49. Механічна вентиляція, принципи улаштування, види механічної вентиляції, переваги та недоліки.

Вентиляція приміщень за допомогою якої повітря подається або видаляється за допомогою механічних збудників називається механічною.

Механічна вентиляція може бути робочою та аварійною. Робоча вентиляція може бути загальнообмінною, місцевою та комбінованою.

За напрямом руху повітря вентиляційні системи можуть бути припливними, витяжними та припливно-витяжними.

Основою механічної вентиляційної системи є механічний збудник, зазвичай електровентилятор, який за допомогою каналу (металевий чи брезентовий рукав) збуджує рух повітря в каналі в необхідному напрямку. така організація вентиляційної системи має ряд переваг над природною вентиляцією

• забезпечує великий радіус дії

• назалежність від зовнішніх параметрів оточуючого середовища

• постійна швидкість повітрообміну

• можливість очищення повітря як на виході так і на вході вентиляційної системи.

• гнучкість системи

Недоліки механічної вентиляції

• енергоємність

• значна кількість споруд

• шум та необхідність додаткових заходів по боротьбі з шумом.

Принципи улаштування полягають в необхідності забезпечити підвищений або знижений тиск в зонах виділення забруднення та надлишкового тепла. В разі необхідності перешкодити потраплянню забрудненого повітря в робоче приміщення з зовні в приміщенні забезпечують підвищений тиск за рахунок припливної вентиляції, подаючи сюди свіже повітря. В разі необхідності попередження розповсюдження забрудненого повітря з робочого приміщення де воно утворюється в суміжні в даному приміщенні створюють знижений тиск за рахунок витяжної вентиляції, видаляючи забруднене повітря назовні. Часто такі системи використовують безпосередньо на робочих місцях в якості місцевої вентиляції. В цьому випадку необхідно синхронізувати місцеві вентилятори з загальними за одночасністю включення.

Аварійна вентиляція використовується в робочих приміщеннях, де можливе утворення великої кількості шкідливих та вибухонебезпечних речовин при порушенні технологічного процесу або аварії.

50. Основні світлотехнічні поняття та визначення: світловий потік, сили світла, яскравість, освітленість, коефіцієнт відбиття.

Світловий потік Ф – потужність світлового випромінювання видимого діапазону хвиль, що оцінюється оком людини за відчуттям. Одиницею світлового потоку є люмен (лм).

Сила світла І – просторова щільність світлового потоку від джерела світла з світловим потоком 1лм, розташованого в вершині тілесного кута в 1 стерадіан, що поширюється рівномірно в даному тілесному куті. Виражається відношенням світлового потоку до величини кута. Вимірюється в канделах (кд).

Яскравість В – відношення сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі, що світиться. одиниця яскравості – ніт (нт) – один ніт це яскравість поверхні від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло силою 1 кд з 1 м².

Освітленість Е – відношення світлового потоку, що рівномірно падає на елемент поверхні до площі цієї поверхні. Вимірюється в люксах (лк).

Коефіцієнт відбиття ρ – відношення світлового потоку, відбитого від поверхні до світлового потоку, що падає на дану поверхню. Виражається в процентах.