
- •1. Муніципальне право України як галузь права
- •2. Предмет муніципального права України як галузі права
- •3. Методи правового регулювання муніципально-правових відносин
- •4.Муніципально-правові інститути
- •5. Муніципально-правові норми
- •6. Джерела муніципального права України як галузі національного права
- •7. Міжнародно-правові стандарти місцевого самоврядування
- •8. Європейська хартія м.С.: історія прийняття, основний зміст, значення у процесі становлення м.С. В сучасній Європі
- •9. Всесвітня декларація м.С.: історія прийняття, основний зміст, значення у процесі становлення м.С. У сучасному світі
- •10. Особливості та форми сприйняття Україною міжнародно-правових стандартів м.С. Та місцевої демократії???
- •11. Муніципально-правові відносини: поняття, загальна суб’єктно-об’єктна характеристика.
- •12. Особливості муніципальної правосуб’єктності учасників муніципально-правових відносин???
- •13. Юридичні факти у муніципальному праві.
- •14. Місце муніципального права як галузі права в правовій системі України.
- •15. Муніципальне право України як наука про місцеве самоврядування.
- •16. Предмет і методи науки муніципального права України
- •17. Основні джерела науки муніципального права України
- •18. Еволюція науки муніципального права в Україні
- •19. Основні теорії (концепції) походження місцевого самоврядування.
- •20. Муніципальне право як навчальна дисципліна. Роль муніципального права як навчальної дисципліни у процесі професійної підготовки юриста
- •21. Основні муніципальні системи зарубіжних країн.
- •22. Основні періоди становлення і розвитку місцевого самоврядування в Україні.
- •23. Період Магдебурзького права та козацької демократії в Україні.
- •24. Місцеве самоврядування в Україні як складової частини Російської Імперії.
- •25. Політико-правові засади організації місцевої влади в Україні за радянських часів.
- •26. Місцеве самоврядування в Україні після проголошення незалежності.
- •27. Місцеве самоврядування за Конституцією України. Конституція України - Розділ хi Місцеве самоврядування
- •28. Місцеве самоврядування в умовах конституційної реформи. Основні тенденції розвитку місцевого самоврядування в сучасній Україні.
- •29. Місцеве самоврядування: теоретичне та юридичне визначення. Атрибути і критерії місцевого самоврядування???
- •30. Місцеве самоврядування як право населення на самостійне вирішення питань місцевого значення.
- •31. Місцеве самоврядування як інститут громадянського суспільства.
- •32. Місцеве самоврядування як інститут системи конституційного ладу.
- •33. Місцеве самоврядування як вид публічної влади.
- •34. Конституційні принципи місцевого самоврядування.
- •35. Основні форми діяльності територіальних громад як суб’єктів місцевого самоврядування в Україні.
- •36. Місцевий референдум в Україні. Правове регулювання референдних відносин в місцевому самоврядуванні.
- •37. Муніципальне виборче право і муніципальні виборчі системи. Муніципальна виборча система в Україні.
- •38. Місцеві вибори в Україні: правові засади, особливості та порядок проведення.
- •39. Загальні збори громадян за місцем проживання як форма участі населення у вирішенні питань місцевого значення.
- •40. Місцеві ініціативи, звернення громадян в органи місцевого самоврядування та громадські слухання як форми участі населення в здійсненні місцевого самоврядування в Україні.
- •41. Система місцевого самоврядування в Україні.
- •42. Територіальна громада як первинний суб’єкт місцевого самоврядування: поняття, ознаки та процеси її конституювання в сучасній Україні.
- •43. Правовий статус людини – члена територіальної громади у місцевому самоврядуванні
- •44. Муніципальні права і свободи особистості в Україні
- •45. Сільські, селищні, міські ради як представницькі органи територіальних громад
- •46. Правовий статус депутата місцевої ради. Правова природа депутатського мандату в місцевому самоврядуванні.
