- •Страхові послуги та особливості її релізації
- •Служба маркетингу страхової компанії та її функції
- •3. Способи реалізації страхових послуг
- •4. Страхові агенти і брокери та їх функції.
- •Страхова угода та її основні етапи.
- •6. Андерайтинг та його зміст
- •Необхідність і значення страхового захисту життя та пенсій громадян
- •Змішане страхування життя.
- •9.Страховий захист громадян від нещасних випадків
- •10.Обовязкове страхування від нещасних випадків на транспорті
- •11. Медичне страхування , його сутність і форми проведення
- •12. Роль страхування в забезпеченні потреб підприємця в страховому захисті
- •13. Страхування майна підприємств від вогню та інших небезпек.
- •14. Економічні завдання страхового захисту в сільському господарстві.
- •15. Необхідність та значення страхування технічних ризиків
- •16. Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків.
- •17. Необхідність і значення страхування у фін.-кредитній сфері
- •18. Страхування ризику непогашення кредиту.
- •19.Поняття автотранспортного страхування, його сутність та розвиток.
- •20. Страхування автотранспортних засобів.
- •21. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
- •22. Необхідність та особливості страхування морських ризиків.
- •23. Страхування каско суден.
- •24. Страхування відповідальності судновласників.
- •25. Страхування вантажоперевезень морським транспортом.
- •26.Необхідність та особливості страхування авіаційних ризиків.
- •27.Види обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації.
- •28.Страхування повітряних суден, умови страхування
- •29. Необхідність і значення страхового захисту майна громадян.
- •Страхування відповідальності громадян
25. Страхування вантажоперевезень морським транспортом.
Страхування ванжів - один з найпоширеніших видів страхування. Страхувальниками можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи, вантажовідправники чи вантажоодержувачі. Не виключається укладання договору страхування вантажоперевізником. На практиці вантаж страхує та сторона, яка найбільше зацікавлена в його збереженні. Як правило, це сторона, на яку за договором лягає ризик втрати чи пошкодження вантажу. При внутрішніх перевезеннях – це продавець-вантажовідправник.
При укладанні договору страхування вантажів страхувальник подає заяву, яка містить такі дані, що впливають на розмір ставок страхових премій:
♦ вид вантажу (точна назва, тип пакування, число, місце і вага);
♦ вид транспортного засобу (наприклад, при морському перевезенні назва судна, рік побудови, тоннаж);
♦ спосіб відправлення вантажу (у трюмі, на палубі, навалом, наливом, насипом, у контейнерах);
♦ маршрут (пункт відправлення, перевантаження, призначення транспортного засобу);
♦ вартість вантажу;
♦ тип обсягу страхової відповідальності (умови страхування).
Страхові компанії не відшкодовують збитків від ушкодження вантажу за відсутності зовнішніх ушкоджень транспортного засобу, контейнера або тенту чи за наявності цілої пломби. Причиною таких збитків може бути лише неправильне розміщення вантажу. Відповідальність за порушення правил навантаження несе перевізник, а не страховик.
Для виключення непорозумінь, що виникають внаслідок різного трактування в різних країнах одних і тих же понять, Міжнародна торгова палата в Парижі ще у 1936 р. розробила Міжнародні правила тлумачення торгових термінів (Інкотермс). Це зведення умов укладання контрактів сторонами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних країнах.
26.Необхідність та особливості страхування авіаційних ризиків.
Авіаційне страхування – це комплекс майнового, особистого страхування та страхування відповідальності, яка випливає з експлуатації повітряного транспорту і захищає майнові інтереси юридичних та фізичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або законодавством.
Особливістю авіаційного страхування є кумуляція ризику, коли відшкодування по випадках часткової аварії набагато менше, ніж у разі випадків повної загибелі авіаційних суден.
Розрізняють обов’язкове та добровільне авіаційне страхування. Обов’язковість низки авіаційних видів страхування обумовлена міжнародними конвенціями з цивільної авіації, до яких приєдналася Україна, та внутрішніми законодавчими актами. Воно поширюється на всіх авіаексплуатантів України як на території нашої країни, так і за її межами. Добровільні види авіаційного страхування – це в основному страхування майна та страхування відповідальності.
Авіаційне страхування є досить складним за своєю суттю, а його реалізація потребує від страховика особливого підходу. По-перше, страхова компанія, яка здійснює авіаційне страхування, повинна мати фахівців, які володіють не лише економікою страхування, але й глибокими знаннями з питань технічної експлуатації повітряних суден, сертифікації в цивільній авіації, правил виконання польотів та міжнародного права. По-друге, авіаційне страхування неможливо здійснювати без наявності широкої системи перестрахування з національними страховиками та міжнародними страховими брокерами.