Задача №4,
Дитина, 6 років, народилася від першої неускладненої вагітності, пологи були стрімкі. Протягом першого місяця спостерігалась жовтяниця, рівень білірубіну складав 167 мкмоль/л. З 2-х років відмічалась нестійкість при ході, порушення пальценосової проби. До 4-річного віку дитина хворіла рідко. В 4 роки перенесла грип з нейротоксикозом, потім отит, пневмонію, які погано лікувались. В родині за лінією матері - рак молочної залози, рак шлунку.
Об’єктивно: дитина відстає в фізичному, психічному та статевому розвитку.
Спостерігається прогресуюча атаксія, телеангіоектазії на кон’юктиві очей, слизовій рота.
Лабораторно: в крові високий рівень £- фетопротеїну; гемограма без змін;
на імунограмі - знижена кількість Т-лімфоцитів, сироваткових Ig.
Ваш діагноз?
Відповідь:
Первинний спадковий імунодефіцит – синдром Луї-Барр.
№ 3
Постановка прик-тесту з аллергенами у дітей.
1.Уважно оглянути етикетку на флаконі з алергеном та тест-розчинною рідиною.
2. Звернути увагу на строки їх придатності.
3. Перевірити цілісність флакону.
4. Перевірити фізичні властивості препаратів (не повинні містити взвішені частки, осад).
5. Провести обробку спиртом гумових пробок флаконів.
6. Приготувати розчин гистаміну:
0,5 мл 0,1% розчину гістаміну-гідрохлориду +
5 мл. тест-розчинної рідини.
Строк зберігання не більше 6-ти годин.
7. Обробити шкіру внутрішньої поверхні передпліччя 70% спиртом (положення хворого сидяче, руки на медичному столику).
8. Надати час висохнути шкірі (спирт руйнує АГ).
9. Провести прик-тест:
нанести краплю 0,01% розчину гистаміну й стерильним одноразовим ланцетом провести ротаційний (додаткове повернення списа ланцета після проколювання на 180º) прик-тест.
10. На відстані 3-4 см. від краплі з гистаміном, нанести краплю тест-розчинної рідини й провести прик-тест; відступивши 3-4см. від попередньої - нанести краплю аллергену і провести ланцетом прик-тест.
! Одночасно дітям дозволяється поставити стільки шкірних проб з АГ, скільки років дитині.
Починають шкірне тестування з 3-х річного віку.
11. Через 15 хв. окремими для кожної краплі стерильними ватними шариками промокають місця проведення прик-тесту.
12. Через 20 хвилин від початку проби прочитують реакцію за допомогою прозорої лінійки (вимірюють діаметр пухира).
13. Проба оцінюється лише в одному випадку:
при позитивній реакції на гистамін та негативній реакції на розчинну рідину!
Задача №3
Хвора А., 13 років, звернулась до лікаря зі скаргами на напади пароксизмального чхання, ринорею водянистого характеру, свербіж носу та очей, сльозотечу, періодичне закладання носу. Напади різного ступеню тяжкості спостерігаються 3-4 р/тижд., переважно у ранкові та вечірні години. Також симптоми посилюються після прибирання квартири.
Хворіє протягом 2-х років.
З анамнезу встановлено, що бабуся хворіє на бронхіальну астму. Отоларинголог при огляді хворого визначив гіперемію, набряк слизової оболонки носу, у мазку-відбитку виявлені еозинофіли. Шкірні проби (прик-тест) з побутовими алергенами різко позитивні.
1. Ваш діагноз?
2. Які методи лікування можна запропонувати хворій?
Відповідь:
Цілорічний алергічний риніт, кон’юктивіт, легкий перебіг, сенсибілізація до побутових алергенів.
В період загострення: фармакотерапія (антигістамінні препарати
2-го покоління); місцево: топічні стероїди (беконазе, фліксоназе); місцево: очні антигістамінні краплі – емадін.
В період ремісії – проведення специфічної імунотерапії „причинними” алергенами продовж 3-х років.
№1
Надати невідкладну допомогу хворому Р., 8 років, маса тіла - 30 кг, при гострому алергічному набряку Квінке в області гортані.
Відповідь:
1.Набряк Квінке в ділянці гортані зустрічається у 25% всіх його випадків.
Проявляється охриплістю голосу, «гавкаючим кашлем», утрудненим диханням, інспіраторно-експіраторною задишкою, шумним і стридорозним диханням, ціанозом обличчя, тривогою хворих. Якщо набряк поширюється на трахею, бронхи, то розвивається бронхоспастичний синдром і є вірогідною смерть від асфіксії.
Невідкладна допомога:
Припинення надходження «винних» алергенів.
Введення антигістамінних препаратів (тавегіл, супрастин 2-3 р/добу)
Внутрішньовенне введення глюкокортикостероїдів: преднізолона
(у дозі 2 мг на 1 кг маси тіла дитини)
У випадку недостатнього ефекту додатково призначають епінефрин
(адреналін) – 0,1% у дозі 0,01 мл/кг.
4. При загрозі ядухи – інтубація трахеї, штучна вентиляція легень.
Задача №1
Хвора, 14 р., поступила у приймальне відділення у тяжкому стані.