- •47. Сільські, селищні, міські голови як суб’єкти місцевого самоврядування
- •48. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад
- •49. Правовий статус районних і обласних рад
- •50. Статус голів районної, обласної, районної у місті ради
- •51. Правовий статус органів самоорганізації населення
- •52. Асоціації, союзи та інші форми добровільних об’єднань в місцевому самоврядуванні
- •53. Поняття та правова природа питань місцевого значення як основних об’єктів локальної діяльності територіальних громад
- •54. Делеговані повноваження в системі місцевого самоврядування
- •55. Поняття та система функцій місцевого самоврядування
- •56. Поняття і структура компетенції місцевого самоврядування. Розмежування компетенції в системі місцевого самоврядування
- •57. Функції і компетенція територіальних громад як первинних суб’єктів місцевого самоврядування
- •2. За об'єктами зовнішньої діяльності територіального колективу:
- •3. У системі зв'язків "територіальний колектив - органи місцевого самоврядування", "територіальний колектив - державні адміністрації" реалізуються:
- •58. Політичні функції суб’єктів місцевого самоврядування
- •59. Економічні функції суб’єктів місцевого самоврядування
- •60. Соціальні функції суб’єктів місцевого самоврядування
- •61. Функції суб’єктів місцевого самоврядування в галузі культури
- •62. Природоохоронні функції суб’єктів місцевого самоврядування
- •63. Основні зовнішні функції місцевого самоврядування
- •64. Міжнародні зв’язки органів місцевого самоврядування
- •65. Територіальні особливості здійснення функцій місцевого самоврядування. Функції територіальних громад сіл і селищ. Функції територіальних громад міст
- •66. Особливості здійснення місцевого самоврядування в Києві і Севастополі.
- •67. Проблема організації та здійснення функцій місцевого самоврядування в Україні на регіональному рівні
- •68. Особливості здійснення місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим
- •69. Інформаційні функції суб’єктів місцевого самоврядування
- •70. Функції суб’єктів місцевого самоврядування в галузі планування і програмування розвитку відповідної території
- •71. Нормотворчі функції суб’єктів місцевого самоврядування
- •72. Матеріально-технічні функції суб’єктів місцевого самоврядування
- •73. Бюджетно-фінансові функції суб’єктів місцевого самоврядування
- •74. Контрольні функції суб’єктів місцевого самоврядування
- •75. Механізм реалізації функцій і повноважень місцевого самоврядування
- •76. Місцеве самоврядування та держава. Функції та повноваження органів державної влади в сфері місцевого самоврядування.
- •77. Компетенційні спори між місцевим самоврядуванням та органами виконавчої влади. Шляхи їх вирішення.
- •78. Сесія як основна організаційна форма роботи місцевої ради: порядок скликання та проведення
- •79. Постійні та тимчасові контрольні комісії місцевих рад
- •80. Служба в органах місцевого самоврядування в Україні
- •81. Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування
- •82. Статут територіальної громади як основний акт локальної саморегуляції: порядок розробки, прийняття, державної реєстрації та набуття чинності
- •83. Фінансово-економічна основа місцевого самоврядування в Україні
- •84. Територіальна основа місцевого самоврядування в Україні
- •85. Поняття і види юридичної відповідальності в муніципальном праві
- •87. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування
- •88. Поняття і види гарантій місцевого самоврядування
- •89. Судовий захист прав місцевого самоврядування. Право на судовий захист жителів – членів територіальної громади, органів місцевого самоврядування і посадових осіб місцевого самоврядування
- •90. Адміністративна юстиція як форма судового захисту прав місцевого самоврядування
7. Міжнародно-правові стандарти місцевого самоврядування
Міжнародні стандарти — це норми міжнародного права, які містяться в міжнародних договорах, що розробляються державами в рамках міжнародних міжурядових організацій (ММУО). На процеси розроблення таких норм впливають глобальні тенденції інтернаціоналізації міжнародного життя. Вони опосередковано впливають на внутрішньодержавні й міждержавні відносини, в результаті чого суб'єкти міжнародного права розробляють стандартизовані правила поведінки і визнають їх юридично обов'язковими. Таким чином, міжнародні стандарти уявляються як "правовий провісник" майбутньої людської цивілізації, що усвідомлює себе єдиним цілим, вони відбивають якісно новий рівень свідомості людської цивілізації — усвідомлення всесвітньої спільності.
Міжнародно-правовими стандартами місцевого самоврядування є: Європейська хартія про місцеве самоврядування від 15 жовтня 1985 р., Всесвітня декларація місцевого самоврядування від 26 вересня 1985 р. прийнята у м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) і значною мірою збігається з положеннями Європейської хартії, Європейська (рамкову) конвенція про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами влади від 21 травня 1980 р (Мадрід), що врегулювала основні аспекти міжнародного прикордонного співробітництва між суміжними територіями держав-членів цієї організації.
