Розділ 8 Оцінка фінансового стану підприємства

Загальну оцінку фінансового стану розпочинають з аналізу майна підприємства та джерел його придбання. Майно – це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження еко­номічних вигод у майбутньому.

У складі майна виділяють оборотні (мобільні, поточні) і необоротні (іммобілізовані) активи. Майно підприємства може бути використане у внутрішньому обороті або поза його межами, тоб­то, іммобілізованим в дебіторську заборгованість, вкладеним в цінні папери або залученим в оборот інших підприємств у вигля­ді інвестицій.

В процесі аналізу майна підприємства використовують при­йоми горизонтального (визначають абсолютні та відносні зміни різних статей балансу) та вертикального аналізу (визначають пи­тому вагу окремих статей та їх змін). Показники аналізу активів балансу можна об'єднати у три групи:

• структури балансу;

• динаміки балансу;

• структурної динаміки балансу.

Дослідження змін структури активів підприємства дозволяє отримати важливу інформацію. Так, збільшення частки оборотних активів у майні може свідчити про:

• формування більш мобільної структури активів, що буде сприяти прискоренню оборотності засобів підприємства;

• відвертання частини поточних активів на кредитування спо­живачів товарів, готової продукції, послуг, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних активів із господарського обороту;

• викривлення реальної оцінки основних засобів внаслідок іс­нуючого порядку їх бухгалтерського обліку і т. п.

Основними ознаками «гарного» балансу є:

• збільшення валюти балансу;

• перевищення темпів росту оборотних активів над темпами росту необоротних;

• власний капітал за розміром перевищує позиковий та темпи його росту вищі ніж позикового;

• приблизно однакові темпи приросту дебіторської та креди­торської заборгованості;

• частка власного капіталу в оборотних активах перевищує 50 %;

• в балансі відсутні статті «Непокриті збитки», «Вилучений капітал», «Неоплачений капітал».

Аналіз майна підприємства має важливе значення, так як від його величини та структури залежать обсяги діяльності, соціально-економічний розвиток господарюючого суб'єкту, рівень пла­тоспроможності, ліквідності та фінансова сталість.

Рис. 8.1. Динаміка валюти балансу

Рис. 8.2. Структура активу балансу

Рис. 8.3. Структура пасиву балансу

Баланс досліджуваного підприємства та звіт про фінансові результати за 2008-2010 роки можна знайти у додатках А, Б, В.

Аналізуючи отримані розрахунки відмічаємо зменшення валюти балансу майже на 200 тис.грн. або у 3 рази, що пов’язано з реформуванням діяльності досліджуваного підприємства. Проте таке зменшення обсягів господарської діяльності не вплинуло на кінцевий фінансовий результат (рис. 8.4).

Рис. 8.4. Динаміка чистого прибутку підприємства

Після оцінки майна підприємства та джерел його формування спробуємо оцінити ефективність використання ресурсів за допомогою показників ліквідності, стійкості, рентабельності та ділової активності.

Ліквідність поточних активів є головним фактором, який визначає ступінь ризику вкладень в оборотні активи. Ступінь ліквідності оборотних активів, і кожної їх групи, визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до поточних зобов'язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів, які згруповані за ступенем їх ліквідності і розміщені у порядку убування) їх ліквідності, із зобов'язаннями, які згруповані за строками їх погашення та роз­міщені у порядку зростання термінів. Залежно від рівня ліквідно­сті активи підприємства поділяють на такі групи:

• найбільш ліквідні активи - це суми грошових коштів та їх еквівалентів, а також короткострокові фінансові вкладення, які можуть бути прирівняні до них;

• середньо ліквідні активи - це дебіторська заборгованість та інші активи, для їх перетворення на готівку потрібен пев­ний час;

• низько ліквідні активи - це запаси підприємства за стаття­ми розділу II «Оборотні активи» активу балансу, для їх перетво­рення на готівку потрібен певний час пов'язаний з їх реалізацією та налагодженням сталих ділових відносин з покупцями;

• важко ліквідні активи - це активи підприємства, які вико­ристовуються в процесі господарської діяльності протягом тривалого періоду. До цієї групи включають усі статті розділу І «Не­оборотні активи» активу балансу та витрати майбутніх періодів з терміном використання понад рік.

