
- •Особливості курсу
- •Етапи розв’язку прикладної задачі на еом
- •1. Класифікація рівнянь в частинних похідних.
- •2. Основні типи рівнянь математичної фізики.
- •3. Постановки крайових задач для основних рівнянь математичної фізики еліптичного та параболічного типів.
- •3.1 Канонічні рівняння еліптичного типу – рівняння Лапласа та Пуассона.
- •3.2. Канонічні рівняння параболічного типу – рівняння теплопровідності, конвективної дифузії
- •3.2.1. Рівняння теплопровідності
- •3.2.2. Рівняння конвективної дифузії мігруючих речовин в деякому пористому середовищі (наприклад, водорозчинних речовин в ґрунті) має вид:
- •3.3. Крайові умови та їх види
- •3.3.1 Задання початкової умови (для рівнянь параболічного типу – теплопровідності та дифузії)
- •3.3.2 Задання граничних умов.
- •3.4.Постановка крайових задач для рівнянь еліптичного типу
- •3.5. Постановка крайових задач для рівнянь параболічного типу
- •4. Методи розв’язування задач для рівнянь в частинних похідних
- •5. Суть методу скінчених різниць (сіток). Елементарні відомості з теорії різницевих схем
- •5.1. Ідея методу скінчених різниць (сіток)
- •5.2. Елементарні поняття з теорії різницевих схем
- •6. Чисельне розв’язування крайових задач для рівнянь еліптичного типу.
- •6.1. Апроксимація похідних (сіткова апроксимація)
- •6.2. Різницева апроксимація задачі Діріхле для рівнянь Лапласа та Пуассона
- •6.3. Чисельний метод розв’язування різницевої схеми (6.7), (6.8).
- •6.4 Алгоритм ручного рахунку задачі Діріхле.
- •Лабораторна робота №1.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •Деякі узагальнення методу скінченних різниць та його недоліки.
- •7. Різницеві схеми для рівнянь теплопровідності.
- •7.1 Явна різницева схема
- •7.1.1 Алгоритм ручного рахунку
- •7.2 Неявна різницева схема.
- •7.3 Лабораторна робота №2
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання.
- •8. Різні сімейства різницевих схем для рівняння теплопровідності
- •8.1 Деякі позначення
- •8.2 Різні сімейства різницевих схем для рівняння теплопровідності
- •8.3 Різницеві схеми для рівняння теплопровідності із змінними коефіцієнтами
- •8.4.Різницеві схеми для нелінійного рівняння теплопровідності.
- •9. Монотонні різницеві схеми для рівнянь параболічного типу, що містять перші похідні
- •9.2 Монотонні рс для звичайного рівняння другого порядку, що містить перші похідні
- •9.3 Монотонна різницева схема для параболічного рівняння
- •10. Інтегро-інтерполяційний метод побудови рс.
- •10.1 Вступ. Методи побудови рс
- •10.2 Приклади побудови рс інтегро-інтерполяційним методом.
- •11. Різницеві схеми для рівнянь гіперболічного типу.
- •Різницева схема для рівняння коливання
- •1. Постановка задачі.
- •2. Різницева апроксимація задачі (1)-(3)
- •13. Економічні методи розв’язання крайових задач математичної фізики.
- •13.1 Економічні методи розв’язання першої крайової задачі для двовимірного рівняння теплопровідності.
- •Стійкість поперечно-поздовжньої рс
- •14. Загальні відомості з теорії стійкості рс.
- •1. Канонічний вигляд двохшарових рс.
- •2. Теорема про стійкість по початкових даних
- •Сумарна апроксимація
- •Локальна одновимірна схема Салмарського
- •1. Вступ
- •2. Основна концепція мсе
- •Переваги і недоліки мсе
- •Математичні основи методу мсе
- •Кусково-визначені базисні функції і мсе.
- •Поняття скінченого елемента.
- •V. Питання гарантованого рівня знань
7.2 Неявна різницева схема.
