2. Бюджетування як форма фінансового планування на підприємстві – технологія планування, обліку та контролю за грошовими потоками та фінансовими результатами.

Бюджетування — це необхідна складова фінансового планування, оскільки основою будь-якого оперативного чи поточного фінансового плану є система відповідних бюджетів. Як і поточне планування в цілому, бюджетування спрямоване на поетапну трансформацію стратегічного фінансового плану в систему поточних планів, послідовне їх виконання з метою досягнення стратегічних цілей підприємства.

Бюджет — це фінансовий документ, що стосується конкретного напряму діяльності, в якому узгоджуються та фіксуються за обсягами та розподілом у часі надходження й витрати грошових коштів, доходи та витрати структурного підрозділу чи підприємства в цілому.

Бюджетування — це процес підготовки, складання та затвердження системи пов'язаних між собою бюджетів, узгоджених за строками, напряме ми діяльності, підрозділами чи центрами відповідальності.

В основі побудови системи бюджетів підприємств повинні лежати науково-обґрунтовані принципи тому, що вони визначають характер та зміст діяльності підприємства, створюють умови для їх ефективної роботи і зменшується можливість впливу негативних факторів на процес виробництва та реалізації продукції.

Бюджетне планування на підприємстві складається з трьох етапів:

1) підготовка до планування;

2) планування – розроблення бюджетів;

3) контроль за виконанням бюджетів.

Бюджетування, на відміну від традиційних способів управління, ефективніше впливає на формування фінансових ресурсів, рух коштів і на фінансово-господарські результати внаслідок оперативнішого отримання інформації, яка є значною аналітичною цінністю для прийняття управлінських рішень. Сьогодні бюджет є невід’ємною частиною прогнозування та контролю основних показників діяльності підприємства, це інструмент бізнесу, технологія планування, обліку та контролю коштів і фінансових результатів.

Баланс грошових потоків - це конкретизований прогноз грошових коштів за джерелами надходження і напрямами використання на певний відтинок часу. Ці передбачення повинні враховуватися при укладанні договорів як з покупцями (замовниками), так і постачальниками та іншими кредиторами.

Прогноз руху грошових потоків у фінансовому аспекті дещо наближений до плану доходів, витрат і прибутку, оскільки для його складання використовуються здебільшого ті самі вихідні дані: дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, собівартість продукції (товарів, робіт, послуг), операційні витрати, податкові платежі, доходи і витрати від інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності тощо.

Мета складання балансу грошових потоків - прогнозування в часі грошових надходжень і платежів, щоб забезпечити підприємству сталу платоспроможність на всіх етапах планового періоду.

В процесі розробки балансу грошових потоків у хронологічному порядку визначається величина грошових надходжень і платежів, виробляється грошова політика підприємства, прогнозується рух платежів і виплат у відповідності з надходженням грошей, шукаються шляхи ув'язування грошових потоків з таким розрахунком, щоб підприємство могло здійснювати у встановлені строки платежі до бюджету і позабюджетних фондів держави, постачальникам, банку, іншим кредиторам, мало можливість своєчасно придбати необхідні оборотні і необоротні активи для безперервного процесу виробництва і реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Процес складання балансу грошових потоків можна розділити на наступні етапи:

• розробка примірної форми балансу грошових потоків;

• визначення часових інтервалів планового періоду;

• розрахунок очікуваних грошових надходжень і платежів за періодами;

• ув'язування позитивних і негативних грошових потоків;

визначення залишку коштів на кінець планового періоду.

Баланс грошових потоків повинен бути максимально наближеним до реально можливих і необхідних за часом грошових надходжень і платежів, пов'язаних з:

• операційною діяльністю;

• інвестиційною діяльністю;

• іншою фінансовою діяльністю.

Баланс грошових потоків (календар платежів) складається, переважно, за місяцями планового періоду (кварталу, року) з тим, щоб наблизити прогнозований рух грошових потоків до реальних планових і звітних даних за часом.