
- •Блок питань № 1
- •1.1. Формування Давньоруської державності.
- •1.2. Зміст поняття "музей" (мусейон, мусеум) в епоху стародавньої Греції і Риму. Порівняльний аналіз.
- •1.3. Особливості сучасної глобалізації.
- •Блок питань № 2
- •2.1. Форми і методи роботи з музейною аудиторією.
- •2.2. Галицько-Волинське князівство.
- •2.З. Культурна самобутність: визначення поняття. Міжнародні документи, спрямовані на захист культурної самобутності.
- •Блок питань № 3
- •3.1. Історія становлення музейної справи Азійських країн та її відмінність від музейної справи Європи. Порівняльний аналіз.
- •3.2. Культурно-освітній потенціал сучасних музеїв.
- •3.3. Поняття культурної толерантності. Міжнародні документи, що забезпечують правову основу культурної толерантності.
- •Блок питань № 4
- •4.2. Лерші музеї Австралії і Океанії. Особливості створення.
- •4.3. Класифікація актуальних проблем культурології та їх характерні особливості.
- •Блок питань № 5
- •5.1. Сучасні тенденції розвитку музейної педагогіки.
- •5.2. Ювелірне мистецтво Київської Русі.
- •5.3. Інкультурація та її основні проблеми.
- •Блок питань № 6
- •6.1. Історія становлення музейної справи Америки. Вид діяльності наукових товариств до приватних колекцій XIX ст.
- •6.2. Вузлові проблеми розвитку української сучасної культури.
- •6.3. Регіоналізація історії світової культури та її проблеми.
- •Блок питань № 7
- •7.1. Литовська експансія на Україну.
- •7.2. Діяльність та напрями охорони культурної спадщини науковими товариствами в Україні у XIX ст.
- •7.3. Проблеми хронологізації історії світової культури.
- •Блок питань № 8
- •8.1. Музей як культурно-освітній центр.
- •8.2. Виникнення козацтва на Україні.
- •8.3. Теорія мультикультурності. Основні положення.
- •Блок питань № 9
- •9.1. Основні етапи процесу комплектування музейних фондів.
- •9.2. 0Сновні етапи розвитку монументальної скульптури в Україні.
- •9.3. Проблеми морального прогресу. Основні позиції науковців щодо цього поняття. Блок питань № 10
- •10.1. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства
- •10.2.Фонд науково-допоміжних матеріалів. Визначення поняття.
- •10.3. Роль торгівлі у розвитку культури та позиції культурологів щодо цієї проблеми. Блок питань №11
- •11.1. Проблеми збереження пам"яток археології в Україні.
- •11.2. Характерні риси українського фольклору.
- •11.3. Поняття інкультурації та акультурації, їх особливості.
- •Блок питань № 12
- •12.1. Вимоги до температурно-вологісного режиму у фондосховищах.
- •12.2. Провідні напрями наукового пам'яткознавства.
- •12.З. Національна психологія та ментальність: спільне та відмінне.
- •Блок питань № 13
- •13.1. Язичницькі риси в християнстві.
- •13.2. Зміст питання „археологічна трасологія".
- •13.3. Етапи розвитку давнього світогляду (за археологічними матеріалами).
- •Блок питань № 14
- •14.1. Пам'ятки давньоруської монументальної скульптури. Визначальні риси.
- •14.2. Етногенез слов'ян.
- •14.3. Визначення етимології поняття „культура".
- •Блок питань № 15
- •15.1. Напрями комплектування музейних фондів, їх характеристика.
- •Блок питань № 16
- •16.3. Визначення поняття „пасіонарність". Порівняння пасіонаріїв із актуалістами і футуристами (за л.Гумільовим).
- •Блок питань № 17
- •17.1. Класифікація та атрибуція музейних предметів.
- •17.2.Специфіка розвитку української культури XVI - XVII ст.
- •17.3. Основні положення роботи л.Гумільова „Етногенез і біографія Землі". Блок питань № 18
- •18.1. Процеси, що становлять загрозу для збереження нерухомих пам'яток.
- •Процеси, що становлять загрозу для збереження нерухомих памяток
- •18.2. Властивості музейних предметів.
- •5. Властивості муз предметів
- •18.3. Особливості розвитку європейської культури XIX ст.
- •Блок питань № 19
- •19.1. Етнографічне районування України.
- •Або як виклав це голішевський
- •6. Етнографічне районування України
- •19.2. Основні напрями фондової діяльності музеїв.
- •4. Основні напрямки фондової роботи:
- •19.3.Бароко як явище західноєвропейської культури хvіі - поч.Хvііі ст.
