Імунограма
Параметри |
Нижче норми |
Норма |
Вище норми |
||||
Абс. кількість лейкоцитів (10/9 л) |
|
4,0 |
|
8,0 |
9,0 |
||
Абс. кількість лімфоцитів |
|
0,8 |
|
3,6 |
3,9 |
||
% лімфоцитів |
|
18 |
|
38 |
40 |
||
% нейтрофілів |
|
40 |
68 |
72 |
|
||
нейтрофіли:лімфоцити |
|
1,2 |
1,7 |
4,0 |
|
||
ФАЛ (фагоцитарна активність лейкоцитів % |
|
50 |
60 |
70 |
|
||
число |
|
3 |
6 |
90 |
|
||
НСТ-тест % |
|
3 |
8 |
10 |
|
||
БАС (бактерицидна активність сироватки крові) % |
|
50 |
60 |
100 |
|
||
Титр комплементу |
|
0,02 |
0,06 |
0,08 |
|
||
Іg А г/л |
|
1,4 |
1,6 |
2,0 |
|
||
Іg М г/л |
|
0,8 |
0.9 |
1,5 |
|
||
Іg G г/л |
|
8,0 |
10,0 |
12,0 |
|
||
Т-лімфоцити (Е-РУЛ) абс. |
|
0,6 |
1,4 |
1,6 |
|
||
% |
|
40 |
50 |
60 |
|
||
Т-лімфоцити (СD3 +) мон. |
|
|
|
|
|
||
В-лімфоцити (ЕАС-РУЛ) абс. |
|
0,2 |
0,3 |
0,5 |
|
||
% |
|
15 |
16 |
30 |
|
||
В-лімфоцити (СD19 +, CD 20+) мон. |
|
|
|
|
|
||
О-лімфоцити |
|
5 |
34 |
35 |
|
||
Т-хелпери (теф. резист.) абс. |
|
0,3 |
|
0,7 |
0,8 |
||
% |
|
30 |
|
40 |
50 |
||
Т-хелпери/індуктори (СD4 +) мон. |
|
|
|
|
|
||
Т-супресори (теф. резист.) абс. |
0,15 |
0,2 |
|
0,4 |
|
||
% |
12 |
10 |
|
20 |
|
||
Т-цитоксики/супресори (СD8 +) мон. |
|
|
|
|
|
||
Тh:Тs (СD4:СD8) |
|
1,2 |
|
3,0 |
4,0 |
||
РБТЛ з ФГА % |
|
50 |
60 |
70 |
|
||
ЦИК |
% |
|
95 |
|
|
|
|
Од. оптичної щільності |
|
|
0,180 |
0,200 |
|
||
ІgE
|
Загальний ( в МЕ) |
|
|
|
175 |
186 |
|
Специфічний |
|
|
|
175 |
|
||
Еталон відповіді: На імунограмі даного хворого спостерігаються ознаки алергічного синдрому (помірний лейкоцитоз, лімфоцитоз, підвищення коефіцієнту Тh:Ts до 4). Враховуючи клінічний діагноз, рекомендовано визначення причинного алергену (анамнез, прик-тест з причинними алергенами), зменшення антигенного навантаження, призначення елімінаційних заходів (ентеросорбенти) та антигістамінних препаратів 2-го покоління (кларитин, лорано, зіртек, телфаст та ін.).
Провести збирання імунологічного анамнезу.
Відповідь:
При збиранні імунологічного анамнезу виділяють наступні клінічні синдроми:
- інфекційний (наявність частих, рецидивуючих, хронічних захворювань тощо);
- алергічний (наявність атопії, проявів алергічних захворювань),
- автоімунний (ревматоїдний артрит, зоб Хашимото тощо),
- лімфопроліферативний (збільшення лімфовузлів, печінки тощо);
- комбінований (сполучення вищенаведених ознак).
Задача №3
Хвора, 14 р., звернулась зі скаргами на напади ядухи, непродуктивний кашель, чхання, свербіж шкіри, особливо повік, уртикарний висип на відкритих ділянках тіла, набряк обличчя. Ці симтоми виникають під час перебування у сільській місцевості, особливо біля стайні, скотного двору, а також в цирку та в приміщенні, де є тварини (коти, собаки). Захворювання розпочинається через 2-5 хв. після контакту з тваринами. Якщо відразу ж не припинявся контакт з тваринами, напади ядухи посилювались й виникала необхідність виклику швидкої допомоги.
Об’єктивно: на момент огляду патології зі сторони внутрішніх органів не виявлено. Спадковість обтяжена (мати хворіє на бронхіальну астму).
1.Назвіть можливий „ причинний” алерген у хворої.
2. Вірний діагноз.
3. Методи профілактики загострень у даному випадку.
