Дерев'яні меблі

Сьогодні, як і колись у моді коштовні породи дерева. З натуральною, гарною текстурою, підкресленою матовим воском. Але при цьому помітні тенденції відмінні від класики. Звичний вибілений дуб замінила темна, коричнева із червоним відтінком деревина Мербао. Мербао - досить рідка поки в нашій країні деревина. Виростає в екваторіальних і тропічних лісах Папуа Нової Гвінеї, Філіппінах і Індонезії. Колір деревини темний червоно-коричневий із вкрапленням золотавих прожилок. Високий зміст маслянистих речовин і природного антисептика в складі дерева дозволяє обходитися без обробки хімічними барвниками й захисними покриттями. Мербау одна із самих довговічних і міцних порід дерева у світі. Ідеально підходить для використання на відкритому повітрі.

О сновні характеристики дерева:

Зносостійкість і влагостійкість. При знаходженні під дахом, при гарній вентиляції служить необмежено довго. Містить у порах маслянисті речовини, що запобігають усмоктуванню вологи й розбуханню;

Винятково висока стійкість відносно гниття, цвілі, грибків і впливу комах;

Стабільність. Найбільш низький коефіцієнт усадки й деформації. Одна з найбільш стабільних у світі порід (в 2,5 рази стабильніше дуба);

Твердість в 1,5 рази вища ніж у дуба - 4,1 НВ по Брінелю;

Щільність висока - 840- 900 кг/м3 (дуб - близько 550 кг/м3);

Невибагливість і стійкість до впливів зовнішнього середовища. Без відповідного погляду, при тривалому знаходженні на відкритому повітрі, Мербау змінює свій колір на сріблясто-сірий, що є природною захисною реакцією дерева. Так само згодом  можуть з'являтися дрібні розтріскування. Це не впливає на фізико-механічні властивості й цілісність меблів і є нормальним явищем, що виникає в процесі старіння дерева. Поряд з тим, що меблі Мербау містять в структурі природний антисептик і масло, в будь-який період експлуатації дані меблі можна відновити до їх первинного кольору шляхом обробки і покриття маслом Мербау.

І ще кілька порад

Незважаючи на їх легкість і ажурність, сучасні плетені меблі надзвичайно надійні, міцні й довговічні. В основу виробництва більшості моделей покладені стародавні традиції й технології як заготівлі матеріалу, так і самого плетива. Але науково-технічний прогрес вносить свої нововведення й у цю сферу виробництва. Використання сучасних технологій обробки (варіння) і згинання вербового прута дозволяє деяким виробникам створювати елементи конструкції плетених меблів дуже складної форми без шкоди для міцності й надійності. Особливу своєрідність і добірність надає їм застосування великої кількості кругових елементів. Нові технології дозволяють використовувати для виготовлення несучих елементів конструкцій товстий вербовий прут з мінімальною кількістю зчленувань, що й забезпечує надзвичайну міцність і довговічність таких виробів. Застосування сучасних антисептичних і влагозахисних покриттів зберігає натуральний колір деревини й дозволяє використовувати ці меблі під відкритим небом у садах і парках. Створені із природного матеріалу, плетені меблі надзвичайно гармонійно вписуються в садове оточення.

Що є ще?

Як  модні новинки варто відзначити сполучення чавунного лиття з деревиною: каркас - ажурне лиття із чавуну, пофарбованого в чорний або темно-зелений колір, а сидіння - натуральне дерево. Ковані меблі беруть нечасто, тому асортимент невеликий, але їх можна замовити по каталогах. Італійські меблі зроблені під старовину, але іноді із сучасними елементами: у стола може бути скляна поверхня, у крісла - дерев'яні ручки й т.і. Але деякі моделі не призначені для саду, так що дивіться, коли вибираєте. Цікаве застосування ажурних кованих або зварених сталевих конструкцій для садових крісел, ослонів і столів. Для захисту від корозії й декорування метал покривається 2- міліметровим шаром пластику. Ці меблі дуже витончені, але й дорогі. З металевих садових меблів найбільше поширення одержали дивани- качалки з тентами на два- три чоловіки: зручні для відпочинку й досить доступні за ціною. У продажу досить великий асортимент качалок виробництва Білорусії, Росії, Італії. У нас добре прижилися й парасольки від сонця. Обтягнуті полиетиленом і замінником шкіри парасольки недорогі, але рвуться швидко, тканеві краще, треба тільки дивитися на якість тканини при покупці - вона повинна бути міцної. Споживачі в один голос затверджують, що якщо у вас неохоронюваний котедж, куті меблі винесуть із ділянки відразу. Народ ретельно дивиться на ніжки при виборі садових меблів: вони повинні бути на широкій основі, щоб не провалюватися в землю.

