
- •Блок питань № 1
- •1.1. Формування Давньоруської державності.
- •1.2. Зміст поняття "музей" (мусейон, мусеум) в епоху стародавньої Греції і Риму. Порівняльний аналіз.
- •1.3. Особливості сучасної глобалізації.
- •Блок питань № 2
- •2.1. Форми і методи роботи з музейною аудиторією.
- •2.2. Галицько-Волинське князівство.
- •2.З. Культурна самобутність: визначення поняття. Міжнародні документи, спрямовані на захист культурної самобутності.
- •Блок питань № 3
- •3.1. Історія становлення музейної справи Азійських країн та її відмінність від музейної справи Європи. Порівняльний аналіз.
- •3.2. Культурно-освітній потенціал сучасних музеїв.
- •3.3. Поняття культурної толерантності. Міжнародні документи, що забезпечують правову основу культурної толерантності.
- •Блок питань № 4
- •4.2. Лерші музеї Австралії і Океанії. Особливості створення.
- •4.3. Класифікація актуальних проблем культурології та їх характерні особливості.
- •Блок питань № 5
- •5.1. Сучасні тенденції розвитку музейної педагогіки.
- •5.2. Ювелірне мистецтво Київської Русі.
- •5.3. Інкультурація та її основні проблеми.
- •Блок питань № 6
- •6.1. Історія становлення музейної справи Америки. Вид діяльності наукових товариств до приватних колекцій XIX ст.
- •6.2. Вузлові проблеми розвитку української сучасної культури.
- •6.3. Регіоналізація історії світової культури та її проблеми.
- •Блок питань № 7
- •7.1. Литовська експансія на Україну.
- •7.2. Діяльність та напрями охорони культурної спадщини науковими товариствами в Україні у XIX ст.
- •7.3. Проблеми хронологізації історії світової культури.
- •Блок питань № 8
- •8.1. Музей як культурно-освітній центр.
- •8.2. Виникнення козацтва на Україні.
- •8.3. Теорія мультикультурності. Основні положення.
- •Блок питань № 9
- •9.1. Основні етапи процесу комплектування музейних фондів.
- •9.2. 0Сновні етапи розвитку монументальної скульптури в Україні.
- •9.3. Проблеми морального прогресу. Основні позиції науковців щодо цього поняття. Блок питань № 10
- •10.1. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства
- •10.2.Фонд науково-допоміжних матеріалів. Визначення поняття.
- •10.3. Роль торгівлі у розвитку культури та позиції культурологів щодо цієї проблеми. Блок питань №11
- •11.1. Проблеми збереження пам"яток археології в Україні.
- •11.2. Характерні риси українського фольклору.
- •11.3. Поняття інкультурації та акультурації, їх особливості.
- •Блок питань № 12
- •12.1. Вимоги до температурно-вологісного режиму у фондосховищах.
- •12.2. Провідні напрями наукового пам'яткознавства.
- •12.З. Національна психологія та ментальність: спільне та відмінне.
- •Блок питань № 13
- •13.1. Язичницькі риси в християнстві.
- •13.2. Зміст питання „археологічна трасологія".
- •13.3. Етапи розвитку давнього світогляду (за археологічними матеріалами).
- •Блок питань № 14
- •14.1. Пам'ятки давньоруської монументальної скульптури. Визначальні риси.
- •14.2. Етногенез слов'ян.
- •14.3. Визначення етимології поняття „культура".
- •Блок питань № 15
- •15.1. Напрями комплектування музейних фондів, їх характеристика.
- •Блок питань № 16
- •16.3. Визначення поняття „пасіонарність". Порівняння пасіонаріїв із актуалістами і футуристами (за л.Гумільовим).
- •Блок питань № 17
- •17.1. Класифікація та атрибуція музейних предметів.
- •17.2.Специфіка розвитку української культури XVI - XVII ст.
- •17.3. Основні положення роботи л.Гумільова „Етногенез і біографія Землі". Блок питань № 18
- •18.1. Процеси, що становлять загрозу для збереження нерухомих пам'яток.
- •Процеси, що становлять загрозу для збереження нерухомих памяток
- •18.2. Властивості музейних предметів.
- •5. Властивості муз предметів
- •18.3. Особливості розвитку європейської культури XIX ст.
