77. Прецедент и другие источники английского общего права.

Головним джерелом англійського загального права є судовий прецедент.

Судовий прецедент — це загальне офіційне правило, яке вста­новлюється суддею при вирішенні конкретної справи в тому ви­падку, коли він виявляє, що з усіх чинних правових норм жодна не підходить до даного випадку. Це загальне правило стає час­тиною чинного права, є обов'язковим і таким, що підлягає за­стосуванню судами, рівними за статусом даному суду, а також усіма нижчими судами.

Тим часом обов'язковим для застосування надалі при роз­гляді аналогічних справ є не саме по собі судове рішення, що відбулося, а закладений у ньому принцип, ідея, правові мотиви рішення.Судовий прецедент формується тільки рішеннями Вищих судів. Рішення інших судів можуть служити прикладом, але не є обов'язковим прецедентом.

До найважливіших джерел англійського загального права нале­жить право справедливості. Право справедливості ґрун­тується на суб'єктивних уявленнях про належне в праві і про справедливість².

Статут (закон) — це важливе джерело сучасного англійсь­кого загального права. В Англії закони набули форму статутів, які приймаються в установленому порядку парламентом і повинні бути схвалені королем.

У теперішній час судова практика і статут (закон) є основними джерелами англійського права. Зростання ролі законодавства зовсім не означає, що судовий прецедент утратив своє значення. Зберігається певна кількість інститутів, безпосередньо регульо­ваних нормами загального права або навіть права справедливості (наприклад деякі види договорів, питання відповідальності за по­рушення зобов'язань та інші цивільні правопорушення).

Наступним джерелом англійського загального права є делего­ване законодавство, роль якого у XX ст. зросла. Делеговане за­конодавство, по суті, є нормативним регулюванням, здійснюваним органами виконавчої влади, перш за все, урядом, на підставі повноважень, делегованих парламентом.

Наступним джерелом права є звичай, що має велике історичне значення для формування загального права. До виникнення за­гального права в Англії саме численні місцеві звичаї встановлю­вали суб'єктивність права і юридичні обов'язки, що обмежили свавілля місцевих князів.

Правова доктрина в системі джерел загального права займає підлегле становище щодо судового прецеденту. Це пояснюється тим, що воно, як уже наголошувалося, формувалося як пре-цедентне право, а не аналогічно романо-германському праву як доктринальне право.

78. Структура английского общего права.

У структурі загального права (у широкому розумінні як са­мостійної правової сім'ї) виділяються три відносно самостійні елементи: загальне право (вузьке розуміння як складова його структури), право справедливості і статутне право.

Загальне право — це сукупність судових прецедентів, ви­роблених у ході розгляду різних справ судовими інстанціями Англії з моменту формування загальних судів (з 1066 p.).

Право справедливості — це сукупність норм, які створюва­лися судом лорд-канцлера з тим, щоб доповнювати систему за­гального права, що іноді переглядається. Право справедливості включає вирішення спорів про нерухомість, довірчу власність, про торгові товариства, справи, пов'язані з неспроможністю, з тлумаченням заповітів і ліквідацією спадку.

Статутне право, як уже наголошувалося, є сукупністю пра­вових норм, закріплених у законах (статутах), прийнятих англій­ським парламентом, починаючи з 1215 р. (дата ухвалення Великої хартії вольностей) із різних правових питань, а також акти деле­гованого законодавства.

Термін «цивільне право» стосовно англійської правової сис­теми є умовним. Він не сприйнятий суддями і законодавцями, які, як уже наголошувалося, не визнають класичний римський поділ права на публічне і приватне, як і взагалі його галузеву класифікацію. Тому цивільно-правові відносини регулюються в рамках традиційних правових інститутів, таких як право влас­ності, довірчої власності, договору, деліктів та ін.

Особливість шлюбно-сімейних відносин - так в Англії разом із цивільним шлюбом, що укладається в державних органах, зберігається і церковний шлюб, який, згідно із законом 1949 p., може бути вибраний за бажанням осіб, які вирішили з'єднатися шлюбними узами.

Законодавство в галузі охорони навколишнього середовища займає самостійне місце в системі англійського загального права. Розвиток законодавства в даній сфері продов­жився в 1970 p., коли в Англії розгорнувся широкий рух «зе­лених» і було утворено міністерство навколишнього середовища.

Важливою рисою сучасного англійського трудового права є істотна роль колективних договорів у регулюванні найважливіших аспектів трудових відносин: умов праці, заробітної плати і т. ін.

Необхідність реформи кримінального права викликана зростанням злочинності у XX ст. До 1985 р. навіть було підготовлено проект кримінального кодексу, опублікований для ознайомлення. Проте ухвалення цього кодексу загальму­валося.

Одним із важливих напрямів реформи кримінального права є гуманізація і оптимізація покарання. Це знайшло своє відоб­раження у фактичному скасуванні страти.

Англійська кримінально-правова доктрина не виробила єдиного визначення злочинного діяння. Сьогодні всі злочини за ступенем небезпеки підрозділяються на зраду (державну зраду) та інші злочинні діяння. Особливістю англійського кримінального права є кримінальна відповідальність юридичних осіб (корпо­рацій, інкорпорованих компаній, органів самоврядування).