До інших європейських стандартів місцевого самоврядування, насамперед, належить Європейська хартія урбанізму, розроблена і прийнята Постійною конференцією місцевої і регіональної влади РЄ в 1993 р. Характерною рисою цього досить обсягового документа є наявність в ньому і обґрунтування принципів ефективного міського управління і місцевого життя, що мають бути покладені в основу урбаністичної політики урядів і місцевої влади держав-членів РЄ.
Важливе значення для системи місцевого самоврядування України мають принципи , що містяться в Європейській хартії про участь молоді в муніципальному і регіональному житті, прийнятої РЄ 1994 р. з ініціативи Конгресу місцевої і регіональної влади3. Ця Хартія має єдину природу з Європейською хартією про місцеве самоврядування 1985 p., оскільки прийнята безпосередньо державами-членами РЄ і, отже, носить для них обов'язковий характер, внаслідок чого національне законодавство цих держав має відповідати положенням Хартії.
У рамках РЄ розроблено і прийнято в 1999 р. Європейську хартію регіонального самоврядування, в якій основну увагу приділено становленню і функціонуванню місцевого самоврядування на регіональному рівні. Прийняття цього документа є істотним внеском у подальше зміцнення інституту місцевого самоврядування, адже він містить міжнародні стандарти, що регулюють якісно новий рівень взаємовідносин центральної державної влади і найзначніших адміністративних одиниць держави.
8. Європейська хартія м.С.: історія прийняття, основний зміст, значення у процесі становлення м.С. В сучасній Європі
Рада Європи є єдиною ММУО, яка в рамках реалізації прав людини безпосередньо займається проблемами місцевого самоврядування. Вона розробила перший документ у цій сфері — Європейську хартію про місцеве самоврядування.
Розроблялася Хартія з 1968 p., коли створена РЄ Постійна конференція місцевої і регіональної влади Європи (з січня 1994 р. рішенням Комітету Міністрів РЄ перейменовано на Конгрес місцевої і регіональної влади) у своїй резолюції № 64 (1968 р.) виступила з пропозицією про прийняття Декларації принципів місцевого самоврядування. Хартія розроблялася 17 років, у червні 1985 р. її було схвалено урядами 23 держав і відкрито до підписання членами РЄ з 15 жовтня 1985 р. Відносна "молодість" цього документа, як і тривалий період його розробки, свідчать про те, що проблема взаємовідносин місцевої і центральної влади є дуже складною не тільки для сучасного етапу політичного розвитку України, а й для давно сформованих і тому краще розроблених демократичних систем, зокрема у країнах Західної Європи.
Спрямовані на захист і посилення незалежності місцевої влади в різних країнах Європи положення цього документа є значним внеском у закладення основ такої Європи, яка б будувалася на принципах демократії і децентралізації влади. Слід враховувати, що в понад піввіковій історії РЄ ця Хартія є одним з небагатьох документів, що має своєю метою сприяти урядам країн-учасниць у виробленні загальних підходів, принципів і норм взаємодії з місцевим самоврядуванням.
Після вступу України в Раду Європи цілого ряду документів РЄ — Хартії про регіональні мови й мови національних меншин, Європейської Соціальної Хартії і Хартії місцевого самоврядування — і здійсненні відповідної політики згідно з принципами цих хартій. Таким чином, ця Хартія є одним з основних наріжних елементів у загальнодемократичних процесах європейської інтеграції, без чітко вираженого визнання і подальшої реалізації яких шлях до об'єднаної Європи закритий.
Слід зазначити, що існує офіційна процедура спостереження Юридичним Комітетом РЄ за виконанням підписаних країною угод, а також практика виведення держав з членів РЄ у разі їх невиконання (негативний досвід Греції з цього приводу вже є). Відповідно до цієї процедури двічі на рік члени української парламентської делегації у складі 12 чоловік мають звітувати перед Юридичним Комітетом про хід виконання взятих зобов'язань.
Проаналізуємо основні положення Хартії, що носять характер міжнародних стандартів, які мають як загальне значення для становлення, розвитку і функціонування системи місцевого самоврядування, так і профільне — у контексті їх реалізації в законодавстві України. Хартія складається з Преамбули та 18 статей, об'єднаних в три частини. Перша частина є основною (ста-тутарною), дві інші носять процесуальний (технологічний) характер.
