1. Достовірні висновки при

вивченні біологічних об’єктів може дати лише аналіз досить значної кількості

результатів окремих спостережень. Це обумовлено тим, що, як вже було

відзначено, кожна ознака, будь яка особливість організму формується в

онтогенезі під впливом безлічі залежних і незалежних факторів, які в

безмежній кількості своїх комбінацій відповідно надають безмежну кількість

індивідуальних особливостей конкретних біологічних об’єктів. Оскільки в

природі не зустрічається двох особин абсолютно за всіма ознаками схожих

одне на одного, висновки, які засновані лише для однієї особини, можуть

бути помилковими (не достовірними). В зв’язку з цим біометрія у своїй

методології поєднує специфічні особливості живої матерії як об’єкта

досліджень з методами аналізу, властивими математичній статистиці. Наука, яка дала обгрунтування доцільності і можливості застосування математичних методів

дослідження в області біології була названа біометрією. Біометрія

відпрацювала методологію і концептуальну можливість математичного

аналізу і визначила конкретні математичні аспекти щодо встановлення

доцільності застосування методів математичного аналізу в дослідженнях тих

або інших аспектів біологічної природи.

2. Одним із показників, який характеризує ступінь відхилення окремих

варіант варіаційного ряду від їх середнього значення, є ліміти розподілу

(ліміт − лат. limes (limites) − межа, крайній ступінь обмеження). Ліміти − це

мінімальна і максимальна варіанта сукупності (варіаційного ряду). Вони

позначають фактичні межі відхилення даної ознаки від її середнього

значення в даній сукупності. Ліміт позначається символом lim.

Ступінь цього відхилення визначається як різниця між цими лімітами,

тобто між максимальною і мінімальною варіантами. Цей показник зветься

розмах варіації даної сукупності.

Мода (Мо) - найчастіше зустрічається варіанти варіаційного ряду. Медіана (Ме) - варіанта, що ділить варіаційний ряд на рівні половини.

Розмах варіації, являючи собою різиицю між крайніми (екстремальними) значеннями ознаки варіаційного ряду, дає лише загальне уявлення про розміри варіації, тобто її наближену оцінку. Величина ця нестійка і значною мірою залежить від випадковостей. Вона не дає уявлення про розміри відхилень варіант одна від одної в проміжку між крайніми іх значеннями. Особливістю показника розмаху варіації (R) є те, що він не відображує відхилень усіх варіант, не враховує частоти, а величина його залежить від двох крайніх значень ознаки. Тому для узагальненої характеристики розміру цих відхилень розраховують середню із відхилень. Слід пам'ятати, що термін «відхилення від середньої» означає різницю між варіантою і середньої арифметичною в даній сукупності. У розрахунках завжди віднімають середню від варіант, а не навпаки. 3. Регресійний аналіз — статистичний метод дослідження залежності між залежною змінною і однією або декількома незалежними змінними . При цьому назви залежних і незалежних змінних відображають лише математичну залежність змінних, а не причинно-наслідкові зв'язки. Для адекватного опису складних внутрішньо неоднорідних економічних процесів, зазвичай, застосовують системи економетричних рівнянь. В простіших випадках можна використовувати і прості ізольовані рівняння.