Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Техноекологія № 21.docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
1.2 Mб
Скачать

10.1. Географія розташування підприємств легкої промисловості

10.1.1. Текстильна промисловість

Текстильна промисловість України як галузь почала розвиватись ще до першої світової війни, проте більшість підприємств були невеликими. Пожвавлення її розвитку почалося в радянські часи, коли старі підприємства було реконструйовано і збудовано нові. Разом зі старими підгалузями (вовняна, конопляно-джутова, льняна) утворено ряд нових підгалузей (бавовняна, шовкова, трикотажна).

Бавовняна промисловість за об’ємами виробленої текстильної продукції стоїть на першому місці. На неї припадає 50,1% всіх тканин, що виготовляються в Україні. Для даної галузі характерне віддалення сировинної бази і навіть споживача. Бавовняна промисловість у своїй структурі має прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове і фарбувально-обробне виробництва. Бавовна є основною сировиною для деяких видів тканин із домішкою синтетичних і штучних волокон. Основні підприємства розміщені: у Херсоні і Тернополі – бавовняні комбінати, Донецьку – бавовнопрядильний комбінат, Києві – ватноткацька, Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві та Радомишлі – ткацькі фабрики, Нікополі – ниткова фабрика, в Полтаві, Макіївці – бавовнопрядильні фабрики, в Кам’янець-Подільскому – бавовняно-ткацька.

Вовняна промисловість – одна з найстаріших підгалузей текстильної промисловості. Вона виробляє 7% усіх тканин України. Первинно обробляє вовну, виготовляє пряжу, тканини та вироби з неї. Чисте вовняне виробництво майже не збереглося. Як домішки використовують штучні та синтетичні волокна, бавовну. Сучасні фабрики діють у Харкові, Одесі, Сумах, Дунаївцях, Богуславі, Кременчуці, Донецьку, Лубнах; у Луганську – тонкосуконна фабрика, Чернігові – камвольно-суконний комбінат, Кривому Розі – вовнопрядильна фабрика. У Києві, Богуславі, Черкасах і ряді міст Чернівецької і Закарпатської областей зосереджено виробництво килимів і килимових виробів з вовни й синтетичних волокон.

Шовкова промисловість пов'язана з виробництвом хімічних волокон, які майже повністю витіснили природний шовк-сирець. Вона виготовляє 20,5% усіх тканин України. Зосереджена у Києві, де виготовляють крепдешин і крепжоржет із натурального шовку. У Києві та Черкасах випускають тканини зі штучного і синтетичного волокна. У Луганську – меланжеві шовкові тканини.

Спеціалізовані фабрики Києва і Лисичанська виготовляють шовкові тканини технічного призначення.

Льняна промисловість розвинулась за період радянських часів. Вона випускає 7,3% тканин країни на Рівненському і Житомирському льонокомбінатах, Костенській і Марчихіно-Будській фабриках, льонозаводи у Бережному, Володимирі, Сарнах, Зарічному. Підприємства повністю забезпечені власним льоноволокном. Частину льоноволокна вивозять за межі країни.

Конопляно-джутова промисловість, крім привізного джуту і власної сировини (волокна конопель), використовує коротке волокно льону, бавовняну пряжу, хімічні волокна. Майже всю продукцію цієї підгалузі випускає Одеська джутова фабрика і Харківський канатний завод. Частину продукції експортують.

Трикотажною промисловістю України вироблено в 1995 р. 27 млн. од. трикотажних виробів. За 1985 – 1995 рр. виробництво зменшилось у 12 разів. Вона має значну власну сировинну базу. Найбільші трикотажні підприємства розташовані у Києві, Харкові, Львові, Донецьку, Івано-Франківську, Дніпропетровську, Луганську, Одесі, Херсоні, Хмельницькому, Прилуках. У Харкові, Житомирі, Чернівцях, Миколаєві, Львові й Червонограді працюють панчішні фабрики.