Мости для саду

Містки будують через стрімкі та тихо дзюркотливі струмки, ними з'єднують острови з берегами, їх перекидають із одного берега водойми на іншій. При цьому місток ділить всю площу водного дзеркала на дві частини, як правило неоднакові за розмірами і формою. В одній може бути каскад, водоспад, фонтан, а в іншій - болотце. Одна може бути глибоководною, а інша - мілкою. В одній ростимуть латаття і різні водяні рослини, а інша - буде просто декорована прибережними рослинами. Будучи невід'ємною частиною доріжки, містки також можуть відігравати роль оглядової площадки над водною гладдю. Тут зручно любуватися лататтям, струменями фонтанів і водоспадів, деревами, що ростуть вздовж берега і віддзеркалюються у воді, гарними рибками, наприклад золотавими коропами. Якщо біля містка влаштувати фонтан, то стоячи на ньому можна насолоджуватися заповненим дрібними крапельками води повітрям.

В якому стилі… В ідомо, що будинок, всі будівлі в саду, малі архітектурні форми та містки, повинні бути в одному стилі. Тому конструкція і матеріали для містків підбираються відповідно до обраного архітектурного стилю будівель на ділянці. Як правило, при їхньому спорудженні і обробці використовують ті ж будівельні та оздоблювальні матеріали, що застосовувалися для мощення доріжок, в облицюванні альтанок, стаціонарних барбекю, обробці берегової лінії ставка, а також при створенні каскадів і водоспадів. Містки можуть бути монолітними або мати розрив у конструкції, одні зроблені зі зсувом осі, як у японських мостів яцухаси, інші - у вигляді плит з натурального каміння або великих дерев‘яних кіл. Такі містки відзначають дорогу над водою. Часто для продовження терміну служби подібних споруджень застосовують комбінацію з дерева і металевої основи, що безпосередньо стикається з водою.

Камінь Д уже часто містки роблять із натурального каміння, наприклад піщанику або граніту, також застосовується фактурне кам'яне облицювання.  Подібні конструкції виходять великоваговими, тому, щоб їх полегшити, досить часто використовують штучний камінь. Кам'яні містки підійдуть, якщо в саду влаштовуються «графські руїни» і будівлі виконуються в так званому руїнному стилі.

Метал Саду, виконаному в стилі модерн, де багато ірисів, лілій, лілейників, орхідей, німфей, підійдуть елегантні містки з металу. Гарні ковані містки зі складним орнаментом із квітів з вигадливими лініями. При окислюванні металу на повітрі утвориться природний наліт патини, що надає особливий шарм всій конструкції. Можна використати і штучно патинований метал. Добре виглядає металевий місток, частково повитий виноградником або видовим клематисом. Біля подібного містка непогано поставити фігурки тварин -павичів, лебедів, метеликів, виконаних також з металу.

Дерево Якщо на ділянці є дерев'яні будівлі із бруса або колод, ростуть великіі дерева або ділянка знаходиться в лісовому масиві, в цьому випадку краще зробити містки із грубо обробленого дерева. Використовують деревину кедра, сосни, модрини. Спеціальна антисептична обробка надає довговічність всьому спорудженню, при цьому не спотворюється текстура і забарвлення матеріалу. Дуже ефектно виглядає дерев'яний місток, що, майже торкаючись води, перетинає водойму по центрі і упирається в альтанку. У цьому випадку альтанка (теж дерев'яна) замикає перспективу.