З анамнезу відомо, що захворіла після укусу бджоли у кисть лівої руки.
Через п’ять хвилин після укусу виникла пульсація у голові, нудота, різкий біль у животі, відчуття розпирання, тиск на діафрагму, відчуття страху, стиснення грудної клітини.
Об’єктивно: загальний стан тяжкий, шкіра бліда, з синюшним відтінком; набряк обличчя, особливо губ, збільшений язик за рахунок набряку. Дихання тихе, стридорне, 36 в 1/хв.. Пульс на правій руці слабкого наповнення та напруги, 160 на хв.
Відмічається набряк, гіперемія кисті лівої руки. АД=60/35 мм.рт.ст.. Живіт м’який, болючий при поверхневій пальпації, печінка не збільшена. Випорожнень не було. Сечовиділення не змінено.
1. Ваш діагноз?
2. До якого механізму імунологічних реакцій відноситься даний тип алергії?
3. Методи профілактики алергічної реакції на ужалення?
Відповідь:
Інсектна алергія (алергія на ужалення бджоли) з клінічними проявами анафілактичного шоку (тяжкий пеербіг) у сполученні з набряком Квінке в ділянці обличчя, язика.
Перший тип імунологічних реакцій (реагіновий, анафілактичний, гіперчутливість негайного типу) за класифікацією Джелла-Кумбса.
Проведення специфічної імунотерапії алергенами бджоли, продовж 3-5 років (ефективність у 95% випадків); виключення контакту з продуктами, що містять бджолиний алерген (мед, бджолиний віск, маткове молочко, пилок та ін.)
Імунологічне дослідження
Хворий________Петров С.В._____________________ стать ___чол_______ вік__1979__
Клінічний діагноз: ХОЗЛ в фазі ремісії. Дизфункція__імунної системи (інфекційний синдром, ІН (?))____________________________________ _____
Синдром імунопатології: інфекційний, алергічний, автоімунний, лімфопроліферативний Імунограма
Параметри |
Нижче норми |
Норма |
Вище норми |
||||
Абс. кількість лейкоцитів (10/9 л) |
|
4,0 |
5,0 |
8,0 |
|
||
Абс. кількість лімфоцитів |
0,7 |
0,8 |
|
3,6 |
|
||
% лімфоцитів |
16 |
18 |
|
38 |
|
||
% нейтрофілів |
|
40 |
52 |
72 |
|
||
нейтрофіли:лімфоцити |
|
1,2 |
3,3 |
4,0 |
|
||
ФАЛ (фагоцитарна активність лейкоцитів % |
24 |
50 |
|
70 |
|
||
число |
|
3 |
5 |
90 |
|
||
НСТ-тест % |
2 |
3 |
|
10 |
|
||
БАС (бактерицидна активність сироватки крові) % |
30 |
50 |
|
100 |
|
||
Титр комплементу |
0,106 |
0,02 |
|
0,08 |
|
||
Іg А г/л |
|
1,4 |
1,8 |
2,0 |
|
||
Іg М г/л |
|
0,8 |
1,4 |
1,5 |
|
||
Іg G г/л |
|
8,0 |
10,0 |
12,0 |
|
||
Т-лімфоцити (Е-РУЛ) абс. |
|
0.6 |
1,3 |
1,6 |
|
||
% |
|
40 |
50 |
60 |
|
||
Т-лімфоцити (СD3 +) мон. |
|
|
|
|
|
||
В-лімфоцити (ЕАС-РУЛ) абс. |
|
0,2 |
0,3 |
0,5 |
|
||
% |
|
15 |
20 |
30 |
|
||
В-лімфоцити (СD19 +, CD 20+) мон. |
|
|
|
|
|
||
О-лімфоцити |
|
5 |
30 |
35 |
|
||
Т-хелпери (теф. резист.) абс. |
|
0,3 |
0,5 |
0,7 |
|
||
% |
|
30 |
40 |
40 |
|
||
Т-хелпери/індуктори (СD4 +) мон. |
|
|
|
|
|
||
Т-супресори (теф. резист.) абс. |
|
0,2 |
0,32 |
0,4 |
|
||
% |
|
10 |
17 |
20 |
|
||
Т-цитоксики/супресори (СD8 +) мон. |
|
|
|
|
|
||
Тh:Тs (СD4:СD8) |
|
1,2 |
2,5 |
3,0 |
|
||
РБТЛ з ФГА % |
|
50 |
65 |
70 |
|
||
ЦИК |
% |
|
95 |
|
|
|
|
Од. оптичної щільності |
|
|
0,060 |
0,200 |
|
||
ІgE
|
Загальний ( в МЕ) |
|
|
|
175 |
|
|
Специфічний (в МЕ) |
|
|
|
175 |
|
||
Еталон відповіді: На імунограмі даного хворого спостерігаються ознаки пригнічення факторів вродженого імунітету (неспецифічна резистентність). Враховуючи клінічний діагноз і фазу процесу, з метою імунореабілітації рекомендовано призначення імунотропних засобів мікробного походження за схемами, зазначеними в інструкції (рибомуніл або ІРС-19 та ін.) в поєднанні з комплексом вітамінів (А, Е, С, РР) з мікроелементами (цинк, селен та ін.). ІН – ІІ ст.