Враховуючи ступінь ліквідності активів маємо можливість спрогнозувати фінансовий стан підприємства на короткострокову і довгострокову перспективу (табл. 8.1).

Таблиця 8.1

Оцінка фінансового стану підприємства з урахуванням ступеня ліквідності активів

Тип стану	На дату складання звітності			У короткостроковій перспективі			У довгостроковій перспективі
Абсолютний	А1≥П1			А1≥П1+П2			А1≥П1+П2+П3
2008	226	>	138	226	>	138	226	>	194
2009	65	>	53	65	>	53	65	>	53
2010	50	>	20	50	>	20	50	>	21
Нормальний	А1+А2≥П1			А1+А2≥П1+П2			А1+А2≥П1+П2+П3
2008	240	>	138	240	>	138	240	>	194
2009	79,5	>	53	79,5	>	53	79,5	>	53
2010	50,5	>	20	50,5	>	20	50,5	>	21
Передкризовий (критичний)	А1+А2+А3≥П1			А1+А2+А3≥П1+П2			А1+А2+А3≥П1+П2+П3
2008	242,0	>	138	242,0	>	138	242,0	>	194
2009	81,5	>	53	81,5	>	53	81,5	>	53
2010	50,5	>	20	50,5	>	20	50,5	>	21
Кризовий	А1+А2+А3≤П1			А1+А2+А3≤П1+П2			А1+А2+А3≤П1+П2+П3
2008	242	>	138	242	>	138	242	>	194
2009	81,5	>	53	81,5	>	53	81,5	>	53
2010	50,5	>	20	50,5	>	20	50,5	>	21

Баланс підприємства можна вважати абсолютно ліквідним, оскільки як на дату складання звітності, так і у довгостроковій перспективі ліквідні активи перевищують поточні та довгострокові зобов’язання.

Для об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства важливе значення має розрахунок та застосування показників ліквідності. Платоспроможність – це одна з характеристик фінансової стійкості підприємства, яка показує наявність у нього коштів, достатніх для погашення боргів за всіма короткостроковими зобов'язаннями та одночасного здійснення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції. Потенційними засобами для погашення боргів є грошові кошти, дебіторська заборгованість, яка за нормальним кругообігом коштів повинна перетворитись у готівку, наявні запаси товарно-матеріальних цінностей, які також можна реалізувати. В окремих випадках на погашення боргів можуть бути направлені необоротні активи після їх реалізації.

Таблиця 8.2

Показники платоспроможності підприємства

Показники	Оптимальне значення	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+,-) 2010року від:
					2008 року	2009 року
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2-0,3	1,638	1,226	2,500	0,862	1,274
Коефіцієнт термінової ліквідності	0,7-0,8	1,739	1,500	2,525	0,786	1,025
Коефіцієнт загальної ліквідності	2,0-2,5	1,754	1,538	2,525	0,771	0,987
Коефіцієнт ліквідності запасів	-	0,014	0,038	0,000	-0,014	-0,038
Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках	-	0,101	0,274	0,025	-0,076	-0,249
Коефіцієнт мобільності активів	≥0,5	0,893	0,755	0,692	-0,201	-0,063
Коефіцієнт співвідношення активів	>1,0	8,345	3,135	2,295	-6,050	-0,840

Рис. 8.5. Динаміка основних показників платоспроможності

Відмічаємо позитивну тенденцію показників абсолютної, термінової та загальної ліквідності, станом на кінець 2010 року всі вони відповідають теоретично-рекомендованим значенням.

