Склад забруднюючих речовин в стічних водах нпз до і після очищення

Показники	До очищення		Після очищення
	І система	ІІ система	І система	ІІ система
Нафтопродукт, мг/л	1000…2000	3000…5000	3…5	3…5
Завислі речовини, мг/л	200…300	600…800	15…25	25…30
Загальний солевміст, мг/л	1000…1500	5000…6000	1000…1500	5000…6000
ПАР, мг/л	5…10	80…100	3…4	30…50
Феноли, мг/л	3…5	2…3	0,01…0,02	до 0,01
Амонійний азот, мг/л	25…30	20…30	3…5	3…5
Загальна твердість, мг-екв/л	6…8	50…75	4…6	45…70
Загальна лужність, мг-екв/л	3…4	2…4	1,5…2	1…2,5
ХПК, мг/л	400…500	600…750	70…90	80…100
БПК, мг/л	250…300	300…450	15…20	10…20
рН	7,1…8,6	7,5…7,8	6,5…7,2	6,5…7,2

На рисунку 10 зображена схема очищення стічних вод першого типу. Після механічного очищення виробничо-дощові води потрапляють на споруди біологічного очищення. В змішувач в якості біогенних добавок подаються розчини з’єднань фосфору і азоту в кількості від 3 до 15 мг/л. Окиснення розчинених органічних речовин здійснюється в аеротенках-змішувачах або в аеротенках із розосередженою подачею стічних вод. Період окиснення 6 годин.

Аеротенки працюють в комплексі із вторинними відстійниками, в яких здійснюється відокремлення очисної стічної води від активного мулу. Циркуляційний активний мул із вторинних відстійників направляється в регенератори для закінчення процесу окиснення оргречовин. Процес регенерації триває біля 3 годин.

Доочищення води після вторинних відстійників виконується на барабанних сітчастих фільтрах.

Рис. 10. Схема очищення виробничо-дощових стічних вод НПЗ:

1 – НПЗ; 2 – відвід виробничо-дощових вод; 3 – споруди механічного очищення; 4 – подача біогенних добавок; 5 – змішувач; 6 – аеротенк; 7 – подача повітря; 8 – повернення активного мулу; 9 – вторинний відстійник; 10 – споруди доочищення; 11 – насосна станція; 12 – регенератор мулу;

13 – скид надлишкового мулу

Друга схема очищення застосовується для більш забруднених нафтопродуктами та іншими речовинами стічних вод НПЗ (рис. 11).

Рис. 11. Схема двохступеневого очищення стічних вод НПЗ:

1 – усереднювач; 2 – змішувач; 3 – аеротенк-змішувач першого ступеня;

4 – вторинний відстійник першого ступеня; 5 – аеротенк другого ступеня;

6 – вторинний відстійник другого ступеня; 7 – насосно-компресорна станція; 8 – мулоущільнювач; 9 – насосна станція для перекачування мулу;

10 – площадка для переробки мулу; 11 – реагентна установка; І – стічні води після флотаторів або нафтовловлювачів; ІІ – подача біогенних речовин;

ІІІ – повітропровід; ІV – скид очищеної води в буферний ставок; V – подача активного мулу другого ступеня; VI – відвід надлишкового мулу;

VII – подача активного мулу другого ступеня

В двохступеневій схемі біоочищення застосовують два різних типи аеротенка: на першому етапі встановлюють аеротенки-змішувачі з регенерацією активного мулу, на другому – аеротенки-витискувачі без регенерації мулу. Така схема дозволяє виділяти важкоокислені вуглеводні, які практично не утилізуються мікроорганізмами, якщо процес відбувається в одну стадію.

Додатковими елементами цієї схеми очищення стічних вод НПЗ є нафтовловлювачі і флотатори, в також буферні ставки. Перші встановлюють до споруд біоочищення. Вони забезпечують видалення нафтопродуктів з стічних вод до 20 мг/л, а при застосуванні коагулянтів і флокулянтів – до 10 мг/л. В буферному ставку здійснюється доочищення стічних вод до таких значень (мг/л): кількість завислих речовин – 3; БПК_повн – 2…3; кисень – 6; вуглеводнів нафти – 1; фенолів – 0,03…0,04.

Нафтопереробні заводи є джерелом забруднення ґрунтів нафтопродуктами. Крім того, необхідно утілізовувати такі відходи нафтопереробки, як нафтові шлаки, кислі гудрони, відпрацьовані відбілюючі глини, надлишковий активний мул, попіл.