45. Класифікація причин виробничого травматизму, методи аналізу. Види та порядок проведення інструктажів з охорони праці на підприємстві.

Аналіз виробничого травматизму надає можливість класифікувати причини, що викликали нещасні випадки.Класифікація виглядає наступним чином

• технічні причини – недосконалі технології,конструктивні недоліки обладнання, недостатня механізація, недосконале огородження, відсутність спеціальних захисних засобів, сигналізації, блокувань, недостатня надійність обладнання, шкідливі властивості матеріалів.

• організаційні причини: незадовільний стан території, порушення правил експлуатації обладнання, технологічних регламентів, норм та правил транспортування, скалдання та зберігання матеріалів, порушеня правил обслуговування та ремонту техніки, недоліки в навчальній роботі, неналежний технічний нагляд за небезпечними роботами, використання інструменту та обладнання не за призначенням, відсутність індивідуальних засобів захисту.

• Санітарно-гігієнічні причини: перевищення допустимих концентрацій речовин в повітрі робочої зони, недостатнє природне освітлення або несправність штучного, великі рівні шуму та вібрації, підвищені рівні випромінювань тощо.

• психофізіологічні: нервово-психічне перенавантаження працюючих. Викликають помилки в діях, втому, втрату уваги.

Найбільш поширеними методами аналізу травматизму є

статистичний, базується на статистичних даних за звітний період. Підраховуються коефіцієнти частоти, важкості, непрацездатності.

1) Коефіцієнт частоти:

де Т — кількість нещасних випадків на виробництві за проаналізований період; N — середньооблікова чисельність працюючих за проаналізований період, осіб.

2) Коефіцієнт тяжкості:

де D — загальне число днів непрацездатності за проаналізований період.

3) Коефіцієнт непрацездатності

• монографічний метод – базується на аналізі небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві конкретному обладнанню, техпроцесу. Цей метод дозволяє детально вивчати обставини нещасних випадків, проводити експерименти в разі необхідності. використовується при проектуванні нових робочих місць.

• економічной метод – дозволяє визначати економічні втарти від виробничого травматизму. Що дає змогу оцінити доцільність розробки заходів по охороні праці на наступний період часу.

• ергономічний метод – вивчає систему «людина-середовище» в умовах конкретних робочих місць, виявляючі різноманітні впливи різних факторів на людину, положення тіла самої людини і вплив на техпроцес, дозволяє досліджувати причини виникнення нещасних випадків від особливостей людини та оточуючих умов.

• прогностичний метод: прогнозування можливих нещасних випадків і виявлення потенційних небезпек на основі детального вивчення елементів конструкцій обладнання, виявлення його недоліків (морфологічний підметод), вибір математичної моделі, що описувала б явище травматизму (екстраполяційний підметод), вивчення експертних оцінок за анкетуванням спеціалістів в галузі охорони праці (підметод експертних оцінок).

Щодо видів інструктажу та порядку проведення, то необхідно зауважити загальну деталь – кожен інструктаж доводиться персонально до особи, що інструктується під її особистий підпис в спеціальному журналі про інструктажі з техніки безпеки. тепер про кожний вид інструктажу окремо.

• Ввідний інструктаж проводиться з усіма особами, що приймаються на роботу, прибули у відрядження. на практику, студентами та учнями. Проводиться інженером з охорони праці або особою, що виконує її обов»язки. Мета – роз»яснення значення трудової дисципліни, знайомство з характером майбутньої роботи, загальними умовами безпеки, внутрішнім розпорядком, основними правилами електробезпеки та пожежної безпеки. вимогам виробничої санітарії та особистої гігієни. Інструктаж проводиться як з одним так і з групою робітників в кабінеті охорони праці з наочними посібниками.