- •Блок питань № 19
- •19.1. Етнографічне районування України.
- •Або як виклав це голішевський
- •6. Етнографічне районування України
- •19.2. Основні напрями фондової діяльності музеїв.
- •4. Основні напрямки фондової роботи:
- •19.3.Бароко як явище західноєвропейської культури хvіі - поч.Хvііі ст.
- •Блок питань № 20
- •20.1. Предмет музейного значення та музейний предмет як категорії музейного джерелознавства.
- •20.2. 3Ародження і форми первісного образотворчого мистецтва.
- •20.3. Проблема регіоналізації північно-американської культури.
Блок питань № 17
17.1. Класифікація та атрибуція музейних предметів.
Музейний предмет – основа всієї діяльності музею.
МП. Це вилучений із реальної дійсності предмет музейного значення, який включено до музейного зібрання. МП здатен довгий час зберігатися, він є носієм соц. або природничонаукової інформації, першоджерелом знань та емоцій культурно-іст. цінності і частини нац. надбання.
Вирізняють 6 типів (класів) музейних предметів, або джерел:
- речові;
- образотворчі;
- письмові;
- фонічні;
- фото;
- кіно-джерела.
Атрибути:
Речові: музейні предмети, що є речами, були створені людьми і мають певне утилітарне значення.
Образотворчі: це музейні предмети, що містять зафіксовану, за допомогою зорового образу інформацію (живопис, графіка, скульптура, креслення…..)
Письмові: музейні предмети, що містять зафіксовану за допомогою писемних знаків (букв, цифр) інформацію (хронічки, літописи, документи, літературні і публіцистичні джерела).
Фонічні: на яких за допомогою спеціальних технічних пристосувань зафіксована інформація у вигляді звуків, шумів, музики тощо.
Фото джерела: містять інформацію у вигляді зображення, отриманого за допомогою фотоапаратури (фото, негативи на склі, плівці, фото відбитки….)
Кіно-джерела: містять інформацію як динамічне зображення, що фіксується і відтворюється за допомогою технічних засобів.
Предмет ставши музейним предметом:
1) стає пам’яткої історії та культури;
2) стає документальним свідченням, символом конкретного факту, події, явища, процесу;
3) відбувається реконструкція відносин у середовищі побутування;
4) виявляються властиві ознаки і характеристики;
5) набуваються нові зв’язки з іншими предметами подібними або відмінними;
6) музейний предмет включається в певний історичний контекст.
Властивості МП:
-інформативність(засиби масових інформацій)
-експресивність(викликання емоцій)
-атрактивність(привернення уваги)
-репрезентативність – здатність МП бути зразком, що найкращим чином представляє цілий ряд схожих з ним предметами та найбільш повно відображати явища зовнішнього світу.
-асоціативність – здатність викликати асоціації.
У сукупності ці властивості дають МП якість, яку називають музеальністю.
Ступінь вираженості вказаних властивостей дозволяє визначати музейну цінність. Прийнято виділяти наукову, історичну, меморіальну і художню(естетичну) цінність. (Семен (№50+25))
Або варіант ГОЛІШЕВСЬКОГО
3. Класифікація та атрибуція муз. Предметів
Класифікація м. п. - поділ муз. Предметів на групи з подібними ознаками. Вона здійснюється за класифікаційними схемами розробленими самим музеєм. Класифікація може бути загальнгою (поділ предметів на групи за всіма ознаками), або частковою. В залежності від обраного принципу класифікація може бути: хронологічною, географічною, авторська або іменна, тематична, предметна (групує предмети за призначенням або сюжетом).
Атрибуція — ставить своїм завдання виявити притаманні предмету ознаки, фіз властивості, функціональне призначення, історію походження і побутування. Для цього встановлюється: матеріал і спосіб виготовлення предмета, колір, форма, розмір і вага, авторство, стилістичні особливості, час і місце створення і побутування предмета, його соц., етнічна і мемор. приналежність.
В ході атрибуції розшифровується надписи, клейма, марки і т. д.
, визначається степінь збереженості і описуються пошкодження, що містяться на ньому. Дані отримані в результаті атрибуції, фіксуються в обліковій документації і науково-довідковому апараті муз фондів. (Голішевський)