
- •1 Загальна частина
- •2 Розрахунок виробничої програми
- •2.1 Встановлення вихідних даних для розрахунку Вихідні данні для розрахунку визначаємо згідно з завданням на проектування.
- •2.2 Розрахунок необхідної кількості ремонтних і профілактичних заходів
- •2.3 Складання річного плану ремонтів та технічних обслуговувань
- •2.4 Визначення затрат праці на виконання то та пр машин
- •2.7 Визначення затрат праці на дільниці ппр, майстерень, пересувних засобів
- •2.8 Розподіл затрат праці на види робіт постов і відділень
- •2.9 Розрахунок режимів роботи та фонду робочого часу робітників
- •3 Технологічне проектування
- •3.1 Розрахунок фондів робочого часу обладнання, постов то та пр машин
- •Дійсний фонд обладнання розраховуємо з урахуванням коефіцієнта його використання розраховуємо за формулою
- •3.2 Визначення кількості і вибір пересувних засобів то та пр машин, паливно-мастильних заправників, тягачів
- •Визначення необхідної кількості паливо-мастильних заправників.
- •3.3 Визначення кількості постов то та пр
- •3.5 Розрахунок площ виробничих та допоміжних приміщень
- •3.6 Планувальне і конструктивне рішення головного корпусу, території підприємства
- •4 Проектування технологічного процесу
- •4.2 Вибір та обґрунтування способів усунення дефектів. План технологічного маршруту відновлення деталі
- •4.3 Вибір обладнання, пристроїв, інструментів, необхідних для відновлення деталі
- •4.4 Розрахунок розміру ремонтної партії деталі. Визначення припусків на механічну обробку
- •4.6 Призначення та уточнення режимів відновлення деталі
- •4.7 Розрахунок норм часу на виконання технологічного маршруту відновлення деталі
- •4.8 Складання маршрутних, операційних карт та карт ескізів
- •5 Конструкторська частина
- •5.2 Перевірочні розрахунки деталей пристрою
- •6 Охорона праці
- •6.3 Заходи з охорони навколишнього середовища підприємства
- •7 Економічна частина
- •7.1 Річна потреба в енергоресурсах
- •7.2 Калькуляція собівартості робіт
- •Список використованих джерел
4.4 Розрахунок розміру ремонтної партії деталі. Визначення припусків на механічну обробку
Так як виробниче планування проводиться на місяць то по маршруту, за яким відбувається відновлення деталі, визначаємо місячну програму відновлення деталей.
Розмір ремонтної портії деталі на місяць визначаємо по формулі
(4.1)
де Na – річна виробнича программа ремонту автомобілів, шт.;
а – кількість одноіменних деталей на автомобілі, шт.;
– коефіцієнт
повторяє мості по маршруту;
У нашому випадку: Na=460; а=1; =1,05 тоді
З урахованням цього
Приймаємо
=40
Число запусків обробки деталей по маршруту в місяць:
При декадному плануванні число запусків повино бути не більше трьох . З урахуванням цього уточнюємо число деталей у партії (Пп.)
Пп=Nм/3, (4.2)
де Пп – кількість деталей партіі
Nм – місячна программа відновлення деталей по маршруту, шт..
Пп=40/3=13,33
Приймаємо Пп=13 шт.
Дефект 1
Визначаємо товщину знятого шару металу при проточуванні за формулою
де
– розмір поверхні після попередньої
обробки, мм;
– розмір
зношеної поверхні, мм;
У нашому випадку: =126 мм; =121 мм.
З уразованням цього:
На чорнову проточку беремо 2 мм
На чистову проточку беремо 0,5 мм
Визначаємо товщину знятого шару металу при проточуванні:
У нашому випадку: =126 мм; =121 мм.
