Задача №9

Анестезія поєднує в собі позитивні якості інфільтраційної і провідникової анестезії. Анатомічно метод заснований на особливостях будови фасціальних утворень. Розчин анестетика, який вводиться під тиском у ці футляри, поширюється в них і проникає до нервів і нервових закінчень. Тугі новокаїнові інфільтрати просуваються (повзуть) по футлярах і зливаються між собою. А.В.Вишневський назвав свій спосіб анестезії методом повзучого інфільтрату.

Знеболювання проводить сам хірург у процесі операції, користуючись поперемінно шприцом і скальпелем для розсічення шару тканин. Інфільтрацію тканин потрібно здійснювати до розтину футляра, тому що при розсіченні або випадковому ушкодженні його розчин анестетика буде виливатися в рану і створити щільний повзучий інфільтрат буде неможливо. Отже, достатнього знеболюючого ефекту досягти в цих умовах не вдасться. Туга інфільтрація тканин розчином анестетика здійснює гідравлічне препарування тканин, в інфільтраті легко визначаються судини, нерви, що дозволяє уникнути їхнього ушкодження, легко зробити зупинку кровотечі. Для інфільтраційної анестезії використовують 0,25% розчин новокаїну з додаванням адреналіну (3 краплі розчину адреналіну 1:1000 на 100 мл розчину новокаїну). Для футлярної анестезії витрачається більша кількість розчину (до 800 і навіть 1000 мл), але завдяки низькій концентрації анестетика і витіканню в рану розчину при розтині футлярів по ходу операції інтоксикація не наступає. Для проведення анестезії користуються двома шприцами ( 2- і 5- мл або 5- і 10-мл). Для знеболювання шкіри анестетик вводять тонкою голкою внутрішньошкірно, створюючи жовно у вигляді лимонної шкірки по ходу всієї лінії розтину шкіри. Кожний укол роблять у краю жовна, утвореного попереднім уколом. Через інфільтровану шкіру вводять новокаїн в підшкірну клітковину. Достатня інфільтрація підшкірної клітковини визначається підніманням у вигляді валика всієї ділянки розрізу. Далі розсікають шкіру, підшкірну клітковину і роблять інфільтрацію глибше розташованих футлярів.

Задача № 10

Дивись відповідь на задачу №5

Задача № 11

1. Показання: одержання вмісту черевної порожнини для дослідження, введення “пошукового” катетера, видалення асцитичної рідини.

2. Техніка: Під місцевою анестезією (0,5% розчин новокаїну) скальпелем в точках Калька розтинають шкіру на протязі 1 см. Шовковою ниткою прошивають верхній край рани шкіри і цю нитку використовують як трималку (для цієї цілі можна використовувати цапку), конусоподібно піднімають передню черевну стінку. Через розріз шкіри і підшкірну клітковину до апоневрозу підводять троакар і обертальними рухами проводять його в черевну порожнину в напрямку косо до верху. При цьому з’являється відчуття “провалу”. Якщо при травмі живота після видалення стилету троакара із черевної порожнини поступає кров, ексудат, чи рідина забарвлена жовчю чи кишечник вмістом, то ушкодження внутрішніх органів вважається установленим. В противному разі по трубці троакару слід ввести “пошуковий” поліхлорвініловий катетер. Катетер вводять наступним чином: праворуч і доверху (до печінки), ліворуч і доверху ( до селезінки), донизу і ліворуч (в малий таз), донизу ( до сечового міхура), донизу і праворуч (до сліпої кишки).

Якщо патологічний вміст по катетеру не виділяється, в черевну порожнину вводять до 500 мл стерильного ізотонічного розчину і дослідження повторюють в тому ж порядку. Виділення рідини з патологічними домішками є абсолютними показаннями ушкодження органів черевної порожнини. При необхідності катетер може залишатись в черевній порожнині не більше 2 діб.

Після видалення троакару чи катетера із рани на шкіру накладають вузлові шви та асептичну пов’язку.

3. Протипоказання: спайковий процес у черевній порожнині, метеоризм.

4. Ускладнення: пошкодження судин брижі кишок, сальника, перфорація порожнистих органів.