Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вопросы и ответы на коллоквиум.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
209.41 Кб
Скачать
  1. Сущность безработицы и категории граждан, которые могут и не могут претендовать на статус безработных.

Безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві, при якій частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати.

За визначенням Міжнародної організації праці, безробітні – це особи віком 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам:

-не мають роботи (прибуткового заняття);

-активно шукають роботу або намагаються організувати власну справу протягом останніх 4-х тижнів;

-готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів.

Не можуть вважатися безробітними:

-особи віком до 16 років (виняток складають, ті хто працював, але був звільнений у зв’язку з реорганізацією, ліквідацією або скороченням чисельності);

-ті, хто вперше шукає роботу та не має професії (наприклад, випускники загальноосвітніх шкіл);

-ті, хто двічі відмовився від пропозицій щодо роботи після реєстрації у державній службі зайнятості;

-ті, хто має право на пенсію.

  1. Основные показатели количественной оценки занятости населения.

Основними показниками кількісної оцінки зайнятості населення є:

• чисельність зайнятих/безробітних;

• рівень зайнятості/безробіття населення;

  1. Абсолютные и относительные показатели занятости.

Абсолютним показником зайнятості населення виступає чисельність зайнятих. Вона визначається на основі чисельності груп економічно активного населення. Інформація про чисельність зайнятих міститься в статистичної звітності, що складається щорічно Державним комітетом статистики України.

Серед відносних показників кількісної оцінки зайнятості, перш за все, виділяють:

1. Рівень зайнятості населення (Кз). Він визначається як відношення зайнятих до загальної чисельності населення: Даний показник відображає залежність зайнятості від демографічних факторів (коефіцієнта народжуваності, смертності та приросту населення).

2. Рівень зайнятості працездатного населення (Кзпн).Цей показник пов'язаний з динамікою працездатного населення залежно від змін демографічних і соціально-економічних факторів. Він розраховується як відношення чисельності зайнятого населення до чисельності всього працездатного населення (трудових ресурсів):

Чисельність зайнятого населення

Кзпн = --------------------------------------------------------- × 100% (3.2)

Чисельність працездатного населення

3. Рівень зайнятості трудових ресурсів суспільства за сферами суспільно-корисної діяльності. Він вимірюється у вигляді відсотка зайнятих навчанням, у домашньому господарстві та в інших видах суспільно-корисної діяльності. Визначаються вони аналогічно попереднім показникам.

  1. Абсолютные и относительные показатели безработицы.

Абсолютними показниками безробіття є:

1. Загальна чисельність безробітних – фіксується як за всією сукупністю населення, так і за окремими групами (за статтю, віком, освітньою підготовкою і т. п.).

2. Середня тривалість безробіття розраховується для осіб, які раніше мали роботу.

3. Середня тривалість пошуку роботи розраховується для всього незайнятого населення (включаючи тих, хто вперше вийшов на ринок праці та раніше не мав роботи).

До відносних показників безробіття відносять:

-рівень безробіття;

-структуру безробіття.

Рівень безробіття за методологією МОП визначається відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15-70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку.

Структура безробіття може визначатися як за чисельністю безробітних, так і за тривалістю періоду безробіття. Структура безробіття за чисельністю безробітних визначається за статтю, віком і місцем проживання безробітних.

Головним джерелом інформації є статистична звітність, що складається за результатами реєстрації безробітних службами зайнятості, і розрахунки чисельності та складу пропозиції робочої сили на ринку праці, а також обстеження населення з питань економічної активності, які, починаючи з 1995 року, щоквартально проводить Держкомстат України.