
- •Тема I. Кристалічна будова металів
- •1.1. Загальна характеристика металів
- •1.2. Електронна будова атома
- •1.3. Типи міжатомних зв'язків у твердих тілах
- •1.2. Атомно-кристалічна структура металів
- •1.3. Анізотропія властивостей металів.
- •1.4. Дефекти кристалічної будови металів
- •1.6. Методи дослідження структури
- •Тема 2. Кристалізація металів
- •2.1. Первинна кристалізація металів
- •2.2. Будова металевого злитка
- •2.3. Поліморфні перетворення
- •Тема 3. Основи теорії сплавів
- •3.1. Основні поняття та визначення. Типи сплавів
- •3.2.Основні типи діаграм стану подвійних сплавів
- •3.3. Зв’язок між типом діаграми стану, складом і властивостями сплавів
- •Тема 4. Пластична деформація та механічні властивості металів і сплавів
- •4.1. Напруження, що виникають у металі при навантаженні. Пружна та пластична деформація. Вплив пластичної деформації на структуру і властивості металу
- •4.2. Вплив нагріву деформованого металу на його структуру та властивості
- •4.3. Механічні властивості металів і сплавів
- •4.4. Теоретична і реальна міцність металів та шляхи її підвищення
- •Тема 5. Залізо та його сплави
- •5.1. Компоненти і фази залізовуглецевих сплавів
- •5.2. Процеси, які відбуваються при температурах, які відповідають лініям діаграми стану “залізо – цементит”
- •5.3. Вуглецеві сталі
- •5.3.1. Вплив постійних домішок на властивості сталі
- •5.3.2. Класифікація та маркування вуглецевих сталей
- •5.4.Чавуни
- •5.4.1. Вплив хімічного складу і швидкості охолодження на структуру і властивості чавуну.
- •Тема 6.Теорія термічної обробки сталі
- •6.1. Сутність, призначення та класифікація видів термічної обробки
- •6.2. Перетворення в сталі при її нагріванні
- •6.3. Перетворення, що відбуваються в сталі при її охолодженні
- •6.4. Перетворення, що відбуваються у сталі при відпусканні
- •7.2. Відпалювання
- •7.3.Нормалізація сталі
- •7.4. Гартування сталі
- •7.5. Відпускання
- •7.6. Термомеханічна обробка (тмо) сталі
- •Тема 8. Хіміко-термічна обробка сталі
- •8.1. Сутність, призначення та основні процеси, що відбуваються при хіміко-термічній обробці сталі
- •8.2. Цементація сталі
- •8.3. Азотування сталі
- •8.4. Ціанування (нітроцементація) сталі
- •8.5. Дифузійне насичення металами (металізація) і неметалами.
- •Тема 9. Леговані сталі
- •9.1. Вплив легуючих елементів на поліморфізм заліза і на ферит
- •9.2. Вплив легуючих елементів на перетворення в сталі
- •9.3. Класифікація та маркування легованих сталей
- •9.4.Конструкційні леговані сталі
- •9.5.Інструментальні сталі
- •9.6. Корозійностійкі (нержавіючі) сталі
- •Тема 9. Кольорові метали та сплави
- •9.1. Алюміній і сплави на його основі
- •Деформівні алюмінієві сплави
- •Ливарні алюмінієві сплави
- •9.2. Магній та його сплави
- •9.3. Титан і його сплави
- •Сплави на основі титану
- •9.4. Мідь і її сплави
- •9.4.1Латуні
- •9.4.2.Бронзи
- •9.4.2.1.Олов’яні бронзи
- •9.4.2.2.Алюмінієві бронзи
- •9.4.2.3.Кремнієві бронзи
- •9.4.2.4.Берилієві бронзи
- •9.5. Підшипникові (антифрикційні) сплави
- •Тема 11. Неметалеві матеріали
- •11. 1. Пластичні маси 11.1.1. Пластичні маси, їх властивості та склад
- •11.1.2. Термопластичні пластмаси(термопласти)
- •11.1.3. Термореактивні пластмаси (реактопласти)
- •11.2. Гумові матеріали
- •Література
Тема 9. Леговані сталі
Легованими називають сталі, у складі яких є легуючі елементи. А легуючими називають елементи, які спеціально вводять в сталь для отримання певних властивостей. Основними легуючими елементами в сталях є: Mn, Si, Cr, Ni, Mo, Co, Cu, Ti, V, Nb, Al, B, W.