Бамбук Д ля садів або окремих куточків, виконаних у східному стилі, чудово виглядатимуть містки із бамбука, особливо якщо бамбукові палиці покладені поперек доріжки і перев‘язані мотузкою. Вони можуть бути як с перилами у вигляді провисаючої дугою мотузки, яка кріпиться на бамбукові стовпці, так і без перил. Такі мостики перекидають і через справжні водотоки, і через стилізованні під водний потік гальковий струмок. Біля краю містка можна поставити китайський або японський ліхтар.

Садове озеро

Вода - спокійна, що відбиває небо, або дзенькаюча, що іскриться сонцем, - одне із кращих садових прикрас. І яка б «малюсінька» не була ваша ділянка, на ньому обов'язково найдеться місце для маленького струмка, фонтана або настінного джерела.

Устаткування водойми

Зробити своїми руками водний садок зможе будь-яка людина. При правильній закладці оформлення й підтримка водойми не зажадає великих витрат часу й праці. Якщо природної водойми на ділянці емаєі, то можна використовувати готові форми зі склопластику, зробити водойма за допомогою бетону або глини або спеціальної полімерної плівки. Якщо ви робите водойму за допомогою бетону або глини, то під них потрібно прокласти плівку, тому що ці матеріали можуть розтріскатися при сильних морозах. Дуже зручно використовувати спеціальні форми для водойм, особливо при створенні каскадних (багаторівневих) водопадиків.

	1. Позначте на землі контур котловану. Для цього поставте Ваш ставок на обране місце й за допомогою кілочків відзначте на землі краї майбутнього ставка. Потім необхідно викопати котлован заданої форми. Глибина котловану і його ширина повинні перевищувати розміри ставка мінімум на 15- 20 см.
	2. На дно котловану насипається шар піску 15- 20 см., трамбується, потім на нього встановлюється ставок. Щоб не було перекосів, використовуйте будівельний рівень (якщо "рівень" короткий, покладіть на краї ставка дошку).
	3. Якщо Ви переконалися в горизонтальності установки ставка, починайте заповнювати піском простір між землею й стінками ставка. Щоб стінки ставка не прогнулися, а від проливки  піску, що засипається, ставок не сплив, одночасно із засипанням піску потрібно заповнювати його водою. Під час установки необхідно постійно контролювати горизонтальне положення ставка. Неприпустима наявність порожнеч і нещільного прилягання піску до стінок ставка, тому при підсипанні піску його періодично проливають водою.
	4. Закінчивши установку ставка, починають оформлення країв і висадження рослин. Для декорування берега використовують пласкі камені й кокосові мати, закріплюючи їх на краях ставка й опускаючи нижню частину у воду. Підійдуть для цього валуни, корчі, і все, що підкаже ваша фантазія. Берегова зона декорується кам'яним осипом і зеленими насадженнями, наприклад, папоротями, ірисами, флоксами. На мілководдя (10-25 см) висаджується лепеха, незабудка, а на глибині (30-50 см) розміщаються контейнери з лататтями.

Форма басейну може бути різною: круглою, овальною, прямокутною, також дуже добре виглядають басейни вільної форми. Частіше споруджують басейни округлих форм, тому що в кутах прямокутних водойм періодично скупчується сміття, видалення якого часом представляє значну складність. Величина басейну залежить від розмірів і призначення ділянки. Невелика водойма часто виглядає ефектніше великого, та й доглядати за ним легше. Як правило, басейни мають невелику глибину, не більше 50 см, тому що донні камені, що просвічують надають їм особливу красу й природність. У кожному разі, водойма не повинна займати більше 1/10 площі ділянки. Необхідно також ураховувати, що більші ставки роблять сад на вигляд меншим, а водойми з вузьким обрамленням на вигляд здаються більшими.