У Преамбулі містяться концептуальні положення, що пояснюють мотиви прийняття державами-членами РЄ цього документа і їхнє ставлення до локальної демократії. Тут необхідно, насамперед, виділити головну позицію держав-членів РЄ, яка полягає в тому, що органи місцевого самоврядування є однією з основ будь-якого демократичного устрою.
Основоположне значення має положення, яке міститься у ст. 2 Хартії і проголошує про те, що принцип місцевого самоврядування має бути визнаний у законодавстві або в конституції країни. Слід зазначити, що, реалізуючи положення Хартії, у ст. 7 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Понятійний характер має ст. З Хартії, що містить визначення місцевого самоврядування і включає основні підходи і принципи автономії місцевих влад і їхні взаємовідносини з державою, на території якої діє інститут місцевої демократії. "Під місцевим самоврядуванням мається на увазі право і реальна здатність органів місцевого самоврядування регламентувати значну частину державних справ і управляти нею, діючи в рамках закону, під власну відповідальність і в інтересах місцевого населення".
Визначення місцевого самоврядування, закріплене в Хартії, частково сприйнято ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 p., особливо в частині розуміння місцевого самоврядування як "права і реальної здатності" суб'єкта місцевого самоврядування вирішувати специфічні питання. Правда... таким суб'єктом в Україні є саме територіальна громада.
У ч. 2 ст. З Хартії закріплюється перелік суб'єктів місцевого самоврядування, що реалізують безпосередньо або опосередковано самоврядні повноваження територіальних громад. "Це право здійснюється радами або зборами, що складаються з членів, обраних шляхом вільного, таємного, рівного, прямого і загального голосування. Ради або збори можуть мати підзвітні й виконавчі органи.
Принципове значення має ст. 4 Хартії, в якій закріплюється сфера компетенції місцевого самоврядування, а також відбиті процеси її становлення і динаміки: тут чітко проглядається залежність місцевого самоврядування і його повноважень від суверенної державної влади: "Основні повноваження місцевого самоврядування встановлюються конституцією або законом. Разом з тим це положення не виключає надання органам місцевого самоврядування відповідно до закону окремих конкретних повноважень"
Стандартизовані встановлення про право органів місцевого самоврядування на пошук оптимальних структур управління і засобів, що відповідають їхнім завданням, закріплюються у ст. 6 Хартії. Тут реалізовано принцип свободи і самостійності органів місцевого самоврядування у визначенні своєї організаційної структури, яка відповідає місцевим потребам. Слід зазначити, що цей принцип знайшов своє закріплення в законодавстві України про місцеве самоврядування.
Багато з положень Хартії знайшли своє закріплення в законодавстві України. Насамперед, це стосується визначення матеріальної і фінансової основ місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 142 Конституції, як такі виступають рухоме й нерухоме майно, прибутки місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що перебувають у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, які знаходяться в управлінні районних і обласних рад. Тут же закріплено, що держава бере участь у формуванні прибутків бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
Виходячи з тієї уваги, що приділяється місцевому самоврядуванню в європейській інтеграції, можна дійти висновку, що основна частина Хартії (статті 1—11) регламентує найважливіші компетенційні і функціональні аспекти діяльності органів місцевого самоврядування, закріплюючи відповідні рамкові норми міжнародного характеру. Вони мають істотне значення для становлення і діяльності системи місцевої демократії на території сучасної демократичної держави. Без визнання конкретними державами цих норм, що є профільними міжнародними стандартами, з допомогою їх закріплення у внутрішньодержавному законодавстві й подальшому виконанні дуже важко говорити про спільні підходи країн Європи до проблем становлення і функціонування місцевих співтовариств і їхніх представницьких органів як однієї з основ демократичного устрою, про гармонізацію їхнього національного законодавства в цій сфері і, отже, про беззастережне домінування інтеграційних тенденцій у рамках єдиної Європи.
Важливо зазначити, що нині чинне національне законодавство України про місцеве самоврядування в переважній більшості сприйняло положення Європейської хартії про місцеве самоврядування 1985 р. Реалізуючи свої міжнародно-правові зобов'язання зі становлення місцевого самоврядування, Україна прийняла ряд законодавчих актів національного характеру, що регламентують правовий статус як самого інституту місцевого самоврядування, так і його органів.