• Первинний інструктаж на робочому місці – проходять всі хто приходить на роботу або переведений на дане робоче місце. Інструктаж проводить керівник дільниці , майстер в котрих буде працювати робітник.інструктаж ведеться за програмою розробленою з урахуванням відповідних інструкцій про охорону праці і стосується конкретного робочого місця та особливостей операцій, обладнання, небезпечних факторів та засобів захисту. Після інструктажу проводять стажування 2-15змін. Програма розробляється начальником цеху та погоджується зі службою ОП та затверджується керівником підприємства. Може проводитись з групою спеціалістів однієї спеціальності.

• Повторний інструктаж на робочому місці – повинні проходити всі робітники незалежно від стажу та кваліфікації – на роботах з підвищеною небезпекою 1 раз в квартал,на інших роботах – 1раз на півроку.

• Позаплановий інструктаж - проводять при зміні правил та норм, технологічного процесу або обладнання, о веде до зміни умов праці та її безпеки, при порушенні правил безпеки працівником, виникненні нещасних випадків на робочому місці, при перервах у роботі для небезпечних робіт понад 30 діб, для інших понад 60 діб. Проводиться за розпорядженням установ з державного нагляду за охороною праці.

• Цільовий інструктаж проводять при необхідності виконання робітником разових робіт не пов»язаних з фахом, транспортування, похід учнів, роботи по наряду – допуску.

• навчання посадових осіб – до початку їх професійної діяльності та один раз на три роки згідно переліку затвердженим комітетом з охорони праці України з перевіркою знань в органах галузевого управління охороною праці.

46. Поняття мікроклімату виробничих приміщень, параметри середовища, які включає мікроклімат. Рівняння теплового балансу організму людини.

Однією з умов нормальної працездатності та гарного самопочуття працівника є забезпечення комфортних метеорологічних умов на робочому місці. Метеорологічні умови – мікроклімат робочого місця – умови, що суттєво впливають на тепловий стан організма людини і є такими, що вимагають постійного контролю та залежать від теплофізичних особливостей технологічного процеса, кліматичної зони, сезона року, умов опалення та вентиляції.

Таким чином під мікрокліматом виробничих приміщень розуміємо фактори оточуючого середовища, що діють на людину сумісним впливом

• температури

• вологості

• швидкості руху повітря

• температурою оточуючих поверхонь.

Наведені параметри як окремо так і разом впливають на працездатність та здоров»я працюючого.

Для нормального протікання фізіологічних процесів в організмі під час роботи необхідно, щоб виконувалося так зване рівняня теплового балансу людини – тепло, що виділяє організм відводиться в оточуюче середовище.

Уравнение теплового баланса для организма человека за определенный период времени может быть представлено в следующем виде:

 M +S  R   C  P  E = 0,

где  M - тепло процессов метаболизма, полученное из химических     субстратов пищи, подвергшихся расщеплению в клетках;  S -  накопленное организмом тепло;    R, C, P - тепло отданное (со знаком -) или полученное (со знаком +)  путем излучения, конвекции, теплопередачи;  E - тепло, отданное за счет испарения.

За параметрами мікрокліматичні умови поділяють на оптимальні – в яких організ не використовує механізми терморегуляції для підтримання нормальної температури в робочих умовах та допустимі – такі, що при дії на людину викликають напружену роботу механізмів терморегуляції не виходячи за межі фізіологічних можливостей.

Мікрокліматичні показники нормуються відповідно важкості виконуваних робіт.

Найбільш сприятливими для людини є відноса вологість 50 -60% при температурі 18 -22 градуси Цельсія. Для кожної температури характерна своя оптимальна вологість.

47. Забруднення повітряного середовища робочої зони. Вплив забруднюючих речовин на організм працюючого, поняття ГДК та класу небезпеки забруднюючих речовин.

