54 Жіночі статеві гормони

До жіночих статевих гормонів належать: естрогени — похідні естрану прогестагени — похідні прегнану Естрогени — гормони, що синтезуються у фолікулах яєчників жінок. Основним

найбільш активним представником естрогенів є гормон 17--естрадіол (естрадіол), який зворотно перетворюється на естрон: Біосинтез естрадіолу –– процес, який відбувається, головним чином (), в клітинах внутрішньої оболонки (theca interna) фолікулів

яєчників під час фолікулярної фази менструального циклу; концентрація естрадіолу в крові є показником ступеня дозрівання фолікула. В значно меншій мірі естрадіол утворюється в жовтому тілі, плаценті і частково — в корі надниркових залоз. Вихідною сполукою для біогенезу естрогенних гормонів, як і інших стероїдів, є

холестерин, який через прегненолон перетворюється, послідовно, на 17--гідроксипрогестерон та андрогени — головні найближчі попередники естрадіолу Прогестагени — гормони жовтого тіла яєчників та плаценти, основним представником яких є прогестерон.Утворення прогестерону з холестерину є спільним етапом у біосинтезі С21-стероїдів Біотрансформація прогестерону в організмі призводить до утворення прегнандіолу, що екскретується із сечею: Фізіологічна функція прогестерону полягає у підготовці матки та інших статевих органів до імплантації заплідненої яйцеклітини та розвитку вагітності: Чоловічі статеві гормони — андрогени — є похідними андростану (С19-стероїди). Основним андрогеном є тестостерон, У клітинах-мішенях тестостерон конвертується в більш активний метаболіт — дигідротестостерон (ДГТ), для якого тестостерон є, по суті,прогормоном. Біологічні властивості тестостерону полягають у забезпеченні репродуктивної функції чоловічого організму шляхом контролю сперматогенезу та стимуляції

розвитку в пубертатний період первинних та вторинних статевих ознак. Крім того, характерною особливістю біохімічної дії андрогенів (тестостерону, його похідних та синтетичних андрогенів) є виражений анаболічний ефект, що проявляється стимуляцією синтезу білка в багатьох тканинах

55 Ейкозаноїди — сполуки, що належать до біорегуляторів

клітинних функцій ліпідної природи. Ейкозаноїди є фізіологічно активними похідними арахідонової кислоти. Залежно від особливостей хімічної структури, ейкозаноїди поділяються на: простагландини, тромбоксани та лейкотрієни Номенклатура ейкозаноїдів Ейкозаноїди поділяються на декілька кла-

сів фізіологічно активних сполук: простагландини та структурно близькі до них простацикліни; тромбоксани; лейкотрієни.

1. Простаглагандини — гідроксипохідні 20-вуглецевих жирних кислот, що містять у своїй структурі 5-членний цикл. Простагландини та простацикліни разом складають клас простаноїдів — похідних простаноєвої кислоти, яка утворюється за рахунок замикання зв’язку між 8-м та 12-м вуглецевими атомами в молекулі арахідонової кислоти: 2. Тромбоксани — гідроксипохідні 20-вуглецевих жирних кислот, що містять у своїй структурі 6-членний кисеньвмісний цикл. Активна форма тромбоксанів — тромбоксани А мають внутрішній атом кисню в гетероциклічному кільці: 3. Лейкотрієни — гідроксипохідні арахідонової кислоти, спряжені трієни, що, на відміну від інших ейкозаноїдів, не містять у собі циклічної структури.

Фізіологічні та фармакологічні властивості

Ейкозаноїдів 1. Біологічні функції простагландинів здебільшого пов’язані з багатобічним впливом на скорочувальну функцію гладеньких м’язів, проте окремі простагландини мають різні фізі-ологічні ефекти, які, до того ж, відрізняються в певних тканинах-мішенях.Характерною особливістю простагландинів Е2 та F2 (які

містяться в сім’яній рідині) є їх унікальний стимулюючий ефект стосовно м’язів матки, що сприяє переміщенню сперматозоїдів у порожнину фаллопієвих труб, де відбувається запліднення; 2. Простациклін є простаноїдом, що продукується ендотеліальними клітинами судин. Його фізіологічні ефекти полягають у вазодилатації, особливо стосовно коронарних артерій, та в протизгортальній дії — PGI2 протидіє агрегації тромбоцитів та їх адгезії з поверхнею ендотелію, що є найбільш потужним з відомих у наш час інгібіторів коагуляції крові і тромбоутворення. 3. Тромбоксани є фізіологічними антагоністами антитромботичних ефектів простацикліну. На відміну від простацикліну, тромбоксани, особливо тромбоксан А2, що також утворюється в інтимі кровоносних судин, спричиняє скорочення гладеньких м’язів судин та сприяє агрегації тромбоцитів. Біохімічні механізми проагрегантної дії тромбоксану полягають у його позитивному впливі на мобілізацію з внутрішніьоклітинних депо іонів Са2+, які спричиняють активацію скорочувальних білків тромбоцитів і їх адгезію на поверхні ендотелію. 4. Важливою функцією ейкозаноїдів різних класів, особливо простагландинів та лейкотрієнів, є їх участь у розвитку і регуляції такого загальнопатологічного

процесу, як запалення, яке є біологічним захистом тканин на дію пошкоджувальних факторів. Відповідно до розглянутих властивостей ейкозаноїдів, біологічно активні сполуки природного та синтетичного походження, що гальмують продукцію простагландинів, можуть застосовуватися як протизапальні засоби. Такий механізм дії мають давно відомий ефективний фармакологічний засіб Аспірин та близькі до нього лікарські засоби.), в основі протизапальної дії аспірину (ацетилсаліцилової кислоти) знаходиться гальмування синтезу простагландинів за рахунок незворотного блокування простагландин-синтази (циклооксигенази).