Умовою й гарантією виживання й розвитку будь-якого підприємства, як бізнес-процесу, є його фінансова стабільність. Якщо підприємство фінансово стійке, то воно в стані «витримати» несподівані зміни ринкової кон’юнктури, і не опинитися на краю банкрутства. Більш того, чим вище його стабільність, тим більше переваг перед іншими підприємствами того ж сектора економіки в одержані кредитів і залученні інвестицій. Фінансово стійке підприємство вчасно розраховується за своїми обов’язками з державою, позабюджетними фондами, персоналом, контрагентами.

Фінансова стабільність підприємства – це його надійно-гарантована платоспроможність у звичайних умовах господарювання й випадкових змін на ринку.

До основних факторів, що визначають фінансову стійкість підприємства, належить фінансова структура капіталу (співвідношення позикових і власних коштів, а також довгострокових і короткострокових джерел коштів) і політика фінансування окремих складових активів (насамперед необоротних активів і запасів). Тому з метою оцінки фінансової стійкості необхідно проаналізувати не тільки структуру фінансових ресурсів, але й напрямки їхнього вкладення.

Фінансову стійкість підприємства визначають за системою узагальнюючих та часткових показників.

Узагальнюючим показником фінансової незалежності є надлишок або нестача джерел фінансування для формування запасів, який визначають як різницю між величиною джерел покриття та величиною запасів. Вартість запасів порівнюють послідовно з на­явністю власного оборотного капіталу, довгостроковими зобов'язаннями та короткостроковими кредитами та позиками. Відповідно до забезпеченості запасів, згаданими варіантами фінансування, розрізняють чотири типи фінансової стійкості.

1. абсолютна стійкість – цей тип фінансової ситуації зу­стрічається рідко та вказує, що для забезпечення запасів достат­ньо власного оборотного капіталу, платоспроможність підприєм­ства гарантовано;

2. нормальна стійкість – для забезпечення запасів залуча­ють власний (постійний) капітал та довгострокові кредити та по­зики, платоспроможність гарантована;

3. передкризовий (критичний) фінансовий стан – для забезпечення запасів крім власного оборотного капіталу та довго­строкових кредитів і позик залучають короткострокові кредити та позики, платоспроможність порушено, але є можливість її від­новити за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, при­скорення оборотності запасів;

4. кризовий фінансовий стан – для забезпечення запасів, не вистачає зазначених джерел їх фінансування, підприємству за­грожує банкрутство, поновлення запасів відбувається за рахунок коштів, які сформувалися за рахунок уповільнення оборотності кредиторської заборгованості.

Таблиця 8.3

Показники фінансової стійкості підприємства (станом на кінець року)

Показники	Оптимальне значення	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+,-) 2010року від:
					2008 року	2009 року
Коефіцієнт економічної незалежності	≥0,5	0,284	0,509	0,712	0,428	0,203
Коефіцієнт концентрації власного капіталу	≤0,5	0,716	0,491	0,288	-0,428	-0,203
Коефіцієнт фінансової залежності	<2,0	3,519	1,964	1,404	-2,116	-0,560
Коефіцієнт фінансування	>1,0	0,397	1,038	2,476	2,079	1,438
Коефіцієнт заборгованості	<1,0	2,519	0,964	0,404	-2,116	-0,560
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів	>0,5	0,430	0,348	0,598	0,168	0,250
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у валюті балансу	0,3-0,5	0,089	0,213	0,274	0,185	0,061
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів і запасів у валюті балансу	0,8	0,096	0,231	0,274	0,178	0,042
Коефіцієнт маневреності	≥0,5	1,351	0,518	0,587	-0,764	0,068
Коефіцієнт довготермінового залучення коштів	-	0,42105	0	0,01887	-0,402	0,019
Коефіцієнт інвестування	-	3,208	2,391	2,600	-0,608	0,209
Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу	-	0,019	0,070	0,000	-0,019	-0,070
Коефіцієнт фінансової стійкості	-	0,491	0,509	0,726	0,235	0,217
Коефіцієнт короткострокової заборгованості	-	0,711	1,000	0,952	0,241	-0,048