Одним з необхідних умов здорової і високопродуктивної праці є забезпечення чистоти повітря і нормальних метеорологічних умов в робочій зоні приміщень, тобто просторі заввишки до 2 м над рівнем підлоги або майданчика, де знаходяться робочі місця. Причини і характер забруднення повітря робочої зони Атмосферне повітря у своєму складі містить (% за об'ємом): азоту - 78,08; кисню - 20,95; аргону, неону й інших інертних газів - 0,93; вуглекислого газу - 0,03; інших газів - 0,01. Повітря такого складу найбільш сприятливий для дихання. Повітря робочої зони рідко має наведений вище хімічнийсклад, тому що багато технологічних процеси супроводжуються виділенням в повітря виробничих приміщень шкідливих речовин - парів, газів, твердих і рідких частинок. Пари і гази утворять з повітрям суміші, а тверді і рідкі частки речовини - дисперсні системи - аерозолі, які діляться на пил (розмір твердих часток більш 1 мкм), дим (менш 1 мкм) і туман (розмір рідких часток менш 10 мкм). Пил буває крупно-(розмір часток більше 50 мкм), середньо-(50 - 10 мкм) і дрібнодисперсного (менше 10 мкм). Надходження в повітря робочої зони того чи іншого шкідливого речовини залежить від технологічного процесу, використовуваної сировини, а також від проміжних і кінцевих продуктів. Так, пари виділяються в результаті застосування різних рідких речовин, наприклад, розчинників, ряду кислот, бензину, ртуті і т. д. а гази - частіше за все при проведенні технологічного процесу, наприклад, при зварюванні, лиття, термічній обробці металів. Причини виділення пилу на підприємствах машинобудування можуть бути найрізноманітнішими. Пил утворюється при дробленні і розмелі, транспортуванні подрібненого матеріалу, механічній обробці крихких матеріалів, обробці поверхні (шліфуванні, глянцевании), упаковці і розфасовці і т. п. Ці причини пилоутворення є основними, або первинними. В умовах виробництва може виникати і вторинне пилоутворення, наприклад, при прибирання приміщень, рух людей і т. п. Таке виділення пилу іноді буває дуже небажаним (в електровакуумної промисловості, приладобудуванні). Дим виникає при згорянні палива в печах і енергоустановках, а туман - при використанні мастильно-охолоджуючих рідин, в гальванічних і травильних цехах при обробці металів. Наприклад, у зарядних відділеннях акумуляторних утворюється аерозоль сірчаної кислоти. Шкідливі речовини проникають в організм людини головним чином через дихальні шляхи, а також через шкіру і з їжею. Більшість цих речовин відноситься до небезпечних і шкідливих виробничих факторів, оскільки вони надають токсичну дію на організм людини. Ці речовини, добре розчиняючись в біологічних середовищах, здатні вступати з ними у взаємодію, викликаючи порушення нормальної життєдіяльності. У результаті їх дії в людини виникає хворобливий стан - отруєння, небезпека якого залежить від тривалості впливу, концентрації q (мг/м3) та виду речовини. Захарактером впливу на організм людини шкідливі речовини підрозділяються на: общетоксические - викликають отруєння всього організму (окис вуглецю, ціанисті сполуки, свинець, ртуть, бензол, миш'як та його сполуки тощо); дратівні - викликають подразнення дихального тракту та слизових оболонок (хлор, аміак, сірчистий газ, фтористий водень, оксиди азоту, озон, ацетон та ін); сенсибілізуючі - діючі як алергени (формальдегід, різноманітні розчинники та лаки на основі нітро - і нітрозосполук тощо); канцерогенні - викликають ракові захворювання (нікель та його сполуки, аміни, оксиди хрому, азбест тощо); мутагенні - призводять до зміни спадкової інформації (свинець, марганець, радіоактивні речовини тощо); що впливають на репродуктивну (дітородну) функцію (ртуть, свинець, марганець, стирол, радіоактивні речовини та ін.)

За ступенем дії на людину речовини поділяють на класи

1 клас – надзвичайно небезпечні

2 клас – високонебезпечні

3 клас - помірно небезпечні

4 клас – малонебезпечні

ступінь впливу на організм залежить від концентраціїї даних речовин в повітрі робочої зони та часу впливу на організм людини. Для виключення професійних отруєнь та захворювань санітарними нормами встановлені гранично допустимі концентрації ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зони – концентрації, які при щоденному впливі на протязі 41 години на тиждень протягом робочого стажу не можуть викликати відхилень у сатні здоров»я.