
- •Електронний конспект лекцій з дисципліни «Інтелектуальний аналіз даних»
- •Тема 1. Інтелект як високоорганізована кібернетична система
- •2. Формалізація понять алгоритмічності та декларативності
- •3. Означення інтелектуальної системи
- •Тема 2. Знання як інформаційна основа інтелектуальних систем
- •1. Знання як основа інформаційної системи
- •2. Моделі знань
- •3. Методи інтелектуального аналізу даних
- •1. Знання як основа інформаційної системи
- •2. Моделі знань
- •Тема 3. Концепція інтелектуального аналізу даних.
- •1. Розвиток і призначення дейтамайнінгу (data mining)
- •2. Характеристика процесів і активностей інтелектуального аналізу даних.
- •3. Методи інтелектуального аналізу даних
- •Mineset — візуальний інструмент аналітика
- •2. Характеристика процесів і активностей інтелектуального аналізу даних.
- •3. Методи інтелектуального аналізу даних
- •Збереження даних
- •Дистиляція даних
- •Тема 4. Методи інтелектуального аналізу даних
- •2. Основні етапи та алгоритми інтелектуального аналізу даних
- •3. Огляд алгоритмів та іс Data Mining
- •Тема 5. Особливості статистичного аналізу даних.
- •1. Логіка прикладного статистичного моделювання
- •2. Типи моделей взаємозв’язку. Задача регресії в іад. Сутність і види статистичних прогнозів
- •3. Ідентифікація часових рядів. Аналіз та коригування рівнів часового ряду
- •2.Типи моделей взаємозв’язку. Задача регресії в іад
- •Забезпечення адекватності регресійної моделі
- •2. Сутність і види статистичних прогнозів
- •3. Ідентифікація часових рядів. Перевірка на стаціонарність
- •Тема 6. Перспективні прикладні системи іад
- •2. Орієнтовані на знання системи підтримки прийняття рішень
- •3. Нейронні мережі. Визначення та еволюція нейронних мереж
- •1. Головна їх властивість — здібність до навчання.
- •Застосування нейронних мереж
- •Математична модель біологічного нейрона
- •Математична модель штучного нейрона
- •Загальна схема генетичних алгоритмів
- •Узагальнена схема реалізації генетичного алгоритму
3. Нейронні мережі. Визначення та еволюція нейронних мереж
Нейронна мережа (Neural Network, нейромережа) є програмно- або апаратно реалізованою системою, в основу якої покладена математична модель процесів передавання і оброблення імпульсів мозку людини, що імітує механізм взаємодії нейронів (neuron) з метою опрацювання вхідної інформації, навчання та отримання досвіду.
Інакше кажучи, в НМ проводиться комп’ютеризована імітація інтелектуального режиму поведінки людини. Ключовим аспектом штучних нейромереж є їх здатність навчатися в процесі розв’язання задач, наприклад, розпізнавання образів.
Еволюція штучних нейронних систем проходила протягом більше ніж двох тисяч років. Однак найбільші дослідження з розроблення функції простого нейрона були проведені в кінці 30-х років ХХ століття Уореном Мак-Каллоком і Уолтером Піттсом, що може розглядатися як реальна стартова точка в даній галузі знань. 1943 року ці автори опублікували свої результати в книзі «Логічне числення ідей, що стосуються нервової діяльності». Згідно з теорією Мак-Каллока і Піттса, виведення даних від нейрона має математичне значення, що дорівнює зваженій сумі введень. Хоч і було доведено, що ці прості нейрони можуть бути відмінними обчислювальними пристроями, коли використовуються відповідні ваги, відчувалася відсутність універсального правила навчання, тобто методу для регулювання ваг у нейронних функціях.
Першим нейрокомп’ютером (neurocomputer) можна вважати пристрій «Snark», який розробив М. Мінський (Marvin Minsky) на початку 50-х років ХХ ст., що розглядається багатьма вченими як перший комп’ютерний аналог людського мозку. Хоча з технічного боку пристрій мав певний успіх, проте він був неспроможним виконати будь-яку значну функцію з оброблення інформації.
Сучасні інструментальні засоби нейромереж використовуються для сприймання інформації за допомогою вивчення взірців (шаблонів) і потім застосовування їх з метою передбачення майбутніх зв’язків або відношень.
Нейромережі є найзагальнішим типом методики дейтамайнінгу, причому деякі люди навіть вважають, що використання нейромереж є єдиним типом дейтамайнінгу.
Нейромережі навчаються створювати взірці безпосередньо з даних за допомогою повторного їх вивчення, щоб ідентифікувати зв’язки і побудувати модель. Вони будують моделі методом проб і помилок. Мережа підбирає значення параметра шляхом зіставлення з фактичною величиною. Якщо приблизна оцінка вихідного параметра неправильна, то модель регулюється. Цей процес включає три ітеративні кроки: передбачення, порівняння і пристосування (або корегування). Нейромережі досить просто застосовуються з метою класифікування даних і для передбачень. При цьому вхідні дані комбінуються і зважуються, на основі чого генеруються вихідні значення.
Передусім, коли йдеться про нейронні мережі, то частіше маються на увазі штучні нейронні мережі. Деякі з них моделюють біологічні нейронні мережі, а деякі — ні. Однак історично склалося так, що перші штучні нейронні мережі були створені внаслідок спроб створити комп’ютерну модель, що відтворює діяльність мозку в спрощеній формі. Звичайно, можливості людського мозку незмірно більші, ніж можливості самої потужної штучної нейронної мережі.
Сучасні нейромережі мають низку властивостей, характерних для біологічних нейромереж, у тому числі й людського мозку.