Контрольні тести

1) Які види дисциплінарних стягнень передбачені чинним законодавством про працю вам відомі ?

а) догана;

б) сувора догана;

в) звільнення;

г) усі перелічені відповіді;

ґ) відповіді а та в.

2) Яким органом застосовується дисциплінарне стягнення ?

а) керівником або органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника;

б) профспілковим органом закладу охорони здоров’я;

в) правоохоронним органом.

3) Після якого строку з дня вчинення проступку не може накладатись дисциплінарне стягнення ?

а) 3 місяці;

б) 6 місяців;

в) 1 рік.

4) Не пізніше якого строку з дня виявлення проступку застосовується дисциплінарне стягнення ?

а) 10 днів;

б) 1 місяць;

в) 3 місяці.

5) До строку застосування дисциплінарного стягнення не зараховується час:

а) перебування працівника у відпустці;

б) тимчасової непрацездатності працівника;

в) усі вище перелічені відповіді.

6) Чи має право працівник якій задав матеріальної шкоди з метою покриття передати власнику рівноцінне майно ?

а) має право у будь якому випадку;

б) не має права;

в) має право за згодою власника.

7) У якому розмірі несуть матеріальну відповідальність медичні працівники за шкоду заподіяну аптечній установі ?

а) у розмірі прямої дійсної шкоди;

б) у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку;

в) у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше трьох своїх середньомісячних заробітків.

8) У якому розмірі несуть матеріальну відповідальність працівники, які скоїли зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції) ?

а) в розмірі заподіяної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку;

б) в розмірі заподіяної шкоди;

в) в розмірі заподіяної шкоди, але не більше двох своїх середньомісячних заробітків.

9) У якому розмірі медичні працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів виданих аптечною установою ?

а) в розмірі заподіяної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку;

б) в розмірі заподіяної шкоди;

в) в розмірі заподіяної шкоди, але не більше трьох своїх середньомісячних заробітків

Основна література:

1. Сенюта І. Медичне право: право людини на охорону здоров’я. Монографія. – Львів: Астролябія, 2007.

2. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. - Харків: Фірма "Консум", 1998.

3. Сергеев Ю.Д. Медицинское право: учебный комплекс: в 3 т. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. – 784 с.

4. Стеценко С.Г. Медицинское право: Учебник.- СПб.: Изд-во „Юридический центр Пресс”, 2004.– 572 с.

5. Стеценко С.Г. Медичне право України (реалізація та захист прав пацієнтів): Монографія / Стеценко С.Г., Галай В.О. – К.: Атіка, 2010. – 168 с.

6. Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка.– К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2008.– 507 с.

7. Сучасне українське медичне право: Монографія / За заг.ред. С.Г. Стеценка. – К.: Атіка, 2010.– 496 с.

8. Пилипенко П.Д. Трудове право України: Курс лекцій. - Львів: Вільна Україна, 1996.

9. Гирич О.Г. Трудове право: Курс лекцій. Для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вілбор, 1999.

10. Трудове право України: Підручник /За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І.Чанишевої. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.

11. Карпенко Д.О. Основи трудового права:Навч.посіб. – К.:Видавництво А.С.К.,2003.- 656 с. – (Економіка. Фінанси. Право.)

12. Медицинское право Украины: Учеб. пособие / В. Д. Волков, Л. Н. Дешко, В. П. Заблоцкий и др. – Донецк: Изд-во ДонНУ, 2005. – 268 с.

Додаткова література:

1. Харитонов Е О. Гражданское право / Е. О. Харитонов, Н. А. Саниахметова. - К: А. С. К, 2003. - 829 с.

2. Харитонов Е О. Цивільне право України: Підруч. / Е. О. Харито-нов, Н. О. Саніахметова. - К.: Істина, 2003. - 776 с.

3. Цивільне право України: Підруч. Т. 1 / Боброва Д. В., Дзера О. В., Довгерт А. С. та ін.; Ред. О. В. Дзера, Н. С. Кузнецова. - 2-е вид., донов. і перероб. - К: Юрінком Інтер, 2004. - 736

4. Цивільне право України. У 2-х т.: Академічний курс: Підруч. Т. 1. Загальна частина / За заг. ред. Я. М. Шевченко. - К: Ін Юре, 2003. -520 с.

5. Цивільне право України. У 2-х т.: Академічний курс: Підруч. Т. 2. Особлива частина / За заг. ред. Я. М. Шевченко. - К: Ін Юре, 2003. -408 с

6. Пилипенко П.Д. Трудове право України: Курс лекцій. - Львів: Вільна Україна, 1996.

7. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. - Харків: Фірма "Консум", 1998.

8. Гирич О.Г. Трудове право: Курс лекцій. Для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вілбор, 1999.

