коефіцієнтами
- •8.4.Різницеві схеми для нелінійного рівняння теплопровідності.
- •9. Монотонні різницеві схеми для рівнянь параболічного типу, що містять перші похідні
- •9.2 Монотонні рс для звичайного рівняння другого порядку, що містить перші похідні
- •9.3 Монотонна різницева схема для параболічного рівняння
- •10. Інтегро-інтерполяційний метод побудови рс.
- •10.1 Вступ. Методи побудови рс
- •10.2 Приклади побудови рс інтегро-інтерполяційним методом.
- •11. Різницеві схеми для рівнянь гіперболічного типу.
- •Різницева схема для рівняння коливання
- •1. Постановка задачі.
- •2. Різницева апроксимація задачі (1)-(3)
- •13. Економічні методи розв’язання крайових задач математичної фізики.
- •13.1 Економічні методи розв’язання першої крайової задачі для двовимірного рівняння теплопровідності.
- •Стійкість поперечно-поздовжньої рс
- •14. Загальні відомості з теорії стійкості рс.
- •1. Канонічний вигляд двохшарових рс.
- •2. Теорема про стійкість по початкових даних
- •Сумарна апроксимація
- •Локальна одновимірна схема Салмарського
- •1. Вступ
- •2. Основна концепція мсе
- •Переваги і недоліки мсе
- •Математичні основи методу мсе
- •Кусково-визначені базисні функції і мсе.
- •Поняття скінченого елемента.
- •V. Питання гарантованого рівня знань
3. Постановки крайових задач для основних рівнянь математичної фізики еліптичного та параболічного типів.
В цьому параграфі ми зупинимось на постановках крайових задач лише для рівнянь еліптичного та параболічного типів ( рівняння гіперболічного типу, незважаючи на їх важливість, розглядати в даних вказівках не будемо в силу обмеженості розмірів вказівок; цікаві різноманітні задачі, пов’язані з рівняннями гіперболічного типу, краще розглядати окремо ).
Крайова
задача
математичної фізики формулюється так:
знайти функцію
(розв’язок задачі), яка задовольняє
деякому диференціальному рівнянню (чи
системі диференціальних рівнянь) в
частинних похідних, а на межі області
задання рівняння (чи системи) задовольняє
заданим крайовим
умовам.
Отже, кожна крайова задача містить три види інформації:
інформацію, “закладену” в диференціальному рівнянні чи системі;
інформацію про геометрію області, в якій задається рівняння чи система;
інформацію про ті чи інші крайові умови на межі області задання рівняння чи системи.
Трудність розв’язання тієї чи іншої крайової задачі математичної фізики пов’язана з переліченими вище факторами:
складністю диференціального рівняння чи системи диференціальних рівнянь;
складністю геометрії області задання рівняння чи системи;
типом крайових умов, заданих на межі області.
3.1 Канонічні рівняння еліптичного типу – рівняння Лапласа та Пуассона.
З рівнянь
еліптичного типу ми розглянемо лише
найбільш відомі їх представники –
рівняння Лапласа та Пуассона, які в
декартовій системі координат
мають відповідно вид:
(3.1)
(3.2)
Тут
- шукана функція від двох незалежних
змінних,
-
двовимірний оператор Лапласа.
Рівняння Лапласа найпростіше і найбільш вивчене із всіх еліптичних рівнянь.
Дані рівняння сумісно з відповідними крайовими умовами описують багато стаціонарних двовимірних фізичних процесів: встановлену фільтрацію підземних вод, електро- і магнітостатичні поля, процеси поширення тепла, дифузійні явища та інші. Всі ці процеси описуються даними рівняннями в однорідних ізотропних середовищах, де провідність не залежить від точки середовища та від напрямку, вибраному в ньому.
Розглядають
також квазістаціонарні
процеси, які описуються вище приведеними
рівняннями, але в яких шукана функція
залежить також від часу. Тут
входить як параметр.
3.2. Канонічні рівняння параболічного типу – рівняння теплопровідності, конвективної дифузії
Рівняння в частинних похідних параболічного типу описують нестаціонарні динамічні процеси, тобто такі, які змінюються в часі.
Найбільш типовими представниками рівнянь параболічного типу є:
3.2.1. Рівняння теплопровідності
В найбільш загальному, так званому, дивергентному вигляді в системі координат воно може бути представлене як
, (3.3)
де
температура в точці
в момент часу
;
- питома теплоємність;
- густина;
- тензор (коефіцієнт) теплопровідності;
- інтенсивність внутрішніх джерел тепла.
Тут
так званий градієнт температури-вектор,
в напрямку якого відбувається найшвидше
її зростання (зміна);
-
дивергенція (розходження) вектора
.
В одновимірному випадку рівняння (3.3) має вид
, (3.4)
а для
однорідного ізотопного матеріалу при
лінійному поширенні тепла
, (3.5)
де
- так званий коефіцієнт температуропроводності.