Розглянемо неявну різницеву схему для І-ї краєвої задачі для рівняння теплопровідності.
Як вже зазначалося, явна різницева схема досить проста для розуміння, але володіє істотними недоліками і при чисельних розрахунках прикладних задач спеціалістами в даний час майже не використовується.
По
відношенню до стійкості, явну різницеву
схему називають умовно
стійкою,
оскільки вона стійка при певному
обмеженні на відношення просторово-часових
кроків h
і
а саме:
де
В той же час неявні різницеві схеми
вільні від таких недоліків.
Як
вже відмічалось раніше, неявну різницеву
схему отримують шляхом апроксимації
(заміни) похідної
лівостороньою
скінченою різницею по відношенню до
вузла (
),
де
апроксимують тільки на
шарі,
тобто шаблон неявної різницевої схеми
має вигляд літери “Т” (рис.2.). Отже,
після апроксимації похідних
,
і підставляючи їх в рівняння теплопровідності
(2), апроксимуючи початкові і граничні
умови (4) отримаємо неявну різницеву
схему
Виявляється,
що дана неявна різницева схема є стійкою
при будь-яких кроках h
і
і називається абсолютно
стійкою.
Порядок її апроксимації
,
тобто перший по
і другий – по h.
Розв’язок даної схеми знаходиться
послідовним обчисленням температури
на часових шарах, починаючи з першого
(
).
При цьому розв’язок на кожному шарі
знаходять методом
прогонки,
який є однією з модифікацій методу
Гаусса розв’язування системи лінійних
алгебраїчних рівнянь. В (17) невідомою є
температура на
шарі, і відомою на
-му
шарі. Для цього приведемо схему (19) до
так званого прогоночного виду:
де
,
Згідно цього методу розв’язок даної різницевої схеми пов’язано з розв’язком СЛАР і набагато важчий ніж розв’язок явної різницевої схеми, але якщо розглянути (20) неважко показати, що матриця буде трьох діагональною. І розв’язок будемо шукати у вигляді
.
(22)
Різницева
схема (20)-(21) називається неявною
різницевою схемою. Розглянемо спеціальні
методи розв’язання систем з трьох
діагональною матрицею. Цей метод
називається методом прогонки. Тут
- прогоночні коефіцієнти обчислені на
часовому шарі
.
Справа в тому, що на кожному часовому шарі приходиться виконувати свою прогонку, тобто розв’язувати СЛАР на кожному шарі по часу. Підставивши (22) в (20), отримаємо:
,
звідси отримаємо
.
Остання рівність можлива лише в тому випадку, коли
,
Звідки знаходимо прогоночні коефіцієнти
,
(23)
Щоб
обчислити значення про гоночних
коефіцієнтів користуючись формулами
(23), потрібно мати значення коефіцієнтів
,
які легко знаходяться із граничних умов
(21). Використовуючи (22) і (21) маємо
Таким чином розв’язок неявної різницевої схеми (20)-(21) використовує метод прогонки і він дає формули (22), (23), (25). Для інших краєвид задач розв’язок дається формулами (22), (23), але інші. Тобто маємо
(7.22)
,
В
Рис.7.6. Шаблон
обчислення для неявної різницевої
схеми.
в кожній точці стержня на даному часовому
шарі (в певний момент часу).
Зауваження І. На кінцях стержня можуть задаватися різні граничні умови (І-ІІІ роду).
В зв’язку з цим неявна різницева схема (20) – (22) в більш загальному вигляді запишеться так:
де
коефіцієнти
1,
2,
,
визначаються тим чи іншим чином в
залежності від задання граничних
умов І роду,
коли задано розподіл температури на
кінцях стержня
маємо
для граничних умов ІІ роду, коли на кінцях стержня задано теплові потоки,
(28)
маємо
Якщо співставити (27) і (28), то про гоночні коефіцієнти
(30)
Ці формули справедливі для задання будь-яких граничних умов.