Відповідь:
1 Можливий „причинний” алерген - епідермальний алерген (бавовна
тварин).
2 Атопічна бронхіальна астма в сполученні з алергічним
ринокон’юктивітом, кропивниця, набряк Квінке.
3 Елімінація „винних” алергенів (попередження контакту з тваринами).
№ 2
Надати невідкладну допомогу хворому С., 14 років, (маса тіла 41 кг) при лікарському анафілактичному шоці.
Відповідь:
Припинити надходження алергену (АГ) до організму хворого. У випадку надходження АГ парентерально слід накласти джгут вище місця введення АГ на 25 хв. (кожні 10 хв. послаблюючи джгут на 1-2 хв.). Прикласти до цього місця лід на 15 хв.;
Покласти хворого горизонтально, його ноги повинні бути трохи піднятими.
Обколоти місце введення препарату розчином адреналіну (1:1000) 0,01 мл/кг, усього 0,1-0,2 мл, підшкірно.
При пероральному надходженні АГ доцільно спробувати його видалити чи зв’язати (промивання шлунку, введення сорбенту).
Вжити заходи, спрямовані на відновлення гострих порушень функціі кровообігу та дихання.
Підшкірно 0,1 % розчин адреналіну в дозі 0,1-0,3 мл.
При нестабільній гемодінаміці з безпосередньою загрозою для життя можливе в/в введення адреналіну.
При цьому 1 мл 0,1% адреналіну розчиняється в 100 мл ізотонічного розчину NaCl і вводиться з початковою швидкістю 1 мкг/хв. (1 мл/хв.)
Загальна доза адреналіну не повинна перевищувати 1мл 0,1 % розчину.
Якщо артеріальний тиск не стабілізувався, необхідно негайно починати
в/в крапельне введення норадреналіну (або мезатону) 0,2-1,0 мл на
500,0 мл 5% розчину глюкози.
5. Внутрішньом’язово або в/в струминно глюкокортикостероїди:
преднізолон (40-100 мг), дексаметазон (4-8 мг).
В/м ввести 0.5 – 1,5 мл розчину тавегілу 0,1% (супрастину 2,5%) під
контролем тиску! (але не піпольфену, діпразину).
При бронхоспазмі: в/в введення 2-8 мл 2,4% розчину еуфіліну на 0,9%
розчині NaCl.
Серцеві глікозиди, дихальні аналептики (строфантин, корглікон,
кордіамін) вводять за показами.
Всі хворі з анафілактичним шоком повинні бути госпіталізовані.
Транспортування хворих проводиться після виведення із загрозливого стану або реанімаційною бригадою.
Перша допомога при анафілактичному шоці:
Припинити надходження аллергену (АГ) до організму хворого. У випадку надходження АГ парентерально слід накласти джгут вище місця введення АГ на 25 хв. ( кожні 10 хв. послаблюючи джгут на 1-2 хв.). Прикласти до цього місця лід на 15 хв.;
Покласти хворого горизонтально, його ноги повинні бути трохи піднятими.
Обколоти місце введення препарату розчином адреналіну (1:1000) 0,01 мл/кг, усього 0,1-0,2 мл, підшкірно.
При пероральному надходженні АГ доцільно спробувати його видалити чи зв’язати (промивання шлунку, введення сорбенту).
Вжити заходи, спрямовані на відновлення гострих порушень функціі кровообігу та дихання.
Підшкірно 0,1 % розчин адреналіну в діаметрі 0,1-0,3 мм.
При нестабільній гемодінаміці з безпосередньою загрозою для життя можливе в/в введення адреналіну.
При цьому 1 мл 0,1% адреналіну розчиняється в 100 мл ізотонічного розчину NaCl і вводиться з початковою швидкістю 1 мкг/хв. (1 мл/хв.)
Загальна доза адреналіну не повинна перевищувати 1мл 0,1 % розчину.
Якщо артеріальний тиск не стабілізувався, необхідно негайно починати
в/в крапельне введення норадреналіну (або мезатону) 0,2-1,0 мл на
500,0 мл 5% розчину глюкози.
5. Внутрішньом’язово або в/в струминно глюкокортикостероїди:
преднізолон (40-100 мг.), дексаметазон (4-8 мг).
В/м ввести 0.5 – 1,5 мл розчину тавегілу 0,1% (супрастину 2,5%) під
контролем тиску! (але не піпольфену, діпразину).
При бронхоспазмі: в/в введення 2-8 мл 2,4% розчину еуфіліну на 0,9%
розчині NaCl.
Серцеві глікозиди, дихальні аналептики (строфантин, корглікон,
кордіамін) вводять за показами.
Всі хворі з анафілактичним шоком повинні бути госпіталізовані.
Транспортування хворих проводиться після виведення із загрозливого стану або реанімаційною бригадою.