36.Механізми дії білково-пептидних гормонів.

здійснюють трансформацію регуляторного сигналу в специфічну функціональну активність клітини-мішені за рахунок таких молекулярних подій :

1взаємодії гормону на поверхні плазматичної мембрани з білковим рецептором; (2) передачі хімічного сигналу з рецептора, модифікованого за рахунок взаємодії з лігандом (гормоном, іншим біорегулятором), через трансформуючі білки-трансдуктори (G-білки) на внутрішньоклітинні сигнальні системи; (3) утворення (або вивільнення) внутрішньоклітинних сигнальних молекул — вторинних посередників (циклічних нуклеотидів цАМФ, цГМФ, фосфоінозитидів, іонів Са2+); (4) взаємодії вторинних посередників з ферментними білками клітини з включенням (як правило, через активацію специфічних протеїнкіназ) ефекторних систем клітини, тобто послідовних стадій розвитку клітинної біохімічної реакції на гормональний стимул.

37.Механізми дії стероїдних та тиреоїдних гормонів.

Молекулярні механізми дії

Послідовність клітинних та біохімічних реакцій, за рахунок якої стероїдні та тиреоїдні гормони реалізують свої біологічні ефекти, має вигляд: проникнення гормону всередину клітини ______ сполучення гормону з цитозольним рецептором ______ модифікація (активація) рецептора у складі гормоно рецепторного комплексу ______ транслокація модифікованого гормонорецепторного комплексу в ядро ______ взаємодія комплексу зі специфічною ділянкою ДНК хроматину ______ активація специфічних генів ______ транскрипція мРНК ______синтез ферментних білків, що реалізують біологічні ефекти гормону.

Взаємодія білкових рецепторів гормонів — активаторів транскрипції з ДНК відбувається в певних місцях промоторних ділянок геному, що знаходяться “зліва” від сайтів ініціації транскрипції (приблизно, в регіоні “-250 нуклеотидів”) і регулюють експресію розташованих на відстані генів (“справа” від промотора та сайта ініціації транскрипції “+1”). Здатність домена гормонального рецептора взаємодіяти з певними ділянками ДНК визначається особливостями структури як рецептора, так і відповідних сайтів ДНК. Ці рецепторчутливі ділянки ДНК мають структуру паліндромів і складаються із специфічних (для кожного рецептора) нуклеотидних послідовностей з симетричних 6 пар нуклеотидів, розташованих зліва та справа від проміжної 3-нуклеотидної послідовності (–NNN–) — “спейсера”:У взаємодії активованих гормонами стероїдних та тиреоїдних рецепторів зі специфічними ділянками ДНК беруть участь також певні ділянки рецепторних білків, що мають будову цинкових пальців та глобулярних Zn вмісних доменів

38.Реалізація ролі цмф як вторинного посередника.

Циклічний аденозинмонофосфат (3',5'-АМФ;

цАМФ) був відкритий американським дослідником

Е.Сазерлендом при вивченні біохімічних механізмів

глікогенолізу в печінці та м’язах, що стимулюється

адреналіном і глюкагоном. Подальші дослідження

встановили універсальність цАМФ як вторинного

посередника в передачі сигналів фізіологічно активних сполук на клітину.

Утворення цАМФ з АТФ відбувається при дії мембранної аденілатциклази:

АТФ ______ 3',5'-АМФ + ФФн,

його розщеплення з утворенням неактивного продукту — нециклічного аденозин-5'-монофосфату —при дії фосфодіестерази циклічних нуклеотидів:

3',5'-АМФ ______ АМФ. Взаємодія цАМФ з цАМФ-

залежною протеїнкіназою — кіназою А з подальшим фосфорилюванням ключових ферментних та структурних білків є внутрішньоклітинною молекулярною подією, що дозволяє цьому месенджеру виконувати функцію унікального посередника в гормональному контролі клітинних функцій. До гормонів, що використовують цАМФ як вторинний посередник, належать: адреналін, вазопресин,глюкагон, гонадотропін хоріонічний, дофамін (при взаємодії з D1-рецепторами), кальцитонін, кортикотропін, ліпотропін, лютеїнізуючий гормон, меланоцитостимулюючий гормон, норадреналін (при взаємодії з рецепторами), тиротропний гормон, фолікулостимулюючий гормон.