
- •15 Біосинтез пуринових нуклеотидів
- •16 Біосинтез піримідинових нуклеотидів
- •17 Біосинтез дезоксирибонуклеотидів
- •18 Катаболізм нуклеотидів
- •19 Біологічне значення реплікацїї днк. Напівконсервативний механізм реплікації
- •20 Послідовність етапів ферменти реплікації днк у прокаріотів та
- •21 Ферменти та механізми транскрипції рнк
- •22 Сигнали транскрипції процесинг
22 Сигнали транскрипції процесинг
Особливістю синтезу РНК у вищих організмів є більш складна, порівняно з
прокаріотами, система сигналів транскрипції, яка складається з певних послі-
довностей ДНК у складі промотора та регуляторних білків, що контролюють
активність транскрипції. Сигналом ініціації транскрипції в генах ссавців є гомологічна блоку Прибнова (TATAAT) послідовність TATAAAAGA, яка розміщена на відстані –32 від точки початку синтезу полірибонуклеотиду. З цією послідовністю взаємодіє РНК-полімераза II. Система транскрипційних сигналів у еукаріотів включає також сигнали, які не лише вказують на місце початку синтезу РНК, а й регулюють його активність.
Більш детально ці питання будуть розглянуті в главі 23.
Посттранскрипційна модифікація РНК
У клітинах прокаріотів, зокрема, в найбільш вивченій бактеріальній клітині —
E.Coli, молекули мРНК синтезуються одразу у “зрілому” вигляді, тобто готовими
до виконання своїх біохімічних функцій. На відміну від цього, в результаті про-
цесів біосинтезу полірибонуклеотиду, що відбуваються в еукаріотичних клітинах,
утворюється первинний транскрипт (гетерогенна ядерна РНК, або пре-мРНК), який здатний до перетворення у функціональну повноцінну молекулу в результаті
реакцій постранскрипційної модифікації — процесингу (дозрівання).
Процесинг первинного транскрипту включає в себе: – приєднання до 5'-кінця молекули специфічної нуклеотидної структури — так званого “кепу”; як “кеп” виступає сполучений трифосфатним зв’язком з 5'-кінцевим нуклеотидом 7-метилгуанозин (глава 3, п. 3.4); – приєднання до 3'-кінця первинного транскрипту поліаденілатного “хвоста” —poly(A)-послідовності довжиною в 20-250 нуклеотидів; значення кепування та
поліаденілування полягає у підсиленні трансляційної активності зрілої мРНК та
протидії руйнуючому впливу клітинних РНК-аз;
– вирізання неінформативних послідовностей нуклеотидів з молекул пре-мРНК
та зшивання внутрішніх кінців молекул — сплайсинг (splicing — англ.). Оскільки
геноми (ДНК) вищих організмів мають, поряд з генами, що транслюються у
відповідні білки — екзонами, значну кількість нуклеотидних послідовностей,
які не несуть генетичної інформації — інтронів, процес сплайсингу забезпечує
видалення з первинних транскриптів саме інтронів, тобто послідовностей, що
не транслюються: Зріла мРНК, тобто така, що була піддана реакціям кепування на 5'-кінці, поліаденілування на 3'-кінці, сплайсингу та метилюванню окремих нуклеотидів,
надходить з ядра в цитоплазму у вигляді рибонуклеопротеїдних комплексів, що
здатні взаємодіяти з рибосомами в процесі трансляції.