
- •Комплексна контрольна робота № 27 з дисципліни „Техноекологія”
- •Дайте загальну характеристику промисловості Миколаївської області.
- •Яким чином забезпечується повнота вилучення корисних копалин з надр?
- •Опишіть принципи використання геотермальної енергії як альтернативного енергоджерела.
- •Охарактеризуйте вплив підприємств легкої промисловості на навколишнє середовище.
- •Які завдання на підприємстві має виконувати фахівець-еколог?
Опишіть принципи використання геотермальної енергії як альтернативного енергоджерела.
Перспективним джерелом енергії є глибинна теплота Землі (термальні ресурси), яка акумулюється підземними водами (гідротермальні ресурси) і гірничими породами (петрогеотермальні ресурси) пластового і тріщинно-жильного типу.
Експлуатація термальних ресурсів Землі характеризується технічною простотою і екологічною чистотою. Для цього будують свердловини фонтанного або насосного типу. Пластові тиски підтримуються за допомогою зворотного накачування в пласти відпрацьованих термальних вод. Це дає змогу використовувати не тільки теплоту термальних вод, а й теплоту, акумульовану породами, які їх вміщують.
Петрогеотермальні ресурси – теплота, що акумулюється в блоках гірських порід, які мають температуру до 350С. Технологія вилучення цього виду теплоти Землі ґрунтується на створенні штучних циркулюючих водотеплозворотніх систем.
Використання термальних вод пов’язано як з їх дебітом, так і з температурою. Так, при температурі до 100С їх краще використовувати для опалювання приміщень, а понад 100С ‑ для вироблення електричної енергії.
Поклади геотермальних вод в землі іноді знаходяться під високим тиском, який утримується на виході з свердловини. Таку воду або пару зразу можна подавати на турбіну для вироблення електроенергії.
Характерною особливістю геотермальних вод є залежність їх температури від глибини свердловин, за допомогою яких гаряча вода виводиться на поверхню. В світі існують свердловини глибиною до 5 км. Будова глибоких свердловин і відкачка води з таких глибин коштує дуже дорого, що стримує використання геотермальних вод.
Охарактеризуйте вплив підприємств легкої промисловості на навколишнє середовище.
У навколишнє середовище викидається велика кількість газоподібних відходів, які повинні підлягати вторинному використанню і переробці. Крім зважених часток, у вилученому повітрі присутні легколеткі речовини. При переробці фарб забруднення повітря у цехах дрібнодисперсним пилом залежить від якості обробки сировини. Нові технології спрямовані на зниження пиловиділення і удосконалення очистки від волокнистого пилу, що видаляється з цехів очистки бавовни і вовни. Значну частину пилу видаляють з переробних волокон.
Особливістю легкої промисловості є відсутність значних забруднень повітря інертними речовинами, тому підприємства розташовують у межах зони, призначеної для житлової забудови. На підприємствах бавовняної, льняної, вовняної промисловості виникають забруднення при транспортуванні, сортуванні, обробці сировини. На фабриках первинної обробки виникає мінеральний пил, що складається з часток ґрунту. На вовняних, льняних підприємствах утворюється органічний пил. Концентрація пилу на бавовняних фабриках у сортувальних і чесальних цехах 2–16 мг/м3, у ткацьких і прядильних – 2–8 мг/м3. Роль води у технологічних процесах полягає в тому, що вода широко використовується при переробці і обробці сировини.
Осад стічних вод шкіряного заводу відбувається при наявності великої кількості завислих речовин. У ньому містяться хром, жир, сульфати, сульфіди, бактеріальні і біологічні забруднювачі. Осад стічних вод трикотажних комбінатів створюється у фарбувально-оздоблювальних цехах. Там містяться розчинні і нерозчинні суміші. Це ганчір’я, волокна, зшита шліхта, волос, фарба. Але головні забруднювачі – це розчини з кислотою, високомолекулярні препарати. Осад займає 1% загального об'єму води, яку очищують.
Специфіка трикотажної промисловості полягає у наявності двох потоків – токсичного (з’являється внаслідок фарбування і оброблення висококонцентрованого продукту), нетоксичного (процес мерсеризації). У стічних водах міститься близько 20 видів компонентів. Концентрація перевищує допустимі норми, тому необхідна попередня очистка стоків від фарби.
Підприємства хутрової промисловості за рік потребують 9 млн. м3 води і витрачають різних хімічних елементів до 100 тис. тонн. Основний напрям інтенсифікації обробки шкіри полягає у застосуванні більш концентрованих технологічних розчинників і сухих реагентів, що розчиняються у капілярах сировини. Більш ефективним процесом є вичинка і фарбування хутра в органічних розчинах, без води. Токсичність стічних вод у хутровому виробництві обумовлюється наявністю у них шестивалентного хрому, барвників та формаліну.
Підприємства шкіряної промисловості відносяться до високо-забруднюючих та токсичних. Вони мають різні забруднювачі: мездра, вовна, кров, жири, сульфати, сульфіди, хлориди, луги, кислоти. Через присутність великої кількості важкоокислюваних органічних речовин стічні води можуть загнивати.