Коефіцієнт маневреності власних коштів
Коефіцієнт маневреності власних коштів характеризує степінь мобільності використання власного капіталу, та визначається за формулою: Км= Власні оборотні кошти/ Власний капітал ;
2) Коефіцієнт ефективності використання власних коштів
Коефіцієнт ефективності використання власних коштів показує скільки прибутку дає 1 грн. власних коштів. Теоретично, нормальним значенням цього коефіцієнта є значення не менше 0,4.
3) Коефіцієнт фінансової стійкості вираховується як співвідношення власних та позикових коштів. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про те, що підприємство має достатній запас фінансової стійкості і відносно не залежить від зовнішніх фінансових джерел. Коефіцієнт фінансової стійкості повинен дорівнювати 0.85 - 0.90.
4)К-т ліквідності
Формула расчета коэффициента текущей ликвидности выглядит так:
Формула расчета коэффициента быстрой ликвидности выглядит так:
Формула расчета коэффициента абсолютной ликвидности выглядит так:
5) Платоспроможність
Коефіцієнт платоспроможності (загальний коефіцієнт покриття) Коефіцієнт платоспроможності, або загальний коефіцієнт покриття, визначається як відношення суми оборотних коштів до загальної суми короткотермінових зобов'язань за кредитами банку, інших позикових коштів і розрахунків з кредиторами. При цьому сума коштів у чисельнику визначається за показниками таких статей балансу: виробничі запаси, тварини на вирощуванні і відгодівлі, малоцінні і швидкозношувані предмети за вирахуванням зношення, незавершене виробництво, готова продукція, товари за вирахуванням торговельної націнки, витрати обігу на залишок товарів, готівка в касі, суми на розрахунковому і валютному рахунках, інші грошові кошти, короткотермінові фінансові вкладення (цінні папери, депозити), розрахунки з дебіторами за товари, роботи і послуги, за векселями одержаними, розрахунки з бюджетом, з персоналом щодо інших операцій, за авансами виданими, розрахунки з дочірними підприємствами та іншими дебіторами.
5) К-т рентабельності
Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток у процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу. Вони можуть бути розраховані як коефіцієнти і тоді представлені у вигляді десятинного дробу або у вигляді показників рентабельності і тоді представлені у вигляді процентів.
Рентабельність активів-Визначається як відношення прибутку до середньорічної вартості усіх активів, тобто показує скільки прибутку припадає на 1 грн. активів, характеризує ефективність управління підприємством
Рентабельність власного капіталу-Розраховується як відношення прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу, показує величину одержаного прибутку в розрахунку на одну гривню капіталу власників
Рентабельність продажу-Характеризує розмір прибутку, що надходить на підприємство з кожної гривні від продажу продукції (робіт, послуг), розраховується як відношення прибутку від продажу та суми продажу продукції (робіт, послуг)
Рентабельність продукції (робіт, послуг)- Обчислюється як відношення прибутку від продажу та собівартості продукції (робіт, послуг), показує, скільки прибутку отримало підприємство в розрахунку на одну гривню понесених витрат
Чиста рентабельність підприємства-Розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості майна підприємства
Коефіцієнт оборотності активів- Характеризує, наскільки ефективно використовуються активи з точки зору обсягу реалізації. Він показує, скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства. Іншими словами, скільки разів за звітний період активи обернулись в процесі реалізації продукції. Чим вищий оборот, тим ефективніше використовуються активи. Коефіцієнт визначається як відношення чистої реалізації до середньорічної вартості активів.
БЛОК 5
Активи – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Необоротні активи підприємства – це сукупність матеріально-фінансових ресурсів, що використовуються в його господарській діяльності у своїй натуральній формі тривалий час (більше року) і мають значну вартість окремого об’єкта, а також довгострокове відчуження майна в підприємницьку діяльність інших суб’єктів господарювання.
Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом не більше дванадцяти місяців з дати балансу. Значну частку оборотних активів на підприємствах складають запаси.
Оборо́тний капіта́л (current capital — частина виробничого капіталу, яка переносить свою вартість на знову створений продукт повністю і повертається до виробника в грошовій формі після кожного кругообігу капіталу.
До основного капіталу належать вкладення в необоротні активи у вигляді вартості матеріальних активів — основних засобів у робочому стані, незавершених капітальних вкладень, нематеріальних активів — об'єктів права і довгострокових фінансових інвестицій.
Позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позику та приносить власнику дохід у вигляді процентів від позики.
Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства.
Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Власний капітал складається із:
статутного капіталу;
пайового капіталу;
додатково вкладеного капіталу;
іншого додаткового капіталу;
резервного капіталу;
нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);
неоплаченого капіталу;
вилученого капіталу.
Для реальної оцінки показника власного капіталу сума неоплаченого капіталу , вилученого капіталу та непокритого збитку підприємства віднімається при визначенні підсумку власного капіталу в балансі підприємства.
Нематеріальні активи — об'єкти права, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифікованими (відокремленими від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує строк в один рік) для виробництва, торгівлі, з адміністративними потребами чи надання в оренду іншим особам. Нематеріальні активи поділяють на: права користування природними ресурсами (надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо); права користування майном (земельною ділянкою, будівлею, право на оренду приміщень тощо); права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо); права на об'єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо); гудвіл (ділова і комерційна репутація); авторські та суміжні з ними права (програмні продукти, бази даних); інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
МАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ-основні засоби та оборотні активи у будь-якому вигляді (включаючи електричну, теплову та іншу енергію, газ, воду), що не є коштами, цінними паперами, деривативами і нематеріальними активами.
Грошовими називають кошти у вигляді грошей, які перебувають у касі підприємства, на рахунках в установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб та депозитах до запитання.
ПОЗИТИВНИЙ І НЕГАТИВНИЙ ГРОШОВИЙ ПОТІК
Позитивний грошовий потік — це міра грошей, які надходять (виторг від продажу, відсотковий дохід, дивіденди тощо), а негативний грошовий потік — міра грошей, які сплачуються (придбання, заробітна плата, податки тощо). Чистий грошовий потік — це різниця між позитивним і негативним грошовими потоками та відповідь на найважливіше питання бізнесу: скільки грошей залишилося в касі?
КЛАСИФІКАЦІЯ АКТИВІВ
1. За формою функціонування:
матеріальні
нематеріальні
фінансові
2. По характеру участі у виробничому процесі:
оборотні (поточні)
внеоборотные
3.Залежно від джерел формування:
валові
чисті
4. Залежно від права власності:
власні
орендовані (лізинг)