Світова практика господарювання пов'язує поняття ділової активності з поняттям інвестиційної привабливості підприємства. В усіх економічно розвинутих країнах, де знаходяться світові фі­нансові центри, рівень ділової активності визначається за допо­могою спеціальних агрегованих статистичних показників - так званих індексів ділової активності. В їх основу покладені варію­вання курсів акцій компанії, рівень яких і є кінцевим виразником її інвестиційної привабливості на ринку. Це пояснюється тим, що більшість наймогутніших світових корпорацій створені на основі акціонерного капіталу, швидкість руху якого і відбивається на курсах акцій таких компаній. Показники курсу акцій є свідчен­ням ділової активності, стабільності економіки. У США, напри­клад, використовується такий агрегований статистичний показ­ник ділової активності та оцінки економічної кон'юнктури, як Dow-Jones index. Він ґрунтується на динаміці середніх курсів ак­цій 65 наймогутніших корпорацій, у тому числі 30 промислових, 20 транспортних і 15 із сфери комунально-побутового обслугову­вання, а також на даних про ціну акцій на Нью-Йоркській фондовій біржі. На Токійській фондовій біржі (Японія) для оцінки рівня ділової активності вітчизняних корпорацій користуються агрегованим показником Nikkei-Dow index. Спеціалісти Лондонської фондової біржі (Велика Британія) використовують FT (FTSE-footsie) index.

Рис. 8.6. Динаміка часткових показників фінансової стійкості

З переходом на міжнародні стандарти обліку та звітності українські підприємства, засновані на акціонерному капіталі, у своїх річних звітах також стали визначати прибутковість власних акцій (розділ III форми № 2 «Звіт про фінансові результати»). У ході корпоратизації вітчизняної економіки почали з'являтися окремі методики розрахунку інтегральних індексів ділової актив­ності, прийнятних для визначення економічної потужності украї­нських підприємств та стабільності національної економіки в ці­лому. Проте, через недостатню розвиненість корпоративного бізнесу в Україні ці показники не мають такого значення, як ін­декси ділової активності світових фінансових лідерів, оскільки вони поки що не здатні точно визначити рівень активності вітчи­зняної економіки.

Розрахунок інтегральних агрегованих індексів ділової актив­ності доволі складний, тому вони використовуються, здебільшо­го, для оцінки ринкової кон'юнктури в цілому.

На рівні ж окремого підприємства ступінь його ділової актив­ності визначається за допомогою цілої системи показників еко­номічної ефективності господарювання та вимірюється одним з двох способів, які відображають результативність роботи підпри­ємства відносно або розміру авансованих ресурсів, або розміру їх споживання (витрат) у процесі виробництва, а саме:

1. Забезпечення запланованих темпів росту та динаміки основних показників діяльності підприємства.

2. Розрахунку системи показників, які характеризують ефек­тивність використання ресурсів підприємства.

Отже, показники ділової активності – це, перш за все, показ­ники ефективності використання фінансових ресурсів підприємс­тва, що автоматично відносить їх до системи показників економічної ефективності. Проте, фінансовий стан підприємства, його платоспроможність та ліквідність, також безпосередньо залежать від того, як швидко кошти, вкладені в активи, знову перетворять­ся в реальні гроші. Такий вплив пояснюється тим, що зі швидкіс­тю оборотності активів підприємства тісно пов'язані мінімально необхідна величина авансованого капіталу та пов'язані з ним ви­плати грошових коштів (проценти за кредит, дивіденди), визна­чення потреби в додаткових джерелах фінансування, сума витрат на утримання товарно-матеріальних цінностей, а також величина сплачених податків.

Таблиця 8.5

Показники ділової активності підприємства, тис.грн.