для граничних умов ІІІ роду, тобто коли наявний теплообмін між стержнем і навколишнім середовищем
де
-
температура оточуючого середовища,
маємо
(31)
Прогоночні
коефіцієнти
для всіх випадків граничних умов,
обчислюються за формулами (23), причому
(7.23)
У випадку
задання граничної умови ІІ або ІІІ роду
на правому кінці стержня для проведення
прогонки по формулах (22) потрібно знайти
температуру
.
З формул (22) і (20), (27) маємо
Звідки
знаходимо
:
(32)
Зауваження 2. Для можливості застосування методу прогонки, достатньо, щоб виконувались умови
7.2.1 Алгоритм ручного рахунку по неявній різницевій схемі.
Обчислити коефіцієнт температуропровідності
Вибрати число поділу відрізка
.
Обчислити крок розбиття відрізка
Вибрати крок по часу та їх кількість m.
Обчислити коефіцієнт
Покрити область
різницевою сіткою з кроками h і .
Користуючись початковою умовою, обчислити
Користуючись граничними умовами, обчислити
Записати неявну різницеву схему задачі.
Для кожного часового шару
а) в результаті прямого ходу, обчислити поргоночні коефіцієнти
б) в
результаті зворотного ходу, обчислити
значення температури
Приклад: Розрахунок розподілу температури в стержні за допомогою неявної різницевої схеми.
Розглянемо умову задачі прикладу 2 поширення тепла в стержні.
Згідно умови, маємо
.
Виберемо
крок
по часу, наприклад, таким же, як і при
застосуванні явної схеми (з метою
порівняння результатів по обох різницевих
схемах):
c.
Обчислення температури будемо проводити для трьох часових шарів (m=3). Параметр , як і раніше, обчислюється так
Початкова
і граничні умови
такі ж, як і раніше.
Для
кожного часового шару k
(k=1,2,3)
обчислюємо в результаті
прямого ходу прогоночні коефіціенти
(користуючись формулами (23)), а в результаті
зворотного ходу–температуру
.
Відповідно маємо:
а) для першого часового шару (k=1)
і |
|
|
|
1 |
0 |
1000 |
969,017 |
2 |
0,12500 |
857,000 |
896,14 |
3 |
0,12698 |
797,587 |
776,13 |
4 |
0,12702 |
698,792 |
609,01 |
5 |
0,12702 |
558,210 |
400 |
Табл.
Температура
першого часового шару для стержня
б) для другого часового шару (k=2)
i |
|
|
|
1 |
0 |
1000 |
962,83 |
2 |
0,12500 |
851,762 |
888,52 |
3 |
0,12698 |
790,933 |
788,52 |
4 |
0,12702 |
691,946 |
602,82 |
5 |
0,12702 |
552,015 |
400 |
Табл.
Температура
другого часового шару для стержня
в) для третього часового шару (k=3)
i |
|
|
|
1 |
0 |
1000 |
957,26 |
2 |
0,12500 |
847,115 |
881,19 |
3 |
0,12698 |
784,538 |
761,19 |
4 |
0,12702 |
685,335 |
597,26 |
5 |
0,12702 |
546,457 |
400 |
Табл.
Температура
третього часового шару для стержня.
Обчислені значення температур для кожного часового шару запишемо для наглядності у зведену таблицю.
i j |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
0 |
0,02 |
0,04 |
0,06 |
0,08 |
0,1 |
||
0 |
0 |
1000 |
976 |
904 |
784 |
616 |
400 |
1 |
1 |
1000 |
969,017 |
896,14 |
776,13 |
609,01 |
400 |
2 |
2 |
1000 |
962,82 |
888,52 |
768,52 |
602,82 |
400 |
3 |
3 |
1000 |
957,26 |
881,19 |
761,19 |
597,26 |
400 |
Табл. Зведена таблиця розподілу температур у стержні.