Вартість легованих сталей значно вища вартості вуглецевих сталей тому, що легуючі елементи суттєво дорожчі за залізо (табл. 9.1.). Тому деталі з легованих сталей застосовують тільки після термічної обробки, коли використовується позитивний і враховується негативний вплив легуючих елементів на сталь.
Таблиця 9.1
Відносна вартість заліза і легуючих елементів.
Метал |
Відносна вартість |
Метал |
Відносна вартість |
Метал |
Відносна вартість |
Fe |
1 |
Ni |
17 |
W |
120 |
Al |
6 |
Cr |
25 |
Mo |
170 |
Cu |
7,5 |
Co |
35 |
V |
750 |
Mn |
10 |
Ti |
90 |
Nb |
800 |
9.1. Вплив легуючих елементів на поліморфізм заліза і на ферит
Усі легуючі елементи за впливом на поліморфізм заліза поділяють на дві групи.
Елементи першої групи (Ni, Mn, C, N, Cu) підвищують точку А4 і знижують точку А3, тобто розширюють - і звужують -область (рис.9.1, а) на діаграмі стану «Fe-легуючій елемент».
Елементи другої групи, навпаки, знижують точку А4 і підвищують точку А3 , тобто розширюють α- і звужують -область. До цієї групи належать: Si, Cr, Al, Mo, W V, Ti, B, Zr тощо (рис.9.1, б).
У легованих сталях при певному вмісті елементів першої групи (правіше точки 1, рис.9.1, а) утворюється стійка аустенітна структура, яка не зазнає поліморфного ( ) перетворення, а елементів другої групи (правіше точки 2, рис.9.1, б) - феритна структура без ( ) перетворення від температури плавлення до кімнатної температури.
Більшість легуючих елементів (Si, Ni, Mn, Co, Cr, Mo, W та інші) розчиняються у фериті і утворюють тверді розчини заміщення, змінюючи параметри ґратки Fe, що повязано з різницею атомних радіусів заліза і легуючих елементів. Внаслідок зміни параметрів гратки Fe значно змінюються властивості фериту. Значно підвищують твердість і знижують в’язкість фериту Si і Mn, а Ni підвищує твердість фериту, не знижуючи його вязкості. Отож, дуже корисним для сталі легуючим елементом є нікель.
Рис.9.1. Діаграми стану сплавів «Залізо - легуючий елемент»: а - з легуючими елементами першої групи; б - з легуючими елементами другої групи
Карбідна фаза в легованих сталях. Усі легуючі елементи в сталях,
в залежності від схильності до утворення карбідів, поділяють на дві групи:
- елементи першої групи (Si, Ni, Co, Al) не утворюють карбіди в сталі;
- елементи другої групи (Mn, Cr, Mo, W, V, Ti, Nb, Zr, Ta та інші) взаємодіють з вуглецем і утворюють карбіди в сталі.
Карбіди за своїм хімічним складом і структурою поділяють на дві групи. До першої групи належать карбіди типу Me3C, Me23C6, Me7C3, Me6C, які утворюють Fe, Mn, Cr, Mo, W. Карбіди цієї групи мають складну кристалічну структуру і легко розчиняються при нагріванні в аустеніті. Карбіди другої групи (МеС, Ме2С) утворюють такі метали, як Mo, W, V, Ti, Nb, Zr. Вони належать до фаз проникнення, мають просту кристалічну будову і важко розчиняються в аустеніті.
Усі карбіди мають високу температуру плавлення і твердість; особливо - карбіди другої групи.