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+,-) 2010року від:
				2008 року	2009 року
Чистий дохід (виручка) від реалізації	2172,0	2172,0	643,0	-1529,0	-1529,0
Середній розмір капіталу	237,5	189,5	90,5	-147,0	-99,0
Середній розмір власного капіталу	88,0	66,0	53,5	-34,5	-12,5
Середній розмір власного оборотного капіталу	99,3	66,3	29,5	-69,8	-36,8
Середній розмір дебіторської заборгованості	18,0	14,0	7,0	-11,0	-7,0
Середній розмір запасів	2,0	2,0	1,0	-1,0	-1,0
Чистий прибуток (збиток)	8,0	8,0	10,0	2,0	2,0
Власний капітал	77,0	55,0	52,0	-25,0	-3,0
Коефіцієнт оборотності капіталу	9,145	11,462	7,105	-2,040	-4,357
Оборотність дебіторської заборгованості:
днів	3,0	2,3	3,9	0,9	1,6
оборотів	120,7	155,1	91,9	-28,8	-63,3
Оборотність запасів:
днів	0,3	0,3	0,6	0,2	0,2
оборотів	1086,0	1086,0	643,0	-443,0	-443,0
Тривалість операційного циклу, дні	3,3	2,7	4,5	1,2	1,8
Оборотність кредиторської заборгованості:
днів	14,6	13,5	19,6	5,0	6,1
оборотів	24,7	26,7	18,4	-6,3	-8,3
Оборотність власного капіталу:
днів	14,6	10,9	30,0	15,4	19,0
оборотів	24,7	32,9	12,0	-12,7	-20,9
Оборотність власного оборотного капіталу:
днів	16,5	11,0	16,5	0,1	5,5
оборотів	21,9	32,8	21,8	-0,1	-11,0

Прибуток являє собою грошову форму чистого доходу суспі­льства. Як економічна категорія він відображає сукупність еко­номічних відносин, пов'язаних з утворенням національного до­ходу і його розподілом. Термін «прибуток» має різне тлумачення у практиці фінансового та економічного аналізу. Його сутність змінювалась, доповнювалась і оновлювалась відповідно до тен­денцій розвитку економічної теорії.

Основними функціями прибутку в ринковому середовищі є:

• оціночна, тобто, прибуток є критерієм і показником ефек­тивності діяльності підприємства. Сам факт наявності прибутку вже свідчить про ефективну діяльність, проте, крім цього, його розмір має бути достатнім для задоволення потреб всіх зацікав­лених осіб: власників підприємства, його працівників, кредито­рів. Виконання цієї функції можливо в повній мірі тільки в умо­вах ринкових відносин, які передбачають свободу встановлення цін, вибору постачальників, замовників;

• розподільча. її зміст полягає в тому, що прибуток викорис­товується як інструмент розподілу доходу суспільства. Він є од­ним з джерел формування доходів бюджетів різних рівнів. При­буток надходить до бюджетів у вигляді податку на прибуток і економічних санкцій та використовується у відповідності із стат­тями їх витратної частини;

• стимулююча. Виконання цієї функції визначається тим, що виступаючи кінцевим фінансово-економічним результатом дія­льності підприємства, він відіграє ключову роль в ринковому го­сподарстві. За ним закріплюється статус мети, що обумовлює економічну поведінку господарюючих суб'єктів, стабільний фі­нансовий стан яких залежить як від розміру прибутку, так і від прийнятого в національній економіці механізму його розподілу. Прибуток- це основне джерело приросту власного капіталу, джерело відтворення виробничих фондів, збільшення обсягів ви­робленої продукції і, безумовно, джерело соціального розвитку.

Зазначимо, що показники прибутку не відображають ступеню ефективності господарювання, так як сума прибутку може зрос­тати і при недостатньому використанні матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, порушенні вимог режиму економії. Тому для характеристики ефективності фінансово-господарської дія­льності підприємства, раціональності здійснених операцій вико­ристовують показники прибутковості або рентабельності.