З уразованням цього:
На чорнову проточку беремо 0,7 мм
На чистову проточку беремо 0,3 мм
Девект 2
Визначаємо товщину знятого шару металу при проточуванні за формулою 4.3
У нашому випадку: =91 мм; =86 мм
З уразованням цього
На чорнову проточку беремо 2 мм
На чистову проточку беремо 0,5 мм
Визначаємо товщину знятого шару металу при проточуванні 4.3
У нашому випадку: =91 мм; =86 мм
З уразованням цього:
На чорнову проточку беремо 0,7 мм
На чистову проточку беремо 0,3 мм
Дефект 3
Визначаємо товщину знятого шару металу при розсвердленні отвору
Визначаємо товщину знятого шару металу при свердленні отвору
Визначаємо товщину знятого шару металу при свердленні отвору
4.5 Складання плану установ переходів
Познач. операції, установу, переходу |
Найменування та зміст операції, установу, переходу |
Ескіз установу, переходу |
20 А 1
|
Вертикально-свердлильна Встановити картер у спеціальний пристрій на верстак Висверлити 4 отвору 1 |
|
25 А 1
|
Зварювальна Встановити картер на зварювальний стіл Заварити 4 отвору 1 Зняти картер |
|
4.6 Призначення та уточнення режимів відновлення деталі
Призначення та уточнення режимів відновлення картеру КПП автомобільного крана КС-2571Б проводимо до плану технологічного маршруту і плану установ та переходів по операціям.
05 Горизонтально-розточна
При чорновому розточуванні для першого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=2мм.
Обираємо швидкість обертання шпинделю з таблиці
де d діаметр отвору
V швидкість різання
У нашому випадку
Для першого отвору
Приймаємо
=200
При чорновому розточуванні для другого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=2 мм.
Визначаємо за формулою 4.4
Приймаємо =300
При чистовому розточуванні для першого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=0,5мм.
Визначаэмо за формлою 4.4
Приймаємо =200
При чистовому розточуванні для другого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=0,5мм.
Визначаэмо за формлою 4.4
Приймаємо =300
10 Запресуваальна
При запресуванні втулки (ДРД) на гідравлічному пресі зусилля на штоці складаєме Р=50 кН, що відповідає паспортним данним пресу
Визначаємо силу запресовки втулки за формулою:
(4.5)
З уразованням цього:
15 Горизонтально розточна
При чорновому розточуванні для першого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=0,7мм.
Визначаэмо за формлою 4.4
Приймаємо =200
При чорновому розточуванні для другого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=0,7 мм.
Приймаємо =250
При чистовому розточуванні для першого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=0,3мм.
Приймаємо =200
При чистовому розточуванні для другого отвору, припуск на обробку знімаємо за один прохід. Глибина різання при цьому буде дорівнювати нормальному припуску, тобто t=Z1=0,3мм.
Приймаємо =300
20 Вертикально-свердлильна
При свердлінні отвору подачу призначаємо за табл. 75 стор. 140 [ 4 ] від діаметра та матеріалу обробки S=0,3 мм/об. Швидкість різання призначаємо U= 31 м/хв.
Частоту обертів шпинделю верстата визначаємо за формулою:
Приймаємо =1000
25 Зварювальна
Для заварювання обераємо пальник СУз наконечником №3 з розхід ацитілену 500л/г
Розраховуємо масу наплавочного металу:
G=Fly (4.7)
деG – маса наплавочного металу
F – площа поперечного перерізу
L – довжина шва
y – удільна маса метала електроду
G=6,3·5,7·1,6=20 гр
30 Вертикально-свердлильна
При свердлінні отвору подачу призначаємо за табл. 75 стор. 140 [ 4 ] від діаметра та матеріалу обробки S=0,3 мм/об, швидкість різання призначаємо U= 31 м/хв.
Частоту обертів шпинделю верстата визначаємо за формулою 4.4:
Приймаємо =1200
35 Різьбонарізна
При нарізанні різьби подачу призначаємо за табл. 75 стор. 140 [ 4 ] від діаметра та матеріалу обробки S=0,3 мм/об, швидкість різання призначаємо U= 31 м/хв.
Частоту обертів шпинделю верстата визначаємо за формулою 4.4:
Приймаємо =1000