25. Чи можна стверджувати, що бездефіцитність бюджету є ознакою здорової економіки?

Дослідження показали, що збалансований бюджет є несумісним з активним використанням фіскальної політики в якості антициклічного стабілізуючого інструменту. Навіть підвищує коливання ділового циклу. Для прийняття збалансованого бюджету уряд має або підвищити ставки податків, або зменшити державні витрати. Це спричинює падіння сукупного попиту, і як наслідок, зменшення ВВП.

Також збалансований бюджет сприяє підвищенню інфляції, оскільки фінансування дефіциту бюджету може здійснюватися через емісію грошей, або випуском цінних паперів. Випуск цінних паперів означає зменшення пропозиції грошей в обігу, що спричинює інфляцію.

26. Охарактеризуйте поняття «державний борг». Наскільки він небезпечний для економіки?

Державний борг – це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків. Державний борг складається із внутрішнього та зовнішнього боргу держави. Внутрішній державний борг – заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом. Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.

Твердження, начебто великий державний борг може призвести до банкрутства країни хибний, оскільки: 1) борг треба рефінансувати, а не погашати; 2) уряд може змінювати оподаткування й здійснювати емісію грошей.

Ефект “витіснення” виникає через підвищення ринкових процентних ставок, яке трапляється у випадку фінансування бюджетного дефіциту за допомогою випуску державних цінних паперів на відкритому ринку країни. При борговому фінансуванні бюджетного дефіциту ставки процента зростають найбільше в тому випадку, коли поєднуються стимулювальна фіскаль­на й антиінфляційна грошово-кредитна політики. Початковий сприятливий вплив бюджетного дефіциту на економіку послаблюється не лише за рахунок ефекту “витіснення”, але й за рахунок негативного ефекту чистого експорту. При зростанні внутрішніх процентних ставок відбувається збільшення зовнішнього попиту на вітчизняні цінні папери, що супроводжується підвищенням загальносвітового попиту на на­ціональну валюту, необхідну для їх придбання. В результаті обмінний курс національної валюти підвищується і спричиняє зниження експорту та збільшення імпорту.

27. Назвіть причини міжнародної торгівлі.

Логіка найдавніших міркувань на цю тему була дуже простою. Якщо в одній країні є родовище мармуру, а в іншій — золота, то для того, щоб у двох країнах королі мали золоті корони і зали, оздоблені мармуром, потрібна торгівля між цими країнами.

Адам Сміт (теорія абсолютних переваг), класик ек. науки, зробив наступний крок у розкритті істини і застосував до аналізу світової торгівлі поняття витрат виробництва різних товарів. Якщо порівняти, наприклад, витрати виробництва вівса і виноградного вина в Шотландії і Португалії, то зрозуміло, що через відмінності у кліматі овес вигідніше вирощувати в Шотландії, а виноград — у Португалії. Якщо ці країни відповідно спеціалізуватимуться й обмінюватимуть­ся результатами своєї праці, то це буде вигідно для кожної з них.

Давід Рікардо винайшов принцип порів­няльних переваг. Цей принцип полягає у тому, що в рамках міжнародного поділу праці та світової торгівлі кожній країні вигідніше виробляти і експортувати ті товари, при виготовленні яких продуктивність праці на її підприємствах найвища. Або, іншими словами, країни можуть виграти завдяки спеціалізації на товарах, які вони виробляють з найбільшою відносною ефективністю й обмінюють на товари, які вони не в змозі ефек­тивно виробляти самі.

А Сміт та Д.Рікардо, пояснюючи світову торгівлю, виходили з позицій трудової теорії вартості, робили наголос на національних розбіжностях у вартостях товарів. Наступна спроба пояснити міжнародний поділ праці – теорема Хекшера-Оліна – виходить з аналізу попиту-пропозиції на основі чинників виробництва. Країна вивозить товари, в створенні яких найбільша питома вага найдешевшого чинника виробництва, і ввозить товари які створюються за участю найдефіцитніших й найдорожчих ресурсів.