87. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування

Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами

2. Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.

Стаття 75. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично,але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.

2. Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

3. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами визначаються цим та іншими законами.

Стаття 76. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед державою

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

88. Поняття і види гарантій місцевого самоврядування

Слово «гаран­тія» (фр. garantie — забезпечити) означає запоруку, забезпечен­ня. Таким чином, гарантія — це насамперед явище, що забезпечує досягнення визначеного результату. Саме забезпечення будь-яко­го відношення, процесу є основною цільовою ознакою поняття гарантій.

Мета гарантій місцевого само­врядування — безперешкодне й ефективне вирішення питань міс­цевого значення, причому як органами і посадовими особами міс­цевого самоврядування, так і, передусім, територіальною грома­дою безпосередньо.

Таким чином, гарантії місцевого самоврядування — це необхід­не для набуття, володіння, користування та розпорядження муні­ципальними правами та свободами політико-правове і соціально-економічне оточення і спеціальний механізм, які забезпечують та захищають діяльність територіальних громад та інших суб'єктів системи місцевого самоврядування щодо вирішення питань місце­вого значення.

У науці конституційного права немає єдиної думки щодо систе­ми гарантій місцевого самоврядування, їх класифікації. Більшість авторів виділяють загальні гарантії, до яких належать економічні, політичні, соціальні та духовні гарантії і спеціальні (юридичні або правові) гарантії². Так, К.С. Шугрина пише про загальні та юри­дичні гарантії. До загальних гарантій при цьому вона відносить організаційно-політичні, економічні, духовні, соціальні, а до юри­дичних — гарантії організаційної та фінансово-економічної само­стійності місцевого самоврядування³.

Голова Фонду сприяння місцевому самоврядуванню М.О. Пух-тинський серед гарантій місцевого самоврядування виділяє за­гальні, які зумовлені особливостями соціально-політичного ладу, ступенем розвитку економіки, духовної сфери; конституційні, які визначені Конституцією і присвячені безпосередньо принципам організації місцевого самоврядування; організаційно-правові, які забезпечують організаційну і правову автономію територіальних громад і органів місцевого самоврядування; фінансово-економічні, спрямовані на дотримання фінансової й економічної самостійності місцевого самоврядування; міжнародно-правові, які декларовані в міжнародно-правових актах¹.

Отже, серед гарантій місцевого самоврядування можна виділи­ти загальні об'єктні гарантії, тобто ті політичні, економічні, соці­альні, культурні та міжнародні умови, підвалини і цінності су­спільства, що служать передумовами розвитку місцевого самовря­дування та інституціоналізації муніципальної влади; забезпечу­ють визначену стійкість і стабільність муніципальної влади та створюють реальні можливості для найбільш оптимального вирі­шення завдань, які постають перед місцевим самоврядуванням.