9. Трудове право України: Підручник /За ред. Н.Б. Болотіної, Г.І.Чанишевої. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.

10. Біла Л. P., Ківалов С. В. Адміністративне право України: Навчально методичний посібник. — Вид. друге, перероб. і доп. . Одеса: Юридична література -2001.

11. Коваль Л.В. Адміністративне право.- К.:Основи,1996. – 247 с

12. Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 544 с..

13. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник / За заг. ред. А.Т. Комзюка. — X., 1998.

Рекомендована література:

1. Акопов В.І. До історії судової відповідальності лікарів // Жіночий лікар. - №1. – 2006. - с. 32.

2. Антонов С.В. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної пацієнтові невдалим медичним втручанням // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 7.

3. Антонов С.В. Цивільно-правовий захист прав пацієнтів при наданні медичної допомоги в Україні та за кордоном // Матеріали науково-практичної конференції “Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України. – К.: Київський юридичний інститут МВС України. – 2004. – С. 74–77.

4. Бровко В.П. За що можна лікаря притягти до кримінальної відповідальності? // Дунайський медичний вісник. - http://danubecare.odessa.ukrtel.net/

5. Волков В, Дешко Д. проблеми цивільно–правового регулювання угод. Пов’язаних з наданням платних медичних послуг // Правничий часопис Донецького університету, - 2004. - №1. - С. 42-48.

6. Галай В. Удосконалення української практики звернення за захистом прав пацієнтів до Європейського суду з прав людини // Медичне право України. – 2009. -№ 3. -С. 15.

7. Галай В.О. Способи захисту прав пацієнтів в Україні: науково-практичний посібник. – К.: КНТ, 2009. – 72 с.

8. Гревцова Р.Ю. Конфлікти з пацієнтами: юридичні засоби запобігання та розв’язання. // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 9.

9. Гревцова Р.Ю. Правові питання інформаційного обміну між лікарем і пацієнтом. // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 6.

10. Гревцова Р.Ю. Українське законодавство права лікарів захищає ще менше, аніж права пацієнтів / Ваше Здоров’я. – 2005. - № 45.

11. Гревцова Р.Ю. Юридична відповідальність медичних працівників за правопорушення у сфері охорони здоров’я. // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 4.

12. Заварза Т.В. Специфіка юридичної відповідальності медичних працівників // Медичне право України: проблеми становлення та розвитку. Матеріли ΙΙ Всеукраїнської науково-практичної конференції, 17-18 квітня 2008 р., м. Львів.

13. Канунникова Л.В., Фролов Я.А., Фролова Е.В. О правовых проблемах врачебной (медицинской) ошибки// Медицинское право. - 2003. - № 2. - С. 22-23.

14. Кибальник А.Г., Старостина Я.В. Лікарська помилка і кримінальна відповідальність // Жіночий лікар №1 2009, с.31.

15. Ковтун Л. Проблеми правової кваліфікації лікарської помилки // Правовий тиждень. – 23 -29 грудень 2008 р. - № 53-55.

16. Морозов А.М. Актуальні питання професійної відповідальності лікарів в сучасній Україні / А.А. Морозов, А. В. Степаненко, С.В. Кучеренко // Управління закладом охорони здоров’я. – 20076. - № 1. – С. 60-66.

17. Морозов А.М., Степаненко А.В., Кучеренко С.В. Професійна відповідальність лікаря (досвід зарубіжних країн) / Український нейрохірургічний журнал. – 2004. - №4.

18. Савченко В.О. Розуміння правової відповідальності медичних працівників., в контексті закріпленості права на медичну допомогу, як особистого немайнового права // Матеріали Шостої Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції Актуальні проблеми сучасної науки

19. Сенюта І.Я. Адміністративно-правовий захист прав пацієнтів в Україні.[ Матеріали науково-практичної конференції, м. Київ, 22 грудня 2006 р. ]. – Київ, 2006.

20. Сенюта І.Я. Медіація а охороні здоров’я: до постановки проблеми // Профілактика бездоглядності, жебрацтва та злочинності серед дітей. Нові підходи та перспективи. [ Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції Львів, 4 листопада 2004 р.]. – Львів, 2004.

21. Сенюта І.Я. Спосіб захисту прав людини в сфері охорони здоров’я у порядку кримінального судочинства: деякі теоретико-практичні аспекти людини // Медичне право України. – 2008. -№ 1. С. 61

22. Сенюта І.Я. Як і чому варто примирити пацієнта і лікаря: посередництво/медіація у сфері охорони здоров’я. – Юридична газета. – 2007. - №39.

23. Сидоренко М. Захист прав пацієнта в контексті обов’язків і відповідальності лікарів // Правовий тиждень. - № 52-53.

