4. Страхові агенти і брокери та їх функції.

Страхові брокери, як і страхові агенти, поділяються на кілька типів. Брокерами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, у вигляді брокерської контори з найманим персоналом. Великі корпорації можуть мати свого так званого «кентивного брокера». Найвідоміші у всьому світі брокери акредитовані розміщувати страхові ризики в корпорації «Ллойд» - це так звані брокери «Ллойда». Процедура розміщення ризиків у Ллойді не є унікальною, але вона найдавніша. У загальних рисах її можна представити за такою схемою. Брокер готує сліп, на якому він розміщує всю необхідну інформацію щодо конкретного виду страхування під такими рубриками:

♦ найменування страхувальника / перестрахувальника;

♦ предмет (інтерес) страхувальника / перестрахувальника;

♦ тин (наприклад, факультативне перестрахування);

♦ клас (страхові ризики);

♦ ліміт відповідальності (страхова сума/франшиза);

♦ дата та період;

♦ премія (ставка або сума);

♦ загальні умови або винятки;

♦ спеціальні умови (гарантії);

♦ брокераж;

♦ андеррайтиногова інформація.

5. Страхова угода та її основні етапи.

Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування, які розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Узгодження будь-якої страхової угоди проходить кілька етапів:

1 – подання страхувальником заяви про прийняття об’єкта на страхування;2 – вирішення страховиком питання щодо прийняття об’єкта на страхування (андеррайтинг);3 – укладення договору страхування (видача страхового полісу);4 – відшкодування збитків за договором страхування (закінчення строку дії договору; дострокове розірвання договору.

При прийнятті страховою компанією рішення про прийняття ризику на страхування між страховиком та страхувальником в письмовій формі укладається договір страхування, в силу якого страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку виконати страхові виплати страхувальнику.

Договір страхування може укладатися на користь самого страхувальника або третьої особи, яка називається вигодонабувачем.

Договір страхування повинен містити:

– назву документа;– назву та адресу страховика;– прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси;– прізвище, ім’я, по батькові або назву вигодонабувача та його адресу;– зазначення об’єкта страхування;– розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя– розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя;– перелік страхових випадків;– розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати;– страховий тариф за узгодженням сторін;– строк дії договору страхування;– порядок зміни та припинення дії договору страхування;– умови здійснення страхової виплати;– причини відмови у страховій виплаті;– права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;– інші умови за згодою сторін;– підписи сторін.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування, якщо здійснюється добровільного, або відповідного до Положення про порядок його проведення, затвердженого КМУ при обов’язковій формі страхування. Правила страхування – документ, який визначає умови проведення кожного виду страхування. Вони розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають затвердженню Уповноваженим органом при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

За терміном дії договори страхування розділяються на термінові (короткострокові, середньострокові і довгострокові) та генеральні.

Генеральний договір (генеральний поліс) застосовується як один договір страхування при систематичному страхуванні партій однорідного майна (товарів, вантажів тощо) на подібних умовах протягом визначеного часу. Зазвичай це страхування перевезення і вантажів. Генеральний поліс узгоджується на певний термін, але угода може бути розірваною після вичерпання страховиком усіх перерахованих страхових внесків до закінчення терміну договору. Можливість подібної ситуації пояснюється тим, що за генеральним полісом ризик оголошується безпосередньо перед його виникненням і пропорційно його величині (наприклад, перед кожним окремим перевезенням).

За терміновими договорами ризик оголошується й оплачується заздалегідь – незалежно від того, має він місце у дійсності, тому неможлива ситуація, коли страхових премій "не вистачає".

Згідно з цивільним законодавством договір вважається укладеним, якщо між сторонами в належній формі досягнуто угоди за всіма його істотними умовами. Договір страхування набуває чинності:

– при сплаті страхового платежу готівкою – з моменту підписання страховиком і страхувальником договору;– при сплаті страхового платежу в безготівковій формі – з моменту, зазначеного в договорі, але не раніше 24 годин з дня списання засобів з рахунка страхувальника на рахунок страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.

Страхувальники, згідно з укладеними договорами страхування, мають право вносити платежі лише в грошовій одиниці України, а страхувальники-нерезиденти – в іноземній вільноконвертованій валюті або в грошовій одиниці України.

Якщо дія договору страхування поширюється на іноземну територію відповідно до укладених угод з іноземними партнерами, то порядок валютних розрахунків регулюється згідно з законодавством України про валютне регулювання.

Страховик несе відповідальність за договором з моменту, передбаченого конкретними правилами страхування або умовами договору.

Страховик несе відповідальність за договором з частково виплаченим за ним відшкодуванням до кінця строку дії договору в межах різниці між відповідною страховою сумою, зазначеною в договорі, та сумою виплачених за ним страхових відшкодувань і страхових сум.

Якщо страхове відшкодування або страхові суми виплачені у розмірі зобов’язань страховика за договором до закінчення строку його дії, то дія договору припиняється з моменту закінчення розрахунку.

Дія договору може бути призупинена на будь-якому етапі, якщо це передбачено законодавством, за вимогою або страхувальника, або страховика.

Причиною дострокового припинення дії договору може бути несплата страхувальником платежів у встановлені договором строки. Дія договору за цих умов вважається припиненою у разі, коли черговий страховий платіж не було сплачено за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

Про намір достроково припинення дії договору страхування будь-яка сторона зобов’язана повідомити іншу не пізніше як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору.