
- •Техноекологія
- •1. Загальні аспекти техноекології
- •1.1 Історичні відомості про техногенез біосфери
- •Темпи зростання населення планети
- •1.2. Джерела і фактори забруднення навколишнього середовища
- •Екологічних систем
- •Екологічних систем
- •1.3. Екологізація виробництва
- •1.3.1. Раціональне використання природних ресурсів
- •1.3.2. Загальні методи запобігання забрудненню довкілля
- •1.3.3. Біологічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.4. Технічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.5. Технологічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.6. Економічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.7. Моделювання процесів створення екологізованої технології
- •Контрольні запитання
- •2. Нафтогазова промисловість
- •2.1. Географія розташування галузі
- •2.2. Видобування нафти і газу
- •3 ‑ Свердловина для закачування води; 4 – розподільчий резервуар;
- •2.3. Добування нафти з морських родовищ
- •2.4. Транспортування та переробка нафти
- •2.5. Заходи по зменшенню негативного впливу нафто- та газодобувної промисловості на екологічний стан біосфери
- •Склад забруднюючих речовин в стічних водах нпз до і після очищення
- •Контрольні запитання
- •3. Вугільна промисловість
- •3.1. Історична довідка
- •3.2. Видобування вугілля
- •Шахтний спосіб видобування вугілля.
- •3.3. Вплив на довкілля вугільної промисловості та заходи по його зменшенню
- •3.3.1. Вплив вугільної промисловості на природні водні джерела
- •3.3.2. Забруднення повітряного простору
- •3.3.3. Стан земної поверхні в зоні вугільних розробок
- •3.3.4. Техногенні наслідки закриття вугільних шахт
- •3.3.5. Гідроекологічні проблеми закриття шахт
- •3.4. Нові екологічно-безпечні технології добування вугілля
- •Контрольні запитання
- •4. Металургійний комплекс
- •4.1. Чорна металургія
- •4.1.1. Виробництво чавуну
- •4.1.1.1. Заходи боротьби з викидами забруднюючих речовин та відходів доменним виробництвом
- •4.1.2. Виробництво сталі
- •4.1.2.1. Мартенівський спосіб
- •4.1.2.2. Конверторний спосіб
- •4.1.2.3. Заходи боротьби з негативним впливом сталеплавильного виробництва на довкілля
- •4.2. Виробництво кольорових металів
- •4.2.1. Технологічні процеси
- •4.2.2. Вплив кольорової металургії на довкілля
- •4.2.3 Негативний вплив алюмінієвого виробництва на довкілля та заходи по його зменшенню
- •Контрольні запитання
- •5. Енергетика
- •5.1. Основні відомості про енергетику
- •5.2. Теплові електростанції і котельні
- •5.2.1. Особливості процесів вироблення теплоти на малих тес та котельнях
- •5.2.2. Умови утворення забруднюючих речовин в теплоенергетичному процесі
- •Показники забруднення атмосфери тєс, г/кВт.Год
- •5.2.3. Боротьба із забрудненням тес
- •5.3. Атомна енергетика
- •5.4. Гідроелектростанції
- •5.5. Техногенна діяльність з освоєння альтернативних джерел енергії
- •5.5.1. Сонячна енергетика
- •5.5.2. Вітроенергетика
- •5.5.3. Геотермальні енергетичні установки (гтес)
- •5.5.4. Енергія морів і океанів
- •5.5.5. Біоенергія
- •Контрольні запитання
- •6. Машинобудування
- •6.1. Ливарне виробництво
- •6.1.1. Історична довідка
- •6.1.2. Способи виготовлення виливків
- •6.1.3. Вплив ливарного виробництва на довкілля та заходи по його зменшенню
- •6.2. Оброблювальне виробництво
- •Контрольні запитання
- •7. Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловості
- •7.1. Лісова та деревообробна промисловості
- •7.1.1. Географія розташування галузі
- •7.2. Целюлозно-паперова промисловість (цпп)
- •7.2.1. Сульфатний процес
- •7.2.2. Сульфітний процес
- •7.3. Викиди шкідливих газів та засоби їх знешкодження
- •7.3.1. Викиди в сульфатному процесі
- •7.3.2. Викиди в сульфітному процесі
- •7.4. Забруднення і очистка водних потоків
- •Характеристика стічних вод за стадіями очищення
- •Контрольні запитання
- •8. Хімічна промисловість
- •8.1. Географія розміщення сировинної бази і виробництва
- •8.2. Технологічний процес
- •8.3. Хімічні комбінати та заходи боротьби з їхнім впливом на водне середовище
- •8.4. Вплив на повітряне середовище та здоров’я людини
- •8.5. Боротьба зі шкідливим впливом на навколишнє середовище підприємств з виготовлення міндобрив
- •8.6. Виробництво пластмас і синтетичних матеріалів
- •Контрольні запитання
- •9. Промисловість будівельних матеріалів
- •9.1. Географія розміщення та основні показники галузі
- •9.2. Технологічні процеси при виготовленні основних виробів
- •9.2.1. Виробництво цементу
- •9.2.2. Силікатні матеріали та вироби
- •9.2.3. Будівельна (керамічна) цегла
- •9.2.4. Черепиця
- •9.2.5. Каналізаційні труби
- •9.2.6. Плитки для підлог
- •9.2.7. Бетонні плити (стовпчики, стояки та ін.)
- •9.3. Характеристика впливу на навколишнє середовище
- •9.4. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля
- •1 ‑ Скрубер; 2 – фільтрпрес; 3 – автоклав; 4 – вакуумний випарний апарат;
- •Контрольні запитання
- •10. Легка промисловість
- •10.1. Географія розташування підприємств легкої промисловості
- •10.1.1. Текстильна промисловість
- •10.1.2. Швейна промисловість
- •10.1.3. Шкіряно-взуттєва промисловість
- •10.2. Виробничий процес
- •10.3. Боротьба із забрудненням навколишнього середовища
- •Класифікація пиловловлювачів за їх ефективністю
- •Органічний склад осадів легкої промисловості, % мас
- •Контрольні запитання
- •11. Переробна промисловість
- •11.1. Характеристика галузі
- •11.2. Історична довідка
- •11.3. Сучасна географія розміщення підприємств харчової галузі
- •Фактичне виробництво та планове завдання з виготовлення основних видів продукції харчової промисловості в 1990 – 2015 рр., тис. Т.
- •11.4. Технологічний процес
- •11.4.1. Технологія хлібопекарного виробництва
- •11.4.2. Технологія цукрового виробництва
- •11.4.3. Технологія крохмального виробництва
- •11.4.4. Кондитерське виробництво. Виробницво шоколаду
- •11.4.5. Технологія спиртового та лікеро-горілчаного виробництва
- •11.5. Характеристика впливу на довкілля
- •11.6. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля. Альтернативні рішення. Утилізація відходів
- •Контрольні запитання
- •12. Транспорт
- •12.1. Рейковий транспорт
- •12.1.1. Залізничний транспорт
- •12.1.2. Міський рейковий транспорт
- •12.1.2.1. Трамвайні лінії
- •1 ‑ Опора; 2 ‑ несучий трос; 3 – контактний трос; 4 – струна
- •12.1.2.2. Метрополітен
- •12.1.2.3. Захист від блукаючих струмів
- •1 ‑ Трубопровід, 2 ‑ рейка; 3 ‑ контактний провід;
- •4 ‑ Катодна зона; 5 ‑ анодна зона
- •1 ‑ Трубопровід, 2 ‑ провідник; 3 – регульований реостат;
- •4 ‑ Амперметр; 5 – запобіжник; 6 – мінусова шина (рейка)
- •12.2. Автомобільний транспорт
- •12.2.1 Загальна характеристика
- •12.2.2. Необхідні ресурси
- •12.2.3. Вплив на довкілля
- •Склад відпрацьованих газів та вміст твердих часток
- •12.3. Водний транспорт
- •12.4. Авіаційний транспорт
- •12.5. Трубопровідний транспорт
- •Контрольні запитання
9.2.5. Каналізаційні труби
ГОСТ 286–84 визначає керамічні каналізаційні труби як водонепроникні керамічні вироби з вогнестійких тугоплавких низькоспікливих глин, покритих зовні та всередині глазур’ю. Труби мають круглий переріз, діаметр 100–600 мм, товщину стінок 18–41 мм. Каналізаційні труби виготовляються з вогнестійких та тугоплавких глин, які спікаються при температурі близько 1100–1180°С з великою границею спікання (100–120°С). Склад шихти для виробництва труб: 70–75% глини та 25–30% піску. Вологість маси при формуванні складає близько 20 відсотків. Формують труби на вертикальних гвинтових трубних пресах, звичайно з вакуум-камерою.
Застосування вакуум-пресів допускає використання маси з вологістю 17–18%. Вироби виготовляються з маси підвищеної щільності та механічної міцності, що дозволяє здійснювати їх нарізку та оправку безпосередньо біля преса. Годинна продуктивність преса коливається від 12 труб (d = 10 см) до 60 труб (d = 30 см). Потім труби подаються на сушіння з вологістю 16-17%, а виходять звідти з вологістю 4–5%. Тривалість сушки 24–40 годин (в залежності від діаметра труб). Температури теплоносія досягає 200°С. Каналізаційні труби глазурують на пристрої для механізованого глазурування. Використовують глазур, яка виготовлена на основі, легкосплавних залізовмісних глин (витрати глазурі близько 3% від ваги труби). Глазур на каналізаційних трубах повинна бути водонепроникною. Труба та розтруб на 1 м довжини повинні витримувати зовнішнє навантаження 2000–3000 кг; труби повинні витримувати гідравлічний тиск не менше 2 атм. Кислотостійкість труб – не нижче 90%; їх водопоглинання для 1-го сорту не більше 9%, для 2-го сорт у ‑ не більше 11%.
9.2.6. Плитки для підлог
1. Для них використовуються глини з вмістом 51–52% SіО2, 23–32% A12O3, 0,8–10,3% Fе2О3, 0,7–0,9% ТiO2, 0,8–1,5% СаО, 0,25–1,4% МgO, 0,25–3,2% (К2О+Na2О). Втрати при прожарюванні становлять 8,4–8,5%.
Для виробництва білих плиток використовують дружківські глини, для жовтих ‑ миколаївські, для червоних ‑ никифорівські. При виробництві чорних, сірих, блакитних та інших плиток до глини додають барвники: для чорного кольору ‑ діоксид титану, оксид заліза, оксид марганцю; для зеленого ‑ оксид хрому та інші. На виготовлення 1 м2 плитки розміром 100х100х10 мм потрібно близько 37 кг сировинних матеріалів.
Плитки для підлог виготовляють методом сухого пресування, підготовка маси ведеться сухим та мокрим способами. При використанні природнозабарвлених глин підготовка маси виконується сухим способом: глина дробиться на вальцях, сушиться у сушильному барабані, піддається помелу в дезінтеграторі та розсіву на ситах. Застосовується суміщене сушіння та помел глини.
При підготовці маси мокрим способом глина подрібнюється в дробарці і потім розпускається у воді басейну, обладнаного пропелерною мішалкою, потім у мішалку подається тонкоподрібнений шпат і кварцовий пісок. З мішалки шлікер перекачують насосом у фільтр-прес. Отримана маса пропускається через коржерізку і подається на сушіння в сушильні барабани чи у пневматичні сушарки. Вологість висушеної маси становить 6–7%. Після сушіння маса подається на бігуни та обробляється так само, як при сухому способі. Потім плитки пресують з порошку з вологістю 6–12%. На гідравлічних поршневих пресах пресування виконується в два прийоми: спочатку при тиску 40–50 атм, потім 300–350 атм. На потужних пресах одночасно пресується до 12 плиток розміром 100х100 мм. Продуктивність чотириколонного преса ‑ 30 м:2/год. Плитки висушуються до залишкової вологості. Сушіння відбувається в тунельних протитечійних та в конвеєрних сушарках. Тривалість сушіння у тунельних сушарках не більше 20 годин, в конвеєрних – не більше 8 годин. Температура теплоносія близько 150°С. Щільність завантаження сушарок ‑ десь 2 м2 плиток на 1 м3 корисного об’єму. Випал плиток виконується в основному в тунельних та газокамерних печах. Плитки випалюються у капселях ‑ керамічних вогнестійких коробках різних розмірів (вміщують до 50 плиток). Дно капселі посипають піском, потім ставлять на ребро 2 плитки, складаючи їх лицьовими боками; наступна пара плиток відокремлюється від попередньої шамотною прокладкою. Температура випалу плиток 1150–1250°С, кольорові плитки випалюються при більш низькій температурі. Після розвантаження капселів плитки виймаються з них і сортуються.