
- •Прогалини у праві. Аналогія права і аналогія закону.
- •Тлумачення норм права за обсягом та за суб’єктами
- •26. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •27. Законність, поняття принципи і гарантії
- •Предмет, метод, сфера і межі правового регулювання.
- •Механізм правового регулювання та його основні елементи.
- •Основні правові системи сучасності та їх характеристика.
- •Конституційно-правові норми та їх специфіка
- •Український конституціоналізм: історичні етапи розвитк
- •Конституція України в системі європейського конституціоналізму
- •Конституційно-правові інститути та їх характеристика
- •Поняття та система джерел конституційного права України
- •Конституційно-правова відповідальність
- •Загальні засади конституційного ладу України
- •Конституційне закріплення принципу розподілу влади в Україні
- •Громадянство України: поняття та ознаки
- •Правовий статус громадських організацій в Україні
- •Політичні партії в Україні
- •Правовий статус іноземців в Україні
- •Правове регулювання статусу біженців в Україні
- •Правовий статус національних меншин в Україні.
- •Підстави набуття громадянства України
- •Внаслідок прийняття до громадянства
- •Внаслідок усиновлення.
- •Внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування.
- •Внаслідок встановлення над особою, визначеною судом недієздатною, опіки.
- •У зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини.
- •Внаслідок встановлення батьківства.
- •Припинення громадянства України
- •Єдність та відмінність прав людини і прав громадянина
- •Гарантії забезпечення та механізм захисту прав і свобод людини в Україні
- •Міжнародні стандарти прав людини та їх вплив на розвиток законодавства України
- •Основні конституційні обов’язки громадян України
- •Форми народовладдя в Українській державі
- •Правові засади організації та проведення виборів в Україні
- •Основи виборчого законодавства в Україні
- •Референдум: предмет, поняття, види.
- •Система органів державної влади в Україні
- •Парламентаризм в Україні.
- •Правовий статус народного депутата України
- •Інститут президентства в Україні
- •Судова влада в Україні
- •Місцеве самоврядування в Україні
- •Трудові правовідносини: поняття і зміст
- •Правовий статус працівника як суб’єкта правового права
- •Правовий статус роботодавця як суб’єкта трудового права України.
- •Структура та зміст трудового договору
- •Правове регулювання зайнятості та працевлаштування.
- •Сутність та загальна характеристика трудового договору
- •Підстави припинення трудового договору
- •Розірвання трудового договору з ініціативи працівника та роботодавця
- •Звільнення як вид дисциплінарного стягнення
- •Контракт як вид трудового договору та сфера його застосування
- •Правове регулювання робочого часу та часу відпочинку
- •Право на відпустку та механізм його реалізації в Україні
- •Поняття та структура заробітної плати
- •Дисциплінарна відповідальність за трудовим законодавством України
- •Особливості правового регулювання праці жінок
- •Особливості правового регулювання праці неповнолітніх
- •Трудові спор: поняття, причини виникнення, види
- •Порядок вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів
- •Право на страйк та механізм його реалізації в сучасному трудовому законодавстві.
- •Державний нагляд та громадський контроль за дотриманням законодавства про працю
- •Правові гарантії для працівників, які поєднують роботу з навчанням
- •Правові гарантії працівникам, що працюють на умовах суміщення та сумісництва
- •Юридична відповідальність за порушення трудових прав працівників
- •Організація охорони праці на виробництві
- •Охорона праці інвалідів
- •Правові гарантії працівників у разі звільнення
- •Правові гарантії забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці в Україні
- •Захист персональних даних працівника у трудових відносинах
- •Поняття та види матеріальної відповідальності працівника
- •Правові гарантії у сфері охорони праці
Дисциплінарна відповідальність за трудовим законодавством України
Дисциплінарна відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності за трудовим правом. Вона полягає в обов'язку працівника нести відповідальність за вчинене ним порушення трудової дисципліни перед роботодавцем і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.
Виділяють 2 види дисциплінарної відповідальності: 1) загальну (санкції такої відповідальності застосовуються до всіх без винятку працівників); 2) спеціальну(застосовується на підставі окремих нормативно-правових актів: статутів, положень, законів і поширюється лише на визначене коло працівників).
Загальна дисциплінарна відповідальність передбачена ст. 147 КЗпП України.
КЗпП визначає 2 види дисциплінарних стягнень: догана та звільнення. Перелік дисциплінарних стягнень загального характеру є вичерпним.
У законодавстві про працю немає обмежень щодо підстав та періодичності застосування догани як дисциплінарного стягнення. Звільнення працівника як вид дисциплінарного стягнення та підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця може застосовуватись у випадках, що прямо передбачені КЗпП.
Дисциплінарні стягнення накладаються органом, якому надано право прийняття працівника на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду). За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне дисциплінарне стягнення.
Право вибору конкретного виду дисциплінарного стягнення належить роботодавцю. При обранні виду стягнення роботодавець має враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і попередню роботу працівника. Застосування дисциплінарного стягнення є правом, а не обов'язком роботодавця.
Стаття 152 КЗпП передбачає право роботодавця не застосовувати до працівника заходи дисциплінарної відповідальності, а винести питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.
Роботодавець застосовує дисциплінарне стягнення до працівника, який перебуває з ним у трудових відносинах.
Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку.
До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець має взяти від порушника письмові пояснення. Відмова працівником дати письмове пояснення не є підставою неможливості застосування роботодавцем дисциплінарного стягнення. В такому випадку роботодавець повинен скласти акт про зміст дисциплінарного проступку та відмову працівника дати пояснення з посиланням на свідків. Акт про відмову від дачі пояснення є належним доказом про додержання законодавчо встановленого порядку звільнення при виникненні спору щодо правомірності застосування дисциплінарного стягнення.
Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. Дострокове зняття дисциплінарного стягнення може вважатись своєрідним засобом заохочення до такого працівника. КЗпП не визначає мінімального терміну зняття дисциплінарного стягнення; воно може бути знято достроково в будь-який момент. Працівник, з якого знято дисциплінарне стягнення, вважається таким, що не мав Дисциплінарного стягнення.
Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Накладення дисциплінарного стягнення оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця та повідомляється працівникові під розписку у 3-денний строк з моменту ухвалення наказу.