- •Блок питань № 20
- •20.1. Предмет музейного значення та музейний предмет як категорії музейного джерелознавства.
- •20.2. 3Ародження і форми первісного образотворчого мистецтва.
- •20.3. Проблема регіоналізації північно-американської культури.
1.2. Зміст поняття "музей" (мусейон, мусеум) в епоху стародавньої Греції і Риму. Порівняльний аналіз.
Термін мусейон - буквально храм муз. Традиційно при храмах збиралися колекції статуй, картин та інші витвори мистецтва, присвячені богам або музам. Пізніше слово мусейон стало означати місця зібрань для занять літературою, наукою чи наукового спілкування., часто з колеціями предметів мистецтва, ботанічнми чи зологічними колекціями, обсерваторією, бібліотекою, приміщеннями для занять( школу). Найвідомішим мусейоном був Александрійський мусейон( Єгипет). Не такий відомий Пергамський мусейон. Всі вони користувались пітримкою правлячих династійю.
В стародавньому Римі термін музеум означав колекцію предметів мистецтва, яка розміщувалась в приватних зібраннях, римьских банях, театрах, віллах, тото цей термін означав місця для культурного відпочинку і спілкування з колекцією предметів мистецтва. Приклад - вілла імператора Андріана, де розміщувалась його колекція
Порівнюючи ці два терміни, можна зоробити висновок, що в Ст.Греції мусейон - це перш за все місця зібрання вчених для навчання і спілкування, де колекції виконували роль наглядних пособій, тобто мусейон виконував ще й суспільну функції. В Ст. Римі - музеум - перш за все приватне зібрання, яке виконувало роль місць зібрань еліти.
1.3. Особливості сучасної глобалізації.
Глобалізація є найважливішим, найвпливовішим і найвиразнішим процесом у сучасних світових суспільних відносинах. Виділяють чотири основні виміри глобалізації: економічна, військова, екологічна і соціально-культурна. Зокрема, в економічному вимірі процес глобалізації узгоджується з переходом від індустріального суспільства до постіндустріального. У соціальному вимірі глобалізація розглядається як процес безпрецедентного розширення інформації й комунікацій у світовому просторі. Інформаційну революцію слід вважати не проявом чи наслідком, а передумовою, чинником глобалізації. Без перевороту в інформаційно-комунікативних технологіях процес глобалізації був би неможливим.
При цьому слід зауважити, що глобалізація означає не тільки прискорення розвитку соціально-економічних процесів, але виведення їх на новий якісний рівень. Взаємозалежність між країнами, соціальними спільнотами набуває планетарного характеру. Найхарактернішою ознакою глобалізації є посилення взаємодії та взаємозалежності народів світу, завдяки чому формується "світове суспільство", планетарний соціум. Це виражається в інтеграції окремих елементів суспільств у глобальні світові структури, в ослабленні традиційних зв'язків й орієнтації на уніфіковані цінності. Ядром світового суспільства виступає глобальна економіка.
Один з суттєвих проявів процесу глобалізації - взаємодія культур. Відбувається їх взаємне збагачення, поширення кращих зразків національних культур на соціальному просторі земної кулі, що робить їх надбанням усього людства. Завдяки розвитку телекомунікацій фактично руйнуються національні кордони у поширенні інформації та утворюється єдиний світовий інформаційний простір, в межах якого складаються універсальні культурні, світоглядні, етичні стандарти. Глобалізація неминуче постає також як історичний процес уніфікації традицій, культур, релігій, ідеологій, що виражається в понятті " культурно-історична, або ментальна глобалізація". Антропологічна єдність людства як біологічного роду доповнюється нині його культурною єдністю. Це виражається у тому, що збільшується ступінь знайомства людей з культурами інших народів, поглиблюється розуміння специфіки інших культур, складаються спільні оцінки культурних досягнень незалежно від того, в якій культурі вони з'явилися. Все більшої сили набуває культурна інтеграція всесвітнього масштабу, створюються потенційні можливості налагодження особистісних контактів у глобальному просторі, що полегшує становлення порозуміння між суб'єктами світового суспільства, формування спільних цілей соціального розвитку.
Водночас є глобалізаційні прояви, які оцінюються негативно або, принаймні, неоднозначно. Так, взаємодія культур часто здійснюється у напрямку поглинання західною культурною традицією всіх інших культур, що загрожує розмиванням національної само-ідентичності населення країн, які втягуються в глобалізацію під прапором вестернізації. Існує навіть думка, що глобалізація - це всього лише поширена вестернізація, дифузія західного капіталізму, його інститутів та соціально-культурних орієнтацій на решту світу. (Кагадей)