24. Степаненко А.В., Кучеренко С.В. Професійна відповідальність лікаря-стоматолога в сучасних умовах / Вісник стоматології, 2004, №4.

25. Стеценко С.Г. Защита прав пациентов на информированное согласие // Здравоохранение. – 2001. - №12.

Семінарське заняття 6.

Юридична відповідальність в галузі охорони здоров’я

Частина ІІ – 2 год.

Питання, які виносяться на семінарське заняття

1. Юридична відповідальність медичних працівників за порушення прав пацієнта.

2. Кримінальна відповідальність медичних працівників за вчинення професійних злочинів.

3. Цивільно-правова відповідальність медичних закладів

Питання для самоконтролю

1. Що таке кримінальна відповідальність ?

2. Дайте визначення та охарактеризуйте склад злочину.

3. Наведіть класифікацію та назвіть види злочинів, за які медичні працівники можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності.

Контрольні тести

1) Принцип невідворотності покарання юридичної відповідальності означає:

а) уся процедура покладання та реалізації відповідальності повинна здійснюватись в рамках закону;

б) ні одне правопорушення не повинне залишатись безкарним;

в) покарання повинне відповідати тяжкості скоєного;

г) покарання не може мати за мету заподіяння фізичних страждань.

2) Обрана міра впливу на правопорушника повинна відповідати цілям юридичної відповідальності. У юридичній відповідальності це принцип:

а) законності;

б) справедливості;

в) гуманізму;

г) доцільності.

3) Встановлена законом сукупність ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративною провиною це:

а) склад адміністративного правопорушення;

б) об’єкт адміністративного правопорушення;

в) суб’єкт адміністративного правопорушення;

г) об’єктивна сторона адміністративного правопорушення.

4) Грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках, установлених законодавством України це:

а) конфіскація;

б) попередження;

в) штраф;

г) виправні роботи.

5) Як від адміністративного стягнення, штраф накладається:

а) працедавцем, або уповноваженим ним органом;

б) адміністративними та судовими органами;

в) адміністративними органами;

г) судовими органами.

6) Виправні роботи назначаються:

а) тільки судом;

б) судовими та адміністративними органами;

в) правоохоронними органами;

г) відповіді “а” та “в”.

7) Сукупність юридичних ознак встановлених кримінальним законом, які визначають суспільно небезпечну дію як злочин, що дає можливість притягнути винну особу до кримінальної відповідальності це:

а) об’єкт злочину;

б) склад злочину;

в) суб’єкт злочину;

г) об’єктивна сторона злочину.

8) Медичні працівники можуть притягатись до кримінальної відповідальності як:

а) тільки загальний суб’єкт;

б) тільки спеціальний суб’єкт;

в) спеціальний або загальний суб’єкт;

9) Неналежне виконання професійних обов’язків яке потягло зараження особи вірусом імунодефіциту або іншої невиліковної інфекційної хвороби, за яке передбачена кримінальна відповідальність полягає у :

а) невиконанні особою певних операцій, які вона повинна виконувати відповідно до своїх функціональних обов’язків;

б) виконанні певних операцій таким чином, що не відповідає певним інструкціям, приказам;

в) усі вище перелічені відповіді.

10) У якому випадку медичний працівник буде притягнутий до кримінальної відповідальності за розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження імунодефіцитом людини ?

а) якщо таки відомості розголошено без згоди особи;

б) у будь-якому випадку;

в) якщо розголошені відомості не відповідають дійсності;

11) Недотримання яких обмежень передбачає відповідальність за ст. 134 Кримінального кодексу України ?

а) проведення аборту лікарем, якій має на це дозвіл;

б) наявність ліцензії у відповідному медичному закладі;

в) не перевищення строку вагітності у 12 тижнів;

г) усіх вище перелічених обмежень.

12) Якій спосіб проведення аборту впливає на кваліфікацію злочину передбаченого ст. 134 Кримінального кодексу України ?

а) оперативний;

б) механічний;

в) токсичний;

г) спосіб проведення впливу на кваліфікацію злочину за цією статтею не має.

13) Коли вважається закінченим злочин, передбачений ст. 141 Кримінального кодексу України (“Порушення прав пацієнта”) ?

а) з моменту, коли ці дії потягли смерть пацієнта;

б) з моменту, коли ці дії потягли смерть або інші тяжкі наслідки;

в) з моменту початку проведення клінічних досліджень;

г) з моменту виявлення відповідних злочинних дій.

14) Коли вважається закінченим злочин, передбачений ст. 145 Кримінального кодексу України (“Незаконне розголошення лікарської таємниці”) ?

а) з моменту заподіяння внаслідок таких дій тяжких наслідків ;

б) з моменту розголошення відповідних відомостей;

в) з моменту коли потерпілий заявив про порушення своїх прав;