Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы мои, Иры, Крис.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
1.46 Mб
Скачать

2. Порядок розгляду заяви про видачу виконавчого документа.

2.1. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 116 ГПК ( 1798-12 ) та пунктом 1 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) є наказ.

2.2. Заява про видачу виконавчого документа подається в письмовій формі, підписується стороною, на користь якої прийнято рішення, або її представником.

У цій заяві зазначаються найменування господарського суду, уповноваженого видати виконавчий документ, найменування, склад та місцезнаходження третейського суду, найменування і місцезнаходження сторін у спорі, що вирішений третейським судом, дата прийняття рішення третейського суду та мотивовані вимоги заявника із зазначенням про закінчення строку добровільного виконання цього рішення, якщо такий строк у рішенні встановлено (частина перша статті 55 Закону ( 1701-15 ).

До заяви про видачу виконавчого документа додаються такі ж самі документи, що й до заяви про скасування рішення третейського суду.

У разі невідповідності заяви про видачу виконавчого документа зазначеним вимогам вона повертається особі, яка її подала. Ця особа має право подати таку заяву повторно після усунення недоліків, які стали причиною її повернення.

2.3. Розгляд заяви про видачу виконавчого документа здійснюється господарським судом за правилами розділу XI ГПК ( 1798-12 ) з урахуванням особливостей, передбачених статтею 56 Закону ( 1701-15 ), зокрема, щодо строків розгляду такої заяви.

Господарському суду слід відкладати розгляд заяви про видачу наказу на виконання рішення третейського суду у разі надходження до господарського суду одночасно й заяви іншої сторони про скасування цього ж рішення і коли є підстави для розгляду останньої заяви по суті. У цих випадках господарський суд може відкласти розгляд заяви про видачу наказу до розгляду по суті заяви про скасування відповідного рішення третейського суду, але в межах строків, встановлених частинами першою та другою статті 56 Закону ( 1701-15 ).

2.4. За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа господарський суд виносить ухвалу, зміст якої повинен відповідати вимогам статті 86 ГПК України ( 1798-12 ) з урахуванням вимог статті 56 Закону ( 1701-15 ).

Ухвала про видачу виконавчого документа має, зокрема, містити:

- найменування і склад третейського суду;

- найменування заявника;

- найменування сторін спору, що вирішувався третейським судом;

- стислий виклад суті спору, що вирішувався третейським судом, і відомості про резолютивну частину рішення третейського суду;

- мотиви винесення ухвали з посиланням на статтю 56 Закону ( 1701-15 );

- висновок про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду або відмову у задоволенні заяви про видачу такого документа.

2.5. Зміст наказу на примусове виконання рішення третейського суду має відповідати вимогам частини першої статті 117 ГПК ( 1798-12 ) та статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).

У виданому наказі має бути викладено резолютивну частину рішення третейського суду і зазначено, що його видано на виконання рішення третейського суду.

2.6. Відповідно до частини четвертої статті 56 Закону ( 1701-15 ) сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує його безпосередньо у компетентному суді.

Наведена норма не виключає можливості надіслання господарським судом виданого ним виконавчого документа зазначеній стороні разом з ухвалою про видачу виконавчого документа (частина третя цієї ж статті ( 1701-15 ).

2.7. Вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа наведено в частині шостій статті 56 Закону ( 1701-15 ).

У застосуванні пункту 7 цієї частини господарським судам необхідно керуватися, зокрема, приписами частини другої статті 16 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) та частини другої статті 20 Господарського кодексу України ( 436-15 ).

Питання щодо законності та обґрунтованості рішення третейського суду, крім зазначених у частині шостій статті 56 Закону ( 1701-15 ), не можуть вирішуватися господарським судом у розгляді заяви про видачу виконавчого документа.

Господарським судам необхідно мати на увазі, що відмова в задоволенні такої заяви не позбавляє жодну із сторін спору, вирішеного третейським судом, права на звернення після набрання чинності відповідною ухвалою до господарського суду за вирішенням цього ж спору в загальному порядку (частина восьма статті 56 Закону ( 1701-15 ).

2.8. В ухвалі, винесеній за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа, може бути зазначено, що рішення третейського суду не підлягає виконанню у певній частині з посиланням на зазначену в частині шостій статті 56 Закону ( 1701-15 ) підставу, якій суперечить ця частина рішення третейського суду. Решту спірних питань у такому разі може бути передано на розгляд господарському суду в загальному порядку.

2.9. Ухвалу про відмову у видачі виконавчого документа може бути оскаржено в апеляційному порядку на загальних підставах відповідно до розділу XII ГПК ( 1798-12 ) з урахуванням особливого строку, встановленого для цього частиною восьмою статті 56 Закону ( 1701-15 ) - 15 днів після винесення такої ухвали.

Відповідний строк є процесуальним, і в разі визнання господарським судом поважною причини його пропуску може бути відновлений.

2.10. Питання про подальшу долю матеріалів справи третейського суду після розгляду господарським судом заяви про видачу виконавчого документа вирішується у залежності від того, чи є третейський суд постійно діючим, чи утвореним для вирішення конкретного спору. В першому випадку справа підлягає поверненню до третейського суду (частина п'ята статті 56 Закону ( 1701-15 ), в другому - зберігається у відповідному господарському суді (частина друга статті 54 Закону).

111