48. Причини та фактори зростання американської економіки. Американська школа маржиналізму. Кларк

Конгрес США проводив політику підтримки індустріального розвитку. Оточення слабкорозвиненими країнами, мирні умови існування давали змогу вільно розвивати господарство, не витрачаючи значні кошти на воєнні витрати. Економічні успіхи мали географічну основу. Протяжність морського узбережжя, надавали переваги для розвитку мореплавства і торгівлі. До господарського обігу залучалися великі природні ресурси: вугілля, нафта, руда. Переміг фермерський тип господарства. Активно запроваджувалися винаходи. Промисловість орієнтувалася на масове виробництво стандартизованих деталей. Існував великий внутрішній ринок. Високою була конкурентоспроможність американських товарів на зовнішньому ринку. За 4о років протяжність залізниць збільшилася у 8 разів, капіталовкладення в економіку у 22 рази, в країну хлинув потік емігрантів, за 30  років- бл  30 млн. чол.

Головною відмінністю американської школи маржиналізму став аналіз проблем виробництва й розподілу, що спирався на концепцію граничної продуктивності праці й капіталу. Засновником цієї школи був Дж. Б. Кларк, який вніс нові моменти в методологію маржиналізму, передусім ідею про статику й динаміку господарської системи. Під статикою Дж. Б. Кларк розумів певні умови, необхідні й достатні для встановлення рівноваги ринкової системи. На його думку, економіка має не один, а кілька станів рівноваги, тому в будь-який момент може перейти від статичного стану до динамічного. Динаміку вчений уявляв як повільний, безкризовий перехід від одного стану рівноваги до іншого. Таким чином, принципи статики й динаміки, що застосовуються у фізичних дослідженнях, було перенесено на вивчення економічних явищ, які багато в чому є породженням суспільних відносин.

Процеси виробництва й розподілу Дж. Б. Кларк розглядав у вигляді діяльності раціональних суб'єктів: робітника, грошового капіталіста та підприємця.

Економісти американської школи стверджували, що в кожній виробничій одиниці статичної економіки можливе встановлення оптимального співвідношення витрат виробництва, яке забезпечує мак-симізацію випуску продукції. Це співвідношення, коли гранична продуктивність праці та гранична продуктивність капіталу дорівнюватимуть відповідно ринковим значенням заробітної плати та відсотка.

Місце американської школи маржиналізму в сучасній економічній теорії визначають ті її положення, що належать до факторного аналізу витрат виробництва в межах окремого підприємства. Маються на увазі виробничі функції й подібні економіко-математичні моделі, за допомогою яких визначаються кількісні залежності між витратами виробництва й обсягом виготовленої продукції.

49. Основні школи маржиналізму. Їх внесок у розвиток світової економічної теорії

Поява маржиналізму була об'єктивно зумовлена глибокими якісними змінами на мікро- та макрорівнях, які сталися в останній третині XIX ст. в суспільно-економічному житті розвинутих країн Заходу, а саме: все більшою монополізацією економіки, формуванням складніших форм господарювання та взаємовідносин між виробником і споживачем, інтенсивним процесом інтернаціоналізації ринків та ін. Значною мірою його поява стала наслідком величезного прогресу науки, особливо її природничих і гуманітарних галузей. Засновниками маржиналізму вважаються австрієць К. Менгер (1840—1921), англієць В. С. Джевонс (1835—1882) і француз Л. Вальрас (1834—1910).

Австрійська (віденська) школа маржиналістської економічної теорії сформувалася під час дискусії про методи з представниками історичної школи та у процесі ідейно-теоретичної боротьби з представниками витратної концепції вартості. Засновником австрійської школи був К. Менгер. Основу економічної концепції австрійської школи становить методологія граничного аналізу. Аналізуючи процес визначення ціни під час конкуренції продавців і покупців, австрійська школа запропонувала найпростішу модель ринку. Її сформулював Є. Бьом-Баверк: ринкова ціна рухається вгору, коли кількість покупців перевищує кількість продавців, і вниз, коли кількість покупців менша за кількість продавців. У результаті ціна встановлюється на певному рівні, за якого кількість продавців дорівнює кількості покупців. Це перша примітивна модель рівноважного ринку. На основі теорії цінності представники австрійської школи розробили теорію вмінювання і теорію капіталу. Австрійська школа значно вплинула на подальший розвиток економічної думки. Математичні розробки представників австрійської школи сприяли розвитку математичної науки. Положення австрійської школи щодо доринкової оцінки товарів продавцями були розвинуті у теорії економіки пропозиції. На основі австрійської школи сформувалася система теорій мікроекономічного аналізу: теорія споживчого вибору; теорія технологічних множин; теорія загальної економічної рівноваги.

Засновник і основний представник кембриджської (англійської) школи маржиналістської економічної теорії — А. Маршалл (1842-1924). Його концепція складається з ряду теорій: ціни, споживчого надлишку, квазіренти, капіталу, які в свою чергу є основою подальшого розвитку теорії маржиналізму і появи теорії граничної продуктивності. А. Маршалл першим використав графічний метод встановлення рівноважної ринкової ціни. Продовженням теорії рівноважної ціни є теорія капіталу і праці, в якій визначаються особливості оцінки основних факторів виробництва: капіталу і праці.

Становлення теорії граничної продуктивності пов'язано з появою американської школи маржиналізму, основним представником якої був Дж. Б. Кларк. В економічній концепції Дж. Б. Кларка об'єднано теорію граничної корисності і теорію вмінювання. Це поєднання мало дуже важливий позитивний результат — учення Кларка стало основою раціональної організації виробництва фірми та визначило основні проблеми подальших досліджень. Уперше в історії економічної думки розробка теорії вмінювання досягла такого рівня, що є закінченим варіантом безкласової теорії прибутків.

З працями представників суб'єктивної концепції вартості пов'язана поява математичної школи, засновником якої був В. Джевонс. За допомогою математичних прийомів В. Джевонс сформулював умови одержання споживачами максимальної корисності за мінімальних витрат. Цю ідею він виклав у теорії цінності.

Значний внесок у розвиток математичного напряму в політекономії зробила шведська школа теорії граничної продуктивності. Основним представником шведської школи є К. Вікселль. Він був засновником теорії недосконалої конкуренції, тобто конкуренції, що виникає у разі появи монополії. К. Вікселля також вважають засновником кредитної теорії кон'юнктури і монетарної концепції відсотка.