Рентабельність(окупність) витрат. Цей показник обчис­люють шляхом ділення прибутку на величину собівартості реалі­зованої продукції і використовують при оцінці ефективності по­точних витрат, їх окупності. Показує розмір прибутку на 100 грн витрат реалізованої продукції чи виконаних робіт.

Рентабельність інвестиційних проектів. її обчислюють як відношення отриманого чи очікуваного прибутку від проекту до суми інвестицій у даний проект.

Рентабельність реалізації (продажу). Цей показник розра­ховують діленням прибутку на суму отриманої виручки. Він ха­рактеризує ефективність підприємницької діяльності: скільки прибутку отримало підприємство з 1 гривні продаж.

Рентабельність основних засобів рахують шляхом ділення прибутку на середню вартість основних засобів і вона показує розмір прибутку, який одержано на одиницю основних засобів.

Рентабельність оборотних активів визначають як відно­шення прибутку до середньої вартості матеріальних оборотних активів. Цей показник показує скільки прибутку одержано з оди­ниці оборотних активів.

Залежно від мети аналізу показники рентабельності розрахо­вують відносно валового прибутку, прибутку від звичайної дія­льності до оподаткування, чистого прибутку підприємства.

Фінансові результати діяльності, які наведені в таблиці 2.7 як найкраще характеризують ефективність використання фінансового потенціалу підприємства.

Таблиця 8.6

Показники рентабельності підприємства (тис.грн.)

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+,-) 2010року від:
				2008 року	2009 року
Середній розмір майна	237,5	189,5	90,5	-147,0	-99,0
Середній розмір власного капіталу	88,0	66,0	53,5	-34,5	-12,5
Середній розмір власного оборотного капіталу	99,3	66,3	29,5	-69,8	-36,8
Середній розмір перманентного капіталу	134,0	94,0	54,0	-80,0	-40,0
Середній розмір авансованого капіталу	146,0	105,0	54,5	-91,5	-50,5
Середній розмір матеріальних оборотних активів	2,0	2,0	1,0	-1,0	-1,0
Середній розмір основних засобів	105,5	92,0	80,5	-25,0	-11,5
Вартість виробничих ресурсів	107,5	94,0	81,5	-26,0	-12,5
Витрати на оплату праці	1444,0	1444,0	405,0	-1039,0	-1039,0
Вартість господарських ресурсів	1551,5	1538,0	486,5	-1065,0	-1051,5
Виручка від реалізації	2172,0	2172,0	643,0	-1529,0	-1529,0
Витрати	2160,0	2160,0	626,0	-1534,0	-1534,0
Прибуток (+) збиток (-) до оподаткування	17,0	17,0	15,0	-2,0	-2,0
Чистий прибуток (+) збиток (-)	8,0	8,0	10,0	2,0	2,0
Рентабельність (+) збитковість (-),%
- продажу	0,78	0,78	2,33	1,55	1,55
- основних засобів	16,11	18,48	18,63	2,52	0,16
- оборотних активів	850,00	850,00	1500,00	650,00	650,00
- виробничих ресурсів	15,81	18,09	18,40	2,59	0,32
- трудових ресурсів	1,18	1,18	3,70	2,53	2,53
- всіх ресурсів	1,10	1,11	3,08	1,99	1,98
- витрат	0,79	0,79	2,40	1,61	1,61
- активів	3,37	4,22	11,05	7,68	6,83
- власного капіталу	9,09	12,12	18,69	9,60	6,57
- власного оборотного капіталу	8,06	12,08	33,90	25,84	21,82
- перманентного капіталу	5,97	8,51	18,52	12,55	10,01
- авансованого капіталу	5,48	7,62	18,35	12,87	10,73

Рис. 8.